Рішення № 120745279, 31.07.2024, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/548/24

Провадження № 2/550/237/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - Хоменка Д.Є., за участю секретаря судового засідання - Мухартової Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання незаконним односторонню відмову від договору банківського обслуговування, визнання недійсним рішення від 23.01.2024 року, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить:

1) визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ КБ "ПРИВАТБАНК", оформлений у вигляді повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку №20.1.0.0.0/7-240124/120 від 24.01.2024 року;

2) визнати недійсним рішення Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про відмову від підтримання ділових відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору з ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" з дати набрання законної сили рішення суду у даній справі відновити підтримання ділових відносин та відновити обслуговування ОСОБА_1 на підставі раніше укладених договорів банківського обслуговування, депозитних (вкладних) договорів та договорів укладених з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків (крім кредитних договорів);

4) зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" з дати набрання законної сили рішення суду у даній справі відновити ОСОБА_1 доступ до поточних/депозитних рахунків відкритих відповідачем на ім`я позивача до 23.01.2024 року;

5) зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" з дати набрання законної сили рішення суду у даній справі відновити ОСОБА_1 доступ до дистанційних систем обслуговування (Приват24) та продовжити обслуговування за продуктами Банку та надання банківських послуг і проведення фінансових операцій за всіма відкритими Банком рахунками;

6) стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн.;

7) стягнути судові витрати понесені позивачем під час розгляду даної справи.

Заявлені вимоги мотивує тим, що у січні 2024 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" обмежило позивачу доступ до дистанційних систем обслуговування (Приват24), позивач зателефонувавши на гарячу лінію банку, довідалася, що їй потрібно надати пояснення, щодо походження коштів, за які вона придбала криптовалюту. 18.01.2024 року позивач надала відповідачу відповідні пояснення та докази походження коштів. 25.01.2024 року на її електронну адресу надійшло повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку №20.1.0.0.0/7-240124/120 від 24.01.2024 року. Даним повідомленням проінформовано позивача про те, що банк, керуючись вимогами частини першої статті 15 Закону №361-ІХ, Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 року №65, внутрішнім документом з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, повідомляє про прийняте 23.01.2024 року рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації, подання інформації з метою введення в оману Банку. 26.01.2024 року позивач надіслала заяву про надання копії рішення Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору з громадянкою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) від 23.01.2024 року. 02.02.2024 року відповідач надіслав на адресу позивача лист №20.1.0.0.0/7-240126/70305, в якому повідомив, що не повинен надавати рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору від 23.01.2024 року. 12.03.2024 року позивач подала скаргу до Національного банку України, щодо незаконних дій АТ КБ «ПриватБанк» та безпідставного блокування рахунків. Зазначене звернення було зареєстровано в НБУ за № М-221917/1/5444.

Таким чином, позивач, вважаючи рішення відповідача незаконним, вимушена звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді від 14.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник відповідача, адвокат Тузова В.О. надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу як встановлено п.1 ч.2 ст. 6 Закону. Частиною 6 ст. 7 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною. Отже банки наділені прямим обов`язком встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів. Водночас, законодавство про фінансовий моніторинг зобов`язує банки як суб`єктів фінансового моніторингу самостійно визначати ризики подальшого обслуговування клієнтів та уникати виявлених ризиків через застосування процедури де-рискінгу. Напрямком "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" відповідно до внутрішнього Порядку здійснення поглибленої перевірки клієнтів були проведені посилені заходи належної перевірки та аналіз фінансових операцій (їх сукупності) клієнта АТ КБ "ПриватБанк" - ОСОБА_1 . За підсумками проведеної перевірки фінансових операцій ОСОБА_1 , банком було виявлено обґрунтовані підозри про здійснення Клієнтом операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин. АТ КБ "ПриватБанк" були виявлені та встановлені обставини використання клієнткою продуктів ПриватБанк (особисті картки) для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання віртуальних активів та грального бізнесу/ознаки можливого використання особистих карток/рахунків фізичних осіб, що відкривають для власних потреб, для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Обіг коштів по рахунку (картці) позивача №4627055110706388 за період з 16.01.2023 по 16.01.2024 рік складав по DB 19,343,544.76 грн., CR 19,343,545.52 грн. (встановлена активність по рахунку з 14.07.2023). В зазначений період кошти зараховувалися від великої кількості третіх фізичних осіб та транзитом перераховувались на користь інших фізичних осіб.

