Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 462/2209/24
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2024 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024141390000019 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, місце проживання якого зареєстроване та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 18.06.2024 року вироком Франківського районного суду м.Львова за ч.1 ст.309, ч.3 ст.389, ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.1 ст.185, ч.4 с.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України на 5 років 4 місяці позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 17.10.2023 року близько 19.02 год., в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» №64/2022від 24.02.2022року та строк дії якого продовжено на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №451/2023 від 26.07.2023 року, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює діяльність ПП «Мережа-Сервіс Львів», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умиселна таємневикрадення чужогомайна,діючиз корисливихмотивів зметою власногозбагачення зарахунок злочинноїдіяльності,повторно,таємно,впевнившись,що зайого діяминіхто неспостерігає, шляхом вільного доступу взяв з торгових стелажів три упаковки меленої кави «Лаваца Кюаліті Оро», вагою 250 г., вартістю 149,85 грн. без ПДВ за одиницю, та залишив місце події не оплативши за товар, завдавши ТзОВ ПП «Мережа-Сервіс Львів» матеріальної шкоди на загальну суму 449,55 грн. без ПДВ.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4ст.185ККУкраїни, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання, зазначивши зокрема, що він17.10.2023 року, перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько», викрав три упаковки кави, після чого, не оплативши їх вартості, вийшов з магазину. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати.
Таким чином,аналізуючи наведене,суд вважає,що вина ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.
Обставинами, що пом?якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Суд враховуєступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,яке єтяжким злочином,вчиненим умисно,з корисливихмотивів;особу винного,який неодноразовосудимий завчинення корисливихкримінальних правопорушень(т.1,а.с.52-54),не одружений, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.1, а.с.72), з жовтня 2022 року перебуває на обліку в лікаря-нарколога з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психостимуляторів (т.1, а.с.74), негативних характеризуючих даних за місцем проживання відносно ОСОБА_5 не встановлено (т.1 а.с.75).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 засуджений 18.06.2024 року Франківським районним судом м.Львова за ч.1 ст.309, ч.3 ст.389, ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.1 ст.185, ч.4 с.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України на 5 років 4 місяці позбавлення волі.
Між тим, під час даного судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 винний в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення вказаного попереднього вироку.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.70КК України при сукупності кримінальних правопорушень, суд призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За такихобставин,остаточне покаранняобвинуваченому слідобрати напідставі ч.4ст.70КК Україниза сукупністюкримінальних правопорушень,враховуючи характерта співвідношеннятяжкості злочиннихдіянь,їх наслідки,ступінь суспільноїнебезпечності скоєнихкримінальних правопорушень,-шляхом поглиненняменш суворогопокарання,призначеного заданим вироком,більш суворимпокаранням,призначеним запопереднім вироком Франківського районного суду м.Львова від 18.06.2024 року.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати згідно вироку Сихівського районного суду м.Львова від 14.02.2024 року, з моменту взяття під варту, а саме: 02.11.2023 року.
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст.127, 128 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Потерпілим ПП «Мережа-СервісЛьвів»заявлено цивільний позов про стягнення на його користь з обвинуваченого 449,55 грн. майнової шкоди. Завдану майнову шкоду потерпілий обґрунтовує тим, що обвинувачений завдав таку шкоду, вчинивши крадіжку із належного йому магазину.
Згідно зі ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи наведене, оскільки кримінальним правопорушенням завдано матеріальних збитків потерпілому ПП «Мережа-СервісЛьвів»на загальну суму 449,55 грн., що підтверджується матеріалами кримінального провадження, обвинувачений визнає цивільний позов повністю, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, а тому цивільний позов слід задовольнити, стягнути з обвинуваченого на користь ПП «Мережа-СервісЛьвів»449,55 грн. заподіяної майнової шкоди.
Витрати, пов`язані із залученням експертів, відсутні.
На підставі ч.9 ст.100КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.100, 368-371, 373-375 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п?ять років.
На підставі ч.4 ст.70КК України за сукупністюкримінальних правопорушеньшляхом поглиненняменш суворогопокарання,призначеного заданим вироком,більш суворимпокаранням,призначеним запопереднім вироком Франківського районного суду м.Львова від 18.06.2024 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді п`яти років чотирьох місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати згідно вироку Сихівського районного суду м.Львова від 14.02.2024 року, з моменту взяття під варту, а саме: 02.11.2023 року.
Відповідно до ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 11.06.2024 року ОСОБА_5 тимчасово залишається у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов Приватного підприємства «Мережа-Сервіс Львів» - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства «Мережа-Сервіс Львів» (ЄДРПОУ 33617918) 449,55 грн. завданої майнової шкоди.
Речовий доказ компакт-диск «DVD-R» з файлами з камер відеоспостереження з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на АДРЕСА_2 залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 120759361, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 31.07.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/2209/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: