Ухвала суду № 120759706, 31.07.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/5891/24

2/465/2875/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31.07.2024 року м. Львів

суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника,

в с т а н о в и в:

До Франківського районного суду м. Львова надійшла вказана позовна заява. Предметом позову є припинення права ОСОБА_2 на належну йому 2/9 частки в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності на 2/9 частки в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового (вимога №1), та 1 вимогу майнового характеру (вимога №2).

Положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн (Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»), а 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.

Щодо майнової вимоги, то положеннями п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підтвердження відомостей про дійсну вартість нерухомого майна, стосовно якого виник спір, позивачем надано довідку від 20.07.2024, яка є чинною станом дату звернення до суду, відповідно до п.6 Наказу Фонду державного майна України від 12.01.2021 №24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку». Відповідно до наданої позивачем довідки вартість об`єкта нерухомого майна становить 2984729,76 грн.

Виходячи із даних Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, позивачем визначено вартість 2/9 частки в квартирі у сумі 663273,28 грн. При цьому, позивачем не сплачено судовий збір, сума якого становить 6632,73 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Франківського районного суду м.Львова:

отримувач коштів - ГУК Львiв/Франківський р-н/22030101;

код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38008294;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача - UA168999980313141206000013953;

код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Також суд звертає увагу позивача на те, що у ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05) уже зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановленастаттею 365 ЦК Українивимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».

На необхідності врахування цієї практики Європейського суду з прав людини також неодноразово наголошував і Верховний Суд (зокрема й у постанові від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц).

Тому позивачу необхідно внести на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки спірної квартири, на яку останній просить припинити право власності відповідача.

Оскільки позовна заява містить недоліки, то суддя відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Баран О.І.