Обіг коштів по рахунку (картці) позивача №5523245900016823 за період з 16.01.2023 по 16.01.2024 рік складав по DB 4,649,740.86 грн., CR 4,649,936.16 грн. В зазначений період кошти зараховувалися від великої кількості третіх фізичних осіб та транзитом перераховувались на користь інших фізичних осіб. Отже, фінансові операції клієнта носили транзитний характер. Зарахування коштів відбувалося від великого кола фізичних осіб (у тому числі тих, з ким ПриватБанк не підтримував ділові відносини). Встановлені ознаки "накопичення" та виведення коштів отриманих через Р2Р перекази. Мета та суть фізичних операцій не зрозуміла та не є очевидною. Джерела походження коштів не встановлені. Всі відображені у виписках по рахунках фінансові операції клієнта не відповідали його фінансовому стану, оскільки заявлений клієнтом дохід (основний/додатковий) складав 32000,00 грн. З урахуванням наведених обставин, Банк дійшов до висновку, що як фінансові операції так і дії клієнта є підозрілими за ознакою, визначеною статтею 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Додатку 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 №65, а саме: є незвично великими фінансовими операціями; проведені в незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети. Таким чином у АТ КБ "ПриватБанк" були наявні та ґрунтовні підстави для встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику в обслуговуванні, що стало причиною (підставою) для розірвання ділових відносин з таким клієнтом та закриття рахунків у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та згідно вимог внутрішнього Положення про відмову від підтримання ділових відносин/проведення фінансової операції. Враховуючи, що спірний правочин відповідає вимогам статей 203, 215 Цивільного кодексу України та вчинений АТ КБ "ПриватБанк" з дотриманням усіх вимог законодавства України про фінансовий моніторинг, отже позовні вимоги є безпідставними, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити у повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Панченко О.О. надала відповідь на відзив, в якому просила позов задовольнити повністю вказуючи, що відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Щодо твердження відповідача "... Всі відображені у виписках по рахунках фінансові операції клієнта не відповідали його фінансового стану, оскільки заявлений клієнтом дохід (основний/додатковий) складав 32000,00 грн...", проте відповідачем не надано доказів того, що позивачем у 2024 році було заявлено, що основний/додатковий її дохід складав всього 32000,00 грн. Відповідачу надавалися довідки про доходи в тому числі докази про отримані дивіденди, зазначені документи були надіслані представнику банку ОСОБА_2 , про що свідчать скріншоти. Із зазначених документів вбачається, що позивач мала щороку дивіденди більше 16000000,00 грн. Позивач у 2020 році отримала дивіденди у сумі 16561748,89 грн. У 2021 році отримала дивіденди 1195000,00 грн. Окрім дивідендів отримувала заробітну плату за основною та додатковою посадою, відповідно позивач мала офіційний дохід. Що саме за операції були, вона також відзвітувалася банку надавши підтверджуючі документи. Зазначені операції не заборонені на території України, а тому не може йти мова про злочинні дії з боку позивача. Просить позов задовольнити повністю.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та на її ім`я відкрито рахунок НОМЕР_2 (а.с.14).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надіслало позивачу повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 24.01.2024 року №20.1.0.0.0/7-240124/120. Даним повідомленням проінформовано позивача про те, що банк, керуючись вимогами частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 року №65, внутрішнім документом з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, повідомляє про прийняте 23.01.2024 року рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації, подання інформації з метою введення в оману Банку (а.с.50-51).

18.01.2024 року позивач надала відповідачу відповідні пояснення та докази походження коштів.

26.01.2024 року позивач надіслала заяву про надання копії Рішення Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору з громадянкою ОСОБА_1 від 23.01.2024 року (а.с.49).

02.02.2024 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надіслало на адресу позивача лист №20.1.0.0.0/7-240126/70305, в якому повідомив, що не повинен надавати Рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору від 23.01.2024 року (а.с.57).

12.03.2024 року позивач подала скаргу до Національного банку України, щодо незаконних дій АТ КБ «ПриватБанк» та безпідставного блокування рахунків. Зазначене звернення було зареєстровано в НБУ за № М-221917/1/5444 (а.с.60,61).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Частинами 1, 2 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 1075 ЦК України, банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд відзначає, що у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (який був чинним станом на час складення повідомлення) питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано у ст. 15, згідно з якою суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

- подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Отже в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в т.ч. шляхом розірвання договорів.

Суд відзначає, що приписи ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 №361-IX наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, а тому у спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України.

Норми зазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин, а тому право банку на відмову від підтримання (у тому числі шляхом розірвання) ділових відносин не слід розуміти як право банку на відмову від договору банківського рахунку лише з дотриманням загального порядку припинення договірних відносин, тобто шляхом звернення до суду про розірвання договору.

Відтак банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Водночас суд відзначає, що право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/21320/17, від 29.04.2020 у справі № 910/3245/19.

В той же час, відповідно дост. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до пп. 3, 5 п.8 Додатку № 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджених постановою правління НБУ № 65 від 19.05.2020 (далі по тексту - Положення), банк має визначити у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ порядок відмови в передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити: складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти тачастини 15 статті Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») у кожному випадку.

Так, у відзиві відповідач вказує на те, що підставою для прийняття рішення про встановлення неприйнятно високого рівня ризику та відмову від підтримання ділових відносин/проведення фінансової операції були вимоги ст. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у зв`язку з тим, що фінансові операції носили транзитний характер, зарахування коштів відбувалося від великого кола фізичних осіб (з ким АТ КБ ПриватБанк не підтримував ділові відносини), джерела походження коштів не встановлені та відображені у виписках по рахунках фінансові операції ОСОБА_1 не відповідали її фінансовому стану, оскільки заявлений нею дохід складав 32000,00 грн. У підтвердження представник позивача, адвокат Тузова В.О. надала виписку по рахунку (картці) НОМЕР_3 за період з 16.01.2023 по 16.01.2024(обіг коштів по рахунку складав DB 19343544.76 грн. CR 19343545.52 грн.) та виписку по рахунку (картці) НОМЕР_4 за період з 16.01.2023 по 16.01.2024(обіг коштів за період складав DB 4649740.86грн., CR 4649936.16грн).

Згідно висновку НФМ. Розірвання ділових відносин, клієнт ОСОБА_1 від 23.01.2024 року підставою встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин(НВР) є: наявність критерію, визначеного ч.6 ст.7 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації9відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення(далі Закон про ПВК/ ФТ); Неможливість банку виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом або фінансовою операцією. Фінансові операції клієнта: Носять транзитний характер; Зарахування коштів відбувається від великої кількості фізичних осіб(в т.ч. з ким Банк не підтримує ділові відносини); Мають ознаки «накопичення» та виведення коштів триманих через Р2Р перекази; Мета та суть фінансових операцій незрозуміла та не є очевидною; Джерела походження коштів не з`ясовано; Мають значні обсяги та кількість операцій Р2Р переказів; Фінансові операції клієнта не відповідають його фінансовому стану. Згідно Додатку 20 «Індикатори підозрілості фінансових операцій» до Положення №65: п.12.Фінансові операції за рахунками фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнтів(зокрема віку, професії, доходам); 15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати що вона здійснюється від імені та /або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку; п.30 Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунок клієнтів; 30-2. Нетипова активність за рахунком клієнта; 25 Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня(незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком).

Отже, враховуючи виписку по рахунках (картці) НОМЕР_3 за період з 16.01.2023 по 16.01.2024(обіг коштів по рахунку складав DB 19343544.76 грн. CR 19343545.52 грн.) та виписку по рахунку (картці) НОМЕР_4 за період з 16.01.2023 по 16.01.2024(обіг коштів за період складав DB 4649740.86грн., CR 4649936.16грн), кількість операцій з фізичними особами по рахунках, що мають транзитний характер(без наявності очевидної економічної мети), з врахуванням відсутності відомостей про походження джерел надходження коштів та мети подальшого використання коштів, із заявленим гр. ОСОБА_1 банку доходом в 32000грн. при фактичних фінансових операціях на обох рахунках(картках) 19343544.76 грн. та 4649740.86грн., які в рази перевищують заявлений дохід, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог банку щодо підозрілості операцій гр. ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вище викладене, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази по справі суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Так як, у задоволенні позову, відмовлено, то, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання незаконним односторонню відмову від договору банківського обслуговування, визнання недійсним рішення від 23.01.2024 року, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Д.Є. Хоменко