Рішення № 120753530, 31.07.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7548/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2024 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (надалі по тексту - відповідач2), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі по тексту - відповідач1), відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №2 №164250002485 від 13.06.2024 про відмову в переведенні на пенсію за віком на підставі пп. 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області зарахувати період військової служби з 03 травня 1981 року по 17 квітня 1983 року (1 рік 11 місяців 15 днів) до стажу державної служби.

зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області зарахувати період роботи (служби) в органах місцевого самоврядування на посадах землевпорядника, спеціаліста 1 категорії Гряківської сільської ради та спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурсів Виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області з 19 квітня 2005 року по 06 червня 2024 року (дата звернення із заявою) (19 років 1 місяць 19 днів) до стажу державної служби.

зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області перевести з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 р. №1-3. від 05.06.2024 № 05-27/13 та № 05-27/14, виданих Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області;

зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області провести обчислення пенсії відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14 вересня 2016 року із розрахунку 60% заробітної плати за останнім місцем роботи в Чутівській селищній раді Полтавського району Полтавської області на посаді спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурсів, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та почати виплату пенсії з 06 червня 2024 року (дата звернення із заявою); здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3, від 05.06.2024 № 05-27/13 та № 05-27/14, виданих Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (останнє місце роботи).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка на дату звернення до органу Пенсійного фонду досягла пенсійного віку та станом на 01.05.2016 має не менше як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відтак, має право на призначення та обчислення пенсії на умовах, визначених ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Вважає, що відповідач2 протиправно не зарахував до страхового стажу періоди його служби в армії та роботи в органах місцевого самоврядування, та протиправно відмовив йому у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідачів докази по справі.

Відповідач1 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність рішення відповідача 2 та неналежності визначення його як відповідача, оскільки ним не порушувались права позивача /а.с. 65-69/.

Відповідач 2 своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подані сторонами відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив не є заявами по суті справи /а.с. 97-109/.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач з 13.05.2022 перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області 06.06.2024 із заявою про перерахунок пенсії з переходом на інший вид пенсії, а саме за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» /а.с. 71-72/.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №2 №164250002485 від 13.06.2024 відмовлено в перерахунку пенсії /а.с. 17/.

Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Вказаний закон набув чинності 01.05.2016.

Відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Законом №889-VIII, крім іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону Закон №3723-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Також після 01.05.2016, відповідно до ст.90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.

Порядок та умови призначення пенсій особам, які працювали на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, здійснюється відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відтак, розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII чітко визначено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2024 №1642550002485 констатовано, що зважаючи на те, що станом на 1 травня 2016 року посада землевпорядника сільської ради не віднесена до посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Закону України № 889-УІІІ заявник не обіймав посаду державної служби в державному органі, підстав для здійснення перерахунку пенсії (перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу») відповідно до Закону України № 889-VІІІ - немає /а.с. 48-49/.

Перевіряючи наявність у позивача необхідного страхового стажу на посаді державного службовця для переведення на інший вид пенсії, суд встановив та врахував таке.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №637).

Згідно з п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують періоди роботи особи для зарахування до її страхового стажу, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи, а у разі відсутності в трудовій книжці таких відомостей - довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, чи містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Для визначення страхового стажу позивачем при зверненні до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії від 06.06.2024 надано трудову книжку (дата заповнення 04.05.1984) /а.с. 84-87/, згідно з якою, серед іншого, зазначено:

- 19.04.2005 прийнятий на роботу землевпорядником Гряківської сільської ради згідно трудової угоди від 19.04.2005;

- 24.05.2005 присвоєно 15 ранг 7-ої категорії;

- 24.05.2005 складено присягу посадової особи місцевого самоврядування;

- 02.03.2010 присвоєно 14 ранг 7-ої категорії;

- 19.11.2013 присвоєно 13 ранг 7-ої категорії;

- 18.05.2018 присвоєно 1 категорію спеціаліста;

- 01.02.2021 переведено до виконавчого комітету Чутівської селищної ради на посаду спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурс.

На час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії позивач продовжував працювати на посаді спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурс /а.с.36/.

Щодо незарахування органом Пенсійного фонду до стажу державної служби періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування суд виходить з таких міркувань.

Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).

Згідно з п.3 Порядку №229 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж державної служби обчислюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами.

Таким чином, вищевказані періоди роботи позивача не потребують додаткових документів для їх підтвердження, оскільки відповідно до положень п.3 Порядку №229 трудова книжка є основним документом для визначення стажу державної служби.

Крім того, відповідно до вимог п.2 Порядок №229 обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема, у пункті 4 частини другої зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Отже, при зарахуванні позивачу стажу роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 01.05.2016 слід керуватися Порядком №229, а в період з 25.04.2000 по 30.04.2016 - Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2018 у справі №735/939/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 та від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, які є обов`язковими для врахування судом відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема: сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до ст.15 вказаного Закону при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг. Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад, старостам присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

Отже, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих та Рад народних депутатів, а також на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Вказана правова позиція була висловлена також Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 року у справі № 735/939/17, від 01.04.2020 року у справі № 607/9429/17, від 22.05.2020 року у справі № 263/9612/16-а.

Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів пенсійного органу про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

Доводи відповідача про те, що дія Закону України "Про державну службу" не поширюється на посадових осіб органу місцевого самоврядування, є необґрунтованими, оскільки зарахування державної служби до стажу роботи (відповідне питання в контексті спірних правовідносин врегульоване положеннями, зокрема, пунктів 10 та 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII) не є тотожним поняттю та статусу державного службовця, а згідно з положеннями статті 3 Закону №889 такий регулює саме відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Тобто, на позивача поширюється дія пункту 12 Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону України "Про державну службу" №889-VIII.

Вказане узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, висловленою у постанові від 10.02.2021 року у справі №825/1453/18.

Стосовно покликань позивача на не зарахування до його стажу державної служби періоду військової служби, судом не приймаються, оскільки не знайшли свого відображення у рішенні, що оскаржується, а матеріали справи не містять відомостей про незарахування такого періоду.

З огляду на все викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2024 №1642550002485.

Надаючи оцінку іншим вимогам позовної заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому, суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії було визначено ГУПФ України в Хмельницькій області, то саме останній має завершити процедуру переведення позивача на інший вид пенсії.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2024 про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", з урахуванням висновків суду.

Такий спосіб захисту прав позивача матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи не надавалася оцінка про наявність чи відсутність у позивача загального страхового стажу, необхідного саме для призначення пенсії з урахуванням того, що згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі). В оскаржуваному рішенні не зазначено про страховий стаж ОСОБА_1 .

Викладене позбавляє суд надавати оцінку даним правовідносинам, а тому у суду в цій справі відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання:

ГУПФУ в Полтавській області зарахувати період військової служби з 03 травня 1981 року по 17 квітня 1983 року (1 рік 11 місяців 15 днів) до стажу державної служби;

ГУПФУ в Полтавській області зарахувати період роботи (служби) в органах місцевого самоврядування на посадах землевпорядника, спеціаліста 1 категорії Гряківської сільської ради та спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурсів Виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області з 19 квітня 2005 року по 06 червня 2024 року (дата звернення із заявою) (19 років 1 місяць 19 днів) до стажу державної служби.

Також, суд виходить з наступного, надаючи оцінку вимогам про зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області перевести з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 р. №1-3. від 05.06.2024 № 05-27/13 та № 05-27/14, виданих Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, а також провести обчислення пенсії відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14 вересня 2016 року із розрахунку 60% заробітної плати за останнім місцем роботи в Чутівській селищній раді Полтавського району Полтавської області на посаді спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурсів, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та почати виплату пенсії з 06 червня 2024 року (дата звернення із заявою); здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3, від 05.06.2024 № 05-27/13 та № 05-27/14, виданих Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (останнє місце роботи).

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 вказаного Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведених норм слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з її заявленням на майбутнє.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн /а.с. 51/.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком без наявних на те законних підстав, суд вважає понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд.10, м. Хмельницький, 29013, ідентифікаційний код 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2024 №1642550002485.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2024 про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд.10, м. Хмельницький, 29013, ідентифікаційний код 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

СуддяІ.Г.Ясиновський