Постанова № 120771484, 01.08.2024, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/856/24

01.08.2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2024 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли із Сектору поліцейськоїдіяльності №1Богодухівського районноговідділу поліціїГУ НПв Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мирне Краснокутського району Харківської області , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП,

у с т а н о в и л а :

01.06.2024 , о 23 год 00 хв, ОСОБА_1 керував автомобілем Nisan X- TRAIL д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Захисників України ,45 в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку та в медичному закладі , що підтверджується довідкою судово-медичної лабораторії Харківського обласного бюро судово- медичної експертизи від 04.06.2024, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України.

Також , 01.06.2024 , о 23 год 00 хв, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Nisan X- TRAIL д.н.з. НОМЕР_2 , по вул.Захисників України ,45 в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, виконуючи поворот праворуч на перехресті, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження , чим порушив вимоги п. 10.5 ПДР України.

Крім цього , 01.06.2024 , о 23 год 00 хв, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nisan X- TRAIL д.н.з. НОМЕР_2 , по вул.Захисників України ,45 в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, скоїв зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_3 , після чого залишив, на порушення встановлених правил, місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 «а» ПДР України.

У судовомузасіданні особа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності, ОСОБА_1 своювину увчиненні адміністративних правопорушень,передбачених ст.122-4, ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, визнав повністю, щиро розкаявся, пояснивши , що дійсно 01.06.2024 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння , скоїв ДТП та залишив місце пригоди.

Суд , вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі , дійшов наступних висновків.

Окрім повного визнання вини , вина водія ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №804509 від 16.07.2024, з якого вбачається, що 01.06.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; довідкою судово-медичної лабораторії Харківського обласного бюро судово- медичної експертизи від 04.06.2024, згідно якої у ОСОБА_1 виявлений етиловий спирт в кількості 0,55‰ проміле; постановою СВ №1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про закриття кримінального провадження від 27.06.2024 за відсутністю складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.286 КК України; рапортом інспектора чергового СПД№1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Педорченка О.В. від 02.06.2024 про вчинену ДТП ; змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 013818 від 16.07.2024 , з якого вбачається, що 01.06.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом та скоїв дорожньо-транспортну пригоду ; схемою до протоколу огляду місця ДТП від 01.06.2024 ; змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.06.2024; змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №804510 від 16.07.2024 , з якого вбачається, що 01.06.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ,скоїв дорожньо-транспортну пригоду та залишив місце ДТП .

Пункт 1.3Правил дорожнього руху(далі -ПДРУкраїни), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року з наступними змінами, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАПнастає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно до вимогст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно доп. 2.9 «а» Правил дорожнього рухуУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимогиПДРУкраїни передбачена ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками тако Розділом III Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Зокрема визначено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (пункт 3); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (пункт 4); за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 15); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду (пункт 16).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п.10.5 ПДР України , поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно доп.2.10«а»Правилдорожнього рухуУкраїниуразі причетностідодорожньо-транспортноїпригодиводійзобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей251,252 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимогст.252 КУпАПоцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зіст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Так,наведені упротоколах проадміністративне правопорушенняфактичні обставинивчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, що перевірені іншими взаємоузгодженими доказами між собою, повністю підтверджують його винуватість і не викликають сумнівів у суду.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.5,2.10«а»,2.9«а» Правилдорожнього рухуУкраїни.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130, 124, 122-4 КпАП України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Обставин,що пом`якшують/обтяжуютьвідповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 , яке з урахуванням положеньстатей 8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 , «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтяхКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Згідно положеньст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи вищевикладене,особу правопорушника, характер правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки - дані правопорушення являються грубим порушеннямправил дорожнього руху,є потенційнонебезпечними длясуспільства тастановлять реальнунебезпеку учасникамдорожнього руху,загрожує їхжиттю,здоров`ю,тяжкість ймовірнихнаслідків,ступінь його вини, суддя дійшла висновку, що факт правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджені повністю та до нього доцільно застосувати адміністративне стягнення, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП , в межах санції ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, встановленої за більше серйозне правопорушення , у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Згідно положень ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до вимогст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року 3028,00 грн), що складає 605,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст.130, 124 ,284, 287, 288 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення :

- за вчинення правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп ;

-за вчиненняправопорушення,передбаченогоч.1ст.130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за вчинення правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп ;

Відповідно до ч. 2ст. 36 КУпАПостаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більше серйозне правопорушення, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що складає 17000(сімнадцятьтисяч)грн 00коп, якийзарахувати на рахунок: Отримувач ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікаціїдоходів бюджету 22030106)в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першоюстатті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. В. Вовк