Рішення № 120767364, 31.07.2024, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3366/23

2/705/549/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) Головня С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.04.2023, яка набрала законної сили 17.04.2023 по справі № 711/1891/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 cт.85 КУпАП. Дану постанову ОСОБА_1 не оскаржував. Таким чином, вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, в сумі 74766 (сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп., нанесених рибному господарству України при винесенні Постанови не вирішено.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету України та місцевих бюджетів, а тому збитки, заподіяні відповідачем повинні бути внесені до спеціального фонду охорони навколишнього середовища Черкаської міської ТГ, як того передбачає п.4 ч.1 ст.69-1 та п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України.

В даному випадку грошові кошти повинні будуть зараховані до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ.

Розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

З метою досудового врегулювання спору, хоча відповідно до ч.1 ст.16 ЦПК України заходи досудового врегулювання з даного питання не обов`язкові, 02.05.2023 на адресу ОСОБА_1 надіслано лист - претензію № 1-5-17/872-23 з проханням добровільно сплатити завдану шкоду, надано реквізити для сплати, вказано контактні телефони та роз`яснено правові наслідки, які можуть настати для ОСОБА_1 в разі вирішення даного питання через суд.

Однак конверт повернувся із вкладенням після закінчення терміну зберігання.

Просить суд, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. АДРЕСА_1 ) грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 74766 грн. 00 коп.. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ, а також стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) сплачений судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 11.09.2023 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у визначений строк з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Аналогічні положення також викладені у ст. 324 ЦК України, відповідно до якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про тваринний світ»; Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Постановою КМ України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Відповідно до Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно Положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229 (зі змінами), правління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентства), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Черкаського рибоохоронного патруля поширюються на Черкаську область, територію та акваторії водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Основним завданням Черкаського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Стаття 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Як слідує з ст. 3 даного Закону об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є дикі тварини хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається із ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Статтею 13 Конституції України, статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до ст.ст.27, 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктів тваринного світу зобов`язані використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угрупувань. У порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, погодженим з Мінприроди. Відповідно до п.3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Згідно п.2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 року, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Пунктом «б» статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно із ст.ст.47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, завдана порушенням природоохоронного законодавства підлягає стягненню та зарахуванню на спеціальні рахунки місцевого бюджету, у даному випадку до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ.

Ненадходження значної суми суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Отже збитки, завдані внаслідок незаконного вилову риби на території Черкаської міської територіальної громади, у відповідності до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексуУкраїни підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Судом встановлено, що згідно постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.04.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а саме за те, що він 02.01.2023 о 03.00 год. спільно з ОСОБА_2 ловили рибу спінінгом у р. Дніпро район «Річковий порт» в м. Черкаси, забороненим способом лову, а саме методом багріння, при цьому виловив рибу товсто лоб 2 шт., лящ 18 шт., синець 16 шт., плотва 8 шт., на загальну суму 74766 грн., чим порушив пп.1 п.2 розділу IV Правил Любительського та спортивного рибальства.

Відповідно до розрахунку збитків заподіяних рибному господарству, складеного заступником Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) згіднео такс Постанови КМУ від 21.11.2011 №1209, визначено розмір збитків на суму 74766 грн.

Згідно листа-вимоги №1-5-17/872-23 від 02.05.2023 про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів, спрямованого на адресу відповідача начальником Державного агентства меліорації та рибного господарства України управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, ОСОБА_1 запропоновано добровільно відшкодувати збитки, завдані рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства на суму 74766 грн., надано реквізити для сплати, вказано контактні телефони та роз`яснено правові наслідки, які можуть настати для ОСОБА_1 в разі вирішення даного питання через суд.

Будь-яких доказів на підтвердження сплати завданих збитків відповідачем до суду не надано.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б)протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Враховуючи вище викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив норми законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та своїми діями спричинив шкоду інтересам держави на суму 74766 гривні, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законами України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.ст.324, 1166 ЦК України, ст.ст.12, 13, 56, 76, 81, 89, 141, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, в сумі 74766 (сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість) гривень 00 копійок до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ (ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на р/р UA 5089999803331309331000023759, код класифікації доходів бюджету 24062100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) (код ЄДРПОУ 41594560, 18035 м. Черкаси вул. Дахнівська, 10А, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Черкаського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський