Рішення № 120745718, 22.07.2024, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1486/24

провадження № 2/610/797/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія в порядку загального позовного провадження цивільну справу №610/1486/24 (провадження № 2/610/797/2024) за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій просить визначити їй додатковий строк в два місяці, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3 . За життя він склав заповіт яким заповів все свою майно позивачці. На теперішній час заявник має намір оформити спадщину після смерті брата, але у зв`язку із військовими діями та тим, що м. Балаклія перебувала в окупації з 02.03.2022 по 08.09.2002, нотаріальні органи не працювали до січня 2023 року. Крім того уряд змінив строки прийняття спадщини від дня смерті спадкодавця строк подачі заяви на відкриття спадкової справи збільшили. Лише в листопаді 2023 року позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, але їй було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визначити позивачу додатковий строк тривалістю два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті брата.

Ухвалою від 28.05.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано у Балаклійській державній нотаріальній конторі Харківської області відомості щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові.

11.06.2024 на запит суду надійшла відповідь від Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_3 , відповідно до якої ніхто із спадкоємців з заявами про прийняття або відмови від спадщини у встановлений законом строк не звертався.

Ухвалою суду від 28.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Литовченко С.І. подав заяву, в якій просить справу розглянути за відсутності його та позивачки, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовільнити.

Представник відповідача Донецької селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.7 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт Андріївка Балаклійського району Харківської області, що підтверджується копією її паспорта, № НОМЕР_1 .

25.08.2016 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області, яким на випадок своєї смерті заповів все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і, взагалі все те, що буде йому належати на день смерті, сестрі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Голуб В.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Голуб В.М. 27.11.2023 ОСОБА_1 надано лист, яким рекомендовано звернутися до суду з питання надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки остання в установлений законом строк не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно довідки Андріївського старостинського округу Донецької селищної ради Балаклійського району Харківської області від 09.11.2023, ОСОБА_3 на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , один.

ОСОБА_3 за життя належало: житловий будинок з мансардою та надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2007); 1/3 частка житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.08.2019).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У даному випадку, брат позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим позивач мала звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк до 10.08.2022.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 в листопаді 2023 року звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Голуб В.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, оскільки м. Балаклія перебувало в окупації з 02.03.2022 по 08.09.2022, нотаріальні контори розпочали працювати лише в січні 2023 року.

Суд вважає, що відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47). Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті як найшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.

Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.

Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.

Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи незначний пропуск позивачем визначеного ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263-265, 315-319 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Донецька селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64250, смт Донець Ізюмського району Харківської області, вул. Центральна, 40, ЄДРПОУ 04397112.

Повний текст рішення складено 01 серпня 2024 року.

Суддя В.М. Тімонова