Ухвала суду № 120768198, 29.07.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/76/24

ун. № 759/1382/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шум Л.М.,

за участю секретаря Мовчана О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича, зацікавлена особа: ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, по виконавчому провадженні НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича, зацікавлена особа: ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, по виконавчому провадженні НОМЕР_1.

В обгрунтування скарги вказано, що 03 травня 2024 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подано заяву про відновлення протягом трьох днів виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо зобов`язання боржника? ОСОБА_2 повертати скаржниці, матері ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених рішенням суду у справі № 759/1382/19.

Дане виконавче провадження було закінчено на підставі постанови державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Д.А. від 25 липня 2022 року.

Заява скаржниці про відновлення виконавчого провадження від 03.05.2024 зареєстрована за вхідним номером 11099 та відображена в автоматизованій системі виконавчого провадження 03.05.2024 р. у розділі «інші документи». На заяві у лівому верхньому куті міститься прізвище виконавця «Кушніренко».

Про те, після спливу трьох днів з моменту подання заяви та станом на 15.05.2024 р. державним виконавцем Кушніренко Д.А. допущено неправомірну бездіяльність щодо не відновлення виконавчого провадження, а звідси - не вжиття передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і » повному обсязі, а тому , ОСОБА_1 , змушена звертатися до суду із скаргою в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною скаргою у якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича щодо не відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1.

-зобов"язати державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича відновити виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі поданої стягувачем ОСОБА_1 заяви від 03.05.2024 року.

Ухвалою суду від 30.05.2024 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового засідання.

В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 підтримала свою заяву та просила суд її задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги, оскільки ОСОБА_1 у своїй скарзі визнає дії неправомірними державного виконавця, замість того, щоб поновити зазначене вище провадження.

В судове засідання державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Д.А. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, проте прислав засвідчену належним чином копію виконавчого провадження за НОМЕР_1.

Суд, заслухавши учасників судового процесу та оглянувши матеріали справи, в тому числі і копію виконавчого провадження, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року у справі № 759/1382/19 було задовлено позов ОСОБА_2 а саме: усунути перешкоди останньому у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 шляхом встановлення зустрічей з дитиною за місцем проживання батька за визначеним у рішенні графіком: зобов`язано ОСОБА_1 передавати батькові ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 у визначених судом місці, дні та часи побачень; зобов`язано ОСОБА_2 повертати ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених цим рішенням.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 24.06.2020 р., вказане рішення суду у частині усунення перешкод батьку у спілкуванні та вихованні дитини скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року в частині визначення способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином змінено. Визначено ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 11 год 00 хв.. суботи до 19 год 30 хв. неділі. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 18.11.2020 р., постанову Київського апеляційного суду від 24.06.2020 р., змінено в частині визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-можливість зустрічей кожної першої і третьої суботи та неділі з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі за місцем проживання дитини з матір`ю; можливість спільного відпочинку один календарний тиждень вліткута один календарний тиждень в зимовий період під час відпустки батька без присутності або у присутності матері дитини; можливість спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини; можливість спільного святкування у непарні роки наступних свят: Новий рік (31 грудня) з 20 год 00 хв до 19 год 00 хв наступного дня після свята, Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця; можливість спільного святкування дня народження батька. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року залишено без змін. Тобто залишено без змін зобов`язання ОСОБА_1 повертати ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька,визначених цим рішенням.

Судом встановлено, що Голосіївським ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління .Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 від 04.02.2022 р. з примусового виконання виконавчого листа виданого Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/1382/19, щодо зобов`язання ОСОБА_2 повертати ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених рішенням.

Проте, в межах здійснення вказаного виконавчого провадження боржником ОСОБА_2 не виконувалось рішення суду щодо повернення дитини матері, про що державним виконавцем відносно боржника приймалися постанови про накладення штрафів.

Судом встановлено, що державним виконавцем Голосіївського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренком Д.А. винесено постанову від 25.07.2022 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

За змістом даної постанови державним виконавцем встановлено, що «рішення суду боржником не виконано, у зв"язку з чим, державним виконавцем, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафів від 21.02.2022 та від 20.04.2022. Законом України "Про виконавче провадження" визначено, зокрема, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення при вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

20.04.2022 державним виконавцем направлено до Голосіївського управління ГУНП у м. Києві заяву про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ч.І ст. 382 Кримінального кодексу України. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець постановив закінчити виконавче провадження».

Судом встановлено, що з моменту закінчення виконавчого провадження 25.07.2022р. щодо зобов`язання ОСОБА_2 повертати ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених рішенням суду, судове рішення продовжує не виконуватися .

Судом встановлено, що 03.05.2024 р. скаржниця ОСОБА_1 звернулася із заявою до Голосіївського ВДВС в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1, а до заяви додала письмову інформацію з Департаменту організаційно - аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції від 15.03.2024 р. щодо обставин її звернень та викликів, а також проведення інших процесуальних дій, у зв`язку з повторним викраденнямборжником ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 у справі №759/17341/20 залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року та постановою Верховного Суду 28 квітня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - відмовлено.

Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції України,судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов"язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, - і за її межами (ч. 1ст. 18 ЦПК України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» віл 02 червня 2016 року № 1404-УІІІ виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Відповідно до ч. 6 статті статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Як вбачається із аналізу положень статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку стягувача надавати державному виконавцю докази на підтвердження його заяви щодо вчинення боржником дій направлених на перешкоджання його побаченням з дітьми, а тільки встановлено обов`язок державному виконавцю, що після відновлення виконавчого провадження він повторно має здійснити заходи перевірки виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі невиконання без поважних причин боржником рішення скласти акт та винести постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 вказано, що при накладенні штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами І виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Судом встановлено, що державний виконавець Кушніренко Д.А. закінчив виконавче провадження через невиконання боржником рішення суду, застосувавши до боржника штрафи та попередження про кримінальну відповідальність, а також звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, державним виконавцем Кушніренком Д.А. не вживалися інших заходів, які можуть бути вжиті з метою примусового виконання рішення, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Конституцією України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою (частина 3 статті 51).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»),

«Вжиття заходів з метою возз`єднання зі своєю дитиною та обов`язок національних органів сприяти такому возз`єднанню..» Обов`язок держави полягає не у досягненні результату, а у вжитті заходів (рішення у справі Кацпер Новаковський проти Польщі» заява 32407/13 пункт 74. Рішення ЄСПЛ 10.01.2017 р.).

Неможливість для заявника (одного з батьків дитини) здійснювати свої права на зустрічі з сином, в кінцевому рахунку являється результатом терпимості, проявленої судами до опору іншого з батьків, та відсутності яких небудь ефективних мір для реального зустрічей з сином..» Тим самим було порушено право заявника на сімейне життя (рішення ЄСПЛ Завжел проти Чешської республіки, січень 2007 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року № 489/20802 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.?

Таким чином, фактично ігноруючи заяву скаржниці від 03.05.2024 р. про відновлення виконавчого провадження державний виконавець Кушніренко Д.А. чинить протиправну бездіяльність, не діє у спосіб передбачений статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», не виносить постанову про відновлення виконавчого провадження та не здійснює відповідних і й в межах своїх повноважень.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 1, 13, 18, 64-1 ЗУ «Про виконавче -ровадження», керуючись ст.447-449 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича, зацікавлена особа: ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, по виконавчому провадженні НОМЕР_1- задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича щодо не відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1.

Зобов"язати державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кушніренка Дмитра Анатолійовича відновити виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі поданої стягувачем ОСОБА_1 заяви від 03.05.2024 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: Л.М. Шум