Рішення № 120767083, 02.08.2024, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/426/24

Провадження № 2-о/690/42/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Ватутінська міська рада Черкаської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

в с т а н о в и в:

представник заявника в судовому засіданні просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 2014 постійно проживав однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За життя батьки заявника мали у власності квартиру по АДРЕСА_1 . У вказаному помешканні ОСОБА_2 постійно проживав зі своїми батьками до їх смерті, та на сьогоднішній день продовжує утримувати зазначене житло та проживати там в періоди своїх відпусток, адже будучи військовослужбовцем, заявник бере участь у бойових діях на сході країни.

Після смерті батька заявника, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, так як була жива мати, ОСОБА_3 і тому у сім`ї було прийняте рішення, що саме вона спадкуватиме за ОСОБА_4 , як за чоловіком, його 1/2 частку у квартирі, щоб в послідуючому, син, ОСОБА_2 реалізував своє право на спадщину на цілу частку в майні. При цьому, ОСОБА_2 з заявою про відмову від спадщини після смерті батька, до нотаріуса не звертався.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 заявник продовжив надалі проживати у батьківській квартирі по АДРЕСА_1 , але у встановлений законом піврічний строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, адже вважав, що для нього, як такого, що постійно мешкав однією сім`єю разом зі спадкодавцями, строку на виявлення волі щодо прийняття спадщини, не встановлено.

З початком повномасштабного вторгнення рф до України, заявник вибув разом з бойовими підрозділами своєї частини для участі в бойових діях і тому, певний час, потреба у оформленні своїх спадкових прав, була не термінова.

У травні 2024 заявник, перебуваючи у короткостроковій відпустці, звернувся до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Побіянської Н.Б. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2024 №2020/02-31, яка була аргументована тим, що ОСОБА_2 не надав документів, які могли б підтвердити факт його постійного проживання разом з батьками, зокрема, з матір`ю, та, враховуючи наявність відмінностей у прізвищі заявника і ймовірних спадкодавців « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 », для нотаріуса залишається недоведеним факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцями.

Необхідно відзначити, що у свідоцтві про народження заявника, яке станом на 1968 було виписане російською мовою, як мовою офіційного діловодства в Україні, значиться наступна інформація: « ОСОБА_6 », батьки: « ОСОБА_7 », « ОСОБА_3 ». Тобто, прізвище, яке носить заявник у російському варіанті пишеться та читається як « ОСОБА_5 », в послідуючому, коли в України було запроваджено ведення офіційного діловодства на державній, українській мові, наступні документи, що підтверджують особу, стосовно батьків заявника, зазнали перекладу з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », а прізвище самого заявника залишилось незмінним. Але, враховуючи, що батьки заявника вже померли, належним чином підтвердити факт походження ОСОБА_2 від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , можливо лише в судовому порядку, шляхом встановлення факту родинних відносин.

Щодо постійного проживання заявника з батьками по день їх смерті, варто вказати наступне. Нотаріус висловила сумнів щодо зазначених обставин виключно через різне місце реєстрації заявника та його батьків. Враховуючи, що такий документ як довідка про склад сім`ї, де можливо було б у позасудовому порядку відобразити всіх фактично проживаючих в помешканні осіб і цього було б достатньо для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, скасовано, тому, єдиним варіантом доказування зазначеного факту є його судове вирішення.

Мешкаючи однією сім`єю з батьками, заявник не відокремлював свої щоденні потреби від інших членів сім`ї. Так, харчування, оплата комунальних послуг, утримання житла, придбання речей необхідних у побуті, одягу, ліків, тощо, здійснювалось за кошти і заявника і батьків. Обов`язки по підтриманню порядку у спільному житлі, вирішення щоденних побутових потреб сім`ї між родиною не розподілялись а виконувались всіма разом по мірі сил, так як і за походженням і за фактом спільного проживання, і заявник і батьки були невід`ємною частиною однієї родини.

Одним із доказів того, що ОСОБА_2 дійсно мешкав зі своїми батьками, та продовжує проживати у квартирі і після їх смерті, є наявні у нього квитанції на оплату комунальних послуг, які, незважаючи на те, що платником зазначено ОСОБА_3 , підтверджують проведення щомісячних платежів і після смерті останньої.

У ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за їх життя з близьких родичів були лише діти, заявник ОСОБА_2 та його брат ОСОБА_8 .. Останній від прийняття спадщини після смерті батьків відмовився, та його відмова знаходиться в матеріалах спадкової справи №113/2024, що перебуває у провадженні приватного нотаріусу Звенигородського районного нотаріального округу, ОСОБА_9 .

Враховуючи, що інших претендентів на спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_2 , немає, відсутнім є і спір про право у даній справі, відтак, заявлені вимоги можливо розглянути в порядку окремого провадження.

Спадковим майномна якепретендує ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_2 . Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2024 №2020/02-31, інших спадкоємців, які б виявили бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 немає. Не отримання заявником свідоцтва про право на спадщину полягає в неможливості належним чином довести факт постійного проживання зі спадкодавцем по день смерті останньої, та факту родинних відносин, при наявності інших похідних доказів таких фактів, тому, підсумовуючи викладені обставини, та практику Європейського суду, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем і спадкодавцем, для прийняття спадщини ОСОБА_2 , не суперечить та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відтак, відсутній спір про право.

Варто також зазначити, що юридичні факти, які просить встановити заявник, стосуються лише його матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 адже потреби у такому встановленні відносно батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 немає, тому що у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2024 №2020/02-31 міститься інформація, про те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 , але за життя юридично його не оформила, що свідчить про відсутність юридичних наслідків для заявника в разі вимоги про встановлення відповідних фактів і стосовно батька.

Представник Ватутінської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, міський голова подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності заінтересованої особи та просить прийняти обґрунтоване рішення за наявними матеріалами.

Суд заслухавши представника заявника, свідків та дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне заяву задовольнити повністю, вимоги ОСОБА_2 законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно дост.81ЦПК Україникожна стороназобов`язана довеститі обставини,на яківона посилається,як напідставу своїхвимог ізаперечень,крім випадків,встановлених статтею82цього Кодексу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про смерть а.с.12) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про смерть а.с.13), що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).

За життя батьки заявника мали у власності квартиру по АДРЕСА_1 , що стверджується копією технічного паспорта (а.с.14-15), копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.09.2006 (а.с.16) та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.11.2006 (а.с.17).

У вказаному помешканні ОСОБА_2 постійно проживав зі своїми батьками до їх смерті, та на сьогоднішній день продовжує утримувати зазначене житло та проживати там в періоди своїх відпусток, адже будучи військовослужбовцем, заявник бере участь у бойових діях на сході країни.

Після смерті батька заявника, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, так як була жива мати, ОСОБА_3 , і тому у сім`ї було прийняте рішення, що саме вона спадкуватиме за ОСОБА_4 , як за чоловіком, його 1/2 частку у квартирі, щоб в послідуючому, син, ОСОБА_2 реалізував своє право на спадщину на цілу частку в майні. При цьому, ОСОБА_2 з заявою про відмову від спадщини після смерті батька, до нотаріуса не звертався.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 заявник продовжив надалі проживати у батьківській квартирі по АДРЕСА_1 , але у встановлений законом піврічний строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, адже вважав, що для нього, як такого, що постійно мешкав однією сім`єю разом зі спадкодавцями, строку на виявлення волі щодо прийняття спадщини, не встановлено.

З початком повномасштабного вторгнення рф до України, заявник вибув разом з бойовими підрозділами своєї частини для участі в бойових діях і тому, певний час, потреба у оформленні своїх спадкових прав, була не термінова.

У травні 2024 заявник, перебуваючи у короткостроковій відпустці, звернувся до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Побіянської Н.Б. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 , але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2024 №2020/02-31 (а.с.24-25), яка була аргументована тим, що ОСОБА_2 не надав документів, які могли б підтвердити факт його постійного проживання разом з батьками, зокрема, з матір`ю, та, враховуючи наявність відмінностей у прізвищі заявника і ймовірних спадкодавців « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 », для нотаріуса залишається недоведеним факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцями.

У свідоцтві про народження заявника, яке станом на 1968 було виписане російською мовою, як мовою офіційного діловодства в Україні, значиться наступна інформація: « ОСОБА_6 », батьки: « ОСОБА_7 », « ОСОБА_3 ». Тобто, прізвище, яке носить заявник у російському варіанті пишеться та читається як « ОСОБА_5 », в послідуючому, коли в України було запроваджено ведення офіційного діловодства на державній, українській мові, наступні документи, що підтверджують особу, стосовно батьків заявника, зазнали перекладу з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », а прізвище самого заявника залишилось незмінним. Але, враховуючи, що батьки заявника вже померли, належним чином підтвердити факт походження ОСОБА_2 від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , можливо лише в судовому порядку, шляхом встановлення факту родинних відносин.

Мешкаючи однією сім`єю з батьками, заявник не відокремлював свої щоденні потреби від інших членів сім`ї. Так, харчування, оплата комунальних послуг, утримання житла, придбання речей необхідних у побуті, одягу, ліків, тощо, здійснювалось за кошти і заявника і батьків. Обов`язки по підтриманню порядку у спільному житлі, вирішення щоденних побутових потреб сім`ї між родиною не розподілялись а виконувались всіма разом по мірі сил, так як і за походженням і за фактом спільного проживання, і заявник і батьки були невід`ємною частиною однієї родини.

Одним із доказів того, що ОСОБА_2 дійсно мешкав зі своїми батьками, та продовжує проживати у квартирі і після їх смерті, є наявні у нього квитанції на оплату комунальних послуг, які, незважаючи на те, що платником зазначено ОСОБА_3 , підтверджують проведення щомісячних платежів і після смерті останньої (а.с.29-40).

Крім іншого, як факт походження заявника від його батьків, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і факт постійного проживання його з батьками в судовому засіданні підтвердити свідки ОСОБА_8 , який є рідний братом заявника, ОСОБА_10 , яка є сусідкою заявника та була сусідкою його батьків, ОСОБА_11 , товариша матері заявника та ОСОБА_12 , товариша батьків заявника.

Відповідно до ст. 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Ст. 1261 ЦК Українивстановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

У ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за їх життя з близьких родичів були лише діти, заявник ОСОБА_2 та його брат ОСОБА_8 .. Останній від прийняття спадщини після смерті батьків відмовився, та його відмова знаходиться в матеріалах спадкової справи №113/2024 (а.с.49-71), що перебуває у провадженні приватного нотаріусу Звенигородського районного нотаріального округу, ОСОБА_9 ..

Ст. 3 СК Українипередбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦКУ (6 місяців з дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, ст. 1268 та 1269ЦК Українипрезюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у ч. 3, 4 ст.1268, ст.1269,1270 ЦК України.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У порядку окремого провадження розглядаються справи провстановленняфактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;встановленняфактуне пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20); постанова Верховного Суду від 06.12.2023 року у справі №754/6885/22 (провадження № 61-6167св23).

Враховуючи, що інших претендентів на спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_2 , немає, відсутнім є і спір про право у даній справі, відтак, заявлені вимоги можливо розглянути в порядку окремого провадження.

Отже, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, при розгляді справ національними судами застосовується як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини численними рішеннями (у справах «Воловік проти України», «Копецький проти Словаччини», «Суханов та Ільченко проти України», «Беєлер проти Італії» та інших), сформувала позицію, що поняття «майно» та «власність», які містяться у ст.1 Першого протоколу до Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст..41 Конституції України та чинному ЦК України, та мають автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно, можуть також розглядатись як «право на власність» та відповідно як «власність» для цілей цієї статті.

Спадковим майном,на якепретендує ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_2 .

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2024 №2020/02-31, інших спадкоємців, які б виявили бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_3 немає. Не отримання заявником свідоцтва про право на спадщину полягає в неможливості належним чином довести факт постійного проживання зі спадкодавцем по день смерті останньої, та факту родинних відносин, при наявності інших похідних доказів таких фактів, тому, підсумовуючи викладені обставини, та практику Європейського суду, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем і спадкодавцем, для прийняття спадщини ОСОБА_2 , не суперечить та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відтак, відсутній спір про право.

Юридичні факти, які просить встановити заявник, стосуються лише його матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , адже потреби у такому встановленні відносно батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 немає, тому що у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.05.2024 №2020/02-31 міститься інформація, про те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 , але за життя юридично його не оформила, що свідчить про відсутність юридичних наслідків для заявника в разі вимоги про встановлення відповідних фактів і стосовно батька.

Суд, вважає доведеним, що ОСОБА_2 постійно проживав з ОСОБА_3 на момент її смерті за місцем проживання спадкодавця ( АДРЕСА_1 ) та той факт, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 .. Встановлення цих фактів безумовно породжує юридичні наслідки для заявника.

А тому, суд вважає за необхідним встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 2014 постійно проживав однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 7 ст.294ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 328, 1216, 1217, 1268, 1270, 1299 ЦК України, ст. 4 12, 13, 81, 229, 247, 263, 264, 265, 273, 268, 294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_2 ,заінтересована особа:Ватутінська міськарада Черкаськоїобласті провстановлення фактів,що маютьюридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 2014 року постійно проживав однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило

Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2024 року.