Ухвала суду № 120762705, 31.07.2024, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер № 741/2276/23

Номер провадження 2-а/741/7/24

УХВАЛА

іменем України

31 липня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

представника позивача адвоката Бондюка Б.В.,

представника відповідача Мельничук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року представник позивача адвокат Бондюк Б.В., діючи від імені та представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з указаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 07 листопада 2023 року засобом поштового зв`язку позивач ОСОБА_1 отримав від Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі за текстом відповідач, Укртрансбезпека) постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи на території України) серії АА № 00014311 від 31 жовтня 2023 року.

З указаної постанови слідує, що 31 жовтня 2023 року о 4 год. 44 хв. за адресою: Н-05, км 191+578 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5,413 % (2,165 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Зазначав, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 позивач є власником спеціалізованого сідлового тягача Е, марки MAN, модель TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , а згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 також є власником спеціалізованого напівпричіпу контейнеровоза Е марки «GRANALU», модель «OP24», д.н.з. НОМЕР_4 .

Уважав, що усупереч Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 року, із змінами внесеними постановою від 16 червня 2021 року № 623, під час проїзду повз засіб вимірювальної техніки WIM 74, WAGA-WIM 40, CRUA-05-VVE автопоїзду у складі автомобіля MAN, модель TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 із контейнеровозом марки «GRANALU», модель «OP24», д.н.з. НОМЕР_4 не було повністю зафіксовано та ідентифіковано обидва транспортні засоби, а лише сам тягач, у зв`язку з чим сформовано та передано метадані, що містили неповний перелік інформації, що є необхідною умовою для прийняття рішення. При цьому, технічні характеристики тягача не дають йому можливість самостійно, без застосування будь-якого причіпного пристрою, здійснювати перевезення вантажу.

Такі дії призвели до подальшого невірного застосування уповноваженою особою відповідача формули для обчислення, оскільки до неї були внесені невірні дані, що позбавляє можливості встановити суть правопорушення.

Фотосвітлина, яка міститься безпосередньо у постанові, що оскаржується, також не дає можливості достовірно визначити ані категорію транспортного засобу, ані його тип та решта фотосвітлин, що є за посиланням у постанові, також не дають можливості це зробити.

Просив суд скасувати постанову Укртрансбезпеки по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00014311 від 31 жовтня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 8500 грн., закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути на рахунок ОСОБА_1 понесені процесуальні витрати.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву від 04 грудня 2023 року представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Не заперечуючи факту наявності у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , марки «GRANALU», модель «OP24», д.н.з. НОМЕР_4 особливої відмітки: «переобл.для перевез. контейнерів типу 1С та встн.гідравл.систем. для самоскд. розвантаж.», привертав увагу суду до того, що переобладнання вказаного напівпричепу для первезення змінного кузова в особливих примітках зазначеного свідоцтва відсутні. Указане свідчить про те, що транспортний засіб рухався з порушенням вагових норм, адже у підпункті «б» пункту 22.5 ПДР України чітко зазначено, що максимальне значення фактичної маси автомобіля 44 тонни передбачено саме для перевезення контейнерів та змінних кузовів. Позивачем не надано доказів того, що перевезення здійснювались змінним кузовом із відповідним маркуванням. Так само відсутні будь-які ознаки перевезення змінного кузова на зображеннях транспортного засобу в момент вчинення правопорушення. Обставина фотофіксації причепу не має суттєвого значення, оскільки факт перевищення вагової норми зафіксовано автоматично. Розрахунок % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами здійснено у відповідності до формули, з урахуванням інформаційної карти габаритно вагового контролю. Щодо визначення суми відшкодування за надану правничу допомогу, уважав, що необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (а.с. 40-49 56-63).

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

У судовому засіданні 31 липня 2024 року представник позивача Бондюк Б.В. позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав, указаних у ньому. Заперечив щодо пропуску позивачем строків на звернення до суду.

