Рішення № 120739925, 01.08.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 Справа № 917/826/24

Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», 36000, м. Полтава, вул. Козака, 2-а, код ЄДРПОУ 03351912,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», 07501, Київська обл., Броварський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 11, код ЄДРПОУ 32886518

про стягнення 272 901,13 грн.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Потавагаз» (далі - позивач) до ТОВ «Баришівська зернова компанія» про стягнення 272 901,13 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу високого тиску, яке сталося 14.08.2023р. при проведенні сільськогосподарських робіт в охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи між селами Вороньки та Пізники Лубенського району Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; встановлено строки для подання заяв по суті спору.

05.06.24р. до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Так, визнаючи факт пошкодження газопроводу своїми працівниками під час обробітку грунту, відповідач заперечує проти позову. Зокрема, відповідач вказує на те, що він не може нести відповідальність за пошкодження газопроводу, оскільки сам газопровод прокладений з порушенням норм ДБН України, так як глибина прокладання газопроводу, у місці де відбулась аварія, є меншою, ніж передбачена обов`язковими державними будівельними нормами; відповідач зазначає, що позивачем не надано до суду доказів наявності позначень газопроводу на місцевості, а сам відповідач не був обізнаний про наявність на земельній ділянці, де сталася аварія, охоронної зони об`єктів газорозподільної системи (про це його не повідомляв ні позивач, ні орендодавець, відповідні відомості відсутні у Державному земельному кадастрі). Відтак, відповідач твердить, що за таких умов у нього були відсутні підстави для виконання обов`язку щодо погодження з позивачем проведення сільськогосподарських робіт на орендованій земельній ділянці, більше того- проведення саме сільськогосподарських робіт (які не тотожні земляним) взагалі не потребує відповідних погоджень. Також відповідач просив призначити у справі фототехнічну експертизу, ставлячи під сумнів достовірність поданих позивачем у додатках до позовної заяви фотознімків та їх зв"язок з даною аварією.

У обґрунтування своєї позиції відповідач надає наступні докази