Представник відповідача Мельничук І.В. позов не визнала та просила суд залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду. В обґрунтування зазначала, що оскаржувану постанову серії АА № 00014311 позивач отримав 07 листопада 2023 року, що підтверджується самим позивачем. Тобто Укртрансбезпекою виконано усі законодавчо установлені дії щодо направлення на адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів, оскаржуваної постанови. Разом з цим представник позивача не заперечує факту того, що постанова серії АА № 00014311 була оскаржена до Укртрансбезпеки, тобто з огляду на приписи статті 288 КУпАП позивач скористався правом вибору щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. Позивачем не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний строк.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу спеціалізованого сідлового тягача Е, марки MAN, модель TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпу контейнеровоза Е марки «GRANALU», модель «OP24», д.н.з. НОМЕР_4 , про що свідчить наявні у справі копії свідоцтв про реєстрацію указаних транспортних засобів.

31 жовтня 2023 року о 4 год. 44 хв. за адресою: Н-05, км 191+578 було зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України загальної маси транспортного засобу на 5,413 % (2,165 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

31 жовтня 2023 року за результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті винесено оскаржувану постанову серії АА № 00014311, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. 00 коп.

З постанови убачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM 74, WAGA-WIM 40, CRUA-05-VVE, водночас, у постанові АА № 00014311 міститься посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу та відображена фотосвітлина транспортного засобу, в момент вчинення правопорушення.

З наявного у справі протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01563-000312-23, проведеного ТОВ ДП «Центрстандарт Система» 09 травня 2023 року, слідує, що: категорія, марка, модель 04, GRANALU OP24, номерний знак НОМЕР_4 ; дата державної реєстрації: 10 жовтня 2019 року; найменування, дата і номер документа, яким погоджено переобладнання транспортного засобу (за наявності): переобл.для перевез. контейнерів типу 1С та встн.гідравл.систем. для самоскд. розвантаж. Транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним. Дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю: не пізніше 09 травня 2024 року.

Зважаючи постанову Укртрансбезпеки серії АА № 00014311 від 28 грудня 2022 року протиправною та не погоджуючись з нею, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно правових положень ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів представника відповідача про пропуск позивачем строків на звернення до суду, суд зазначає, що наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

У свою чергу, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений винятково з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, підставою для звернення до суду із даним позовом є незгода позивача з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 000014311 від 31 жовтня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 8500 грн.

Про порушення свого права ОСОБА_1 дізнався 07 листопада 2023 року, як зазначає в позовній заяві представник позивача Бондюк Б.В., коли отримав оскаржувану постанову серії АА № 000014311 від 31 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку.

24 листопада 2023 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_2 подано даний адміністративний позов, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Суд значає, що під час розгляду справи позивач та його представник не заявляли клопотання/заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався зі скаргою в адміністративному порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті щодо оскаржуваної постанови від 31 жовтня 2023 року.

14 листопада 2023 року за результатами розгляду скарги адвоката Богдана Бондюка листом Укртрансбезпеки вих. № 11320/3.7/15-23 на постанову серії АА № 00014311 від 31 жовтня 2023 року скаргу було залишено без задоволення, а оскаржувану постанову без змін (а.с. 13-16).

Суд в контексті спірних правовідносин зазначає, що відповідно до положення пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.

У свою чергу, суд констатує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року по справі № 697/1044/22.

Правовими положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд првертає увагу, що у даному випадку питання пропуску строку було наголошено відповідачем під час розгляду справи, натомість, позивач не скористався своїм правом надати належні докази поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Також суд уважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, суд наголошує, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що підтверджує відсутність підстав для встановлення тримісячного строку для звернення до суду із указаним позовом.

Аналогічна правова позиція знаходить своє відображення у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №522/14986/19 та від 26 січня 2021 року у справі №757/48987/18-а.

У свою чергу, позивачем не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний строк.

Отже, дослідивши обставини справи, суд робить висновок, що ані позивачем ОСОБА_1 , ані його представником не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Отже, з огляду на вищезазначене, суд робить висновок про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, даний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 229, 238, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00014311 від 31 жовтня 2023 року залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14.

Судове рішення складено 31 липня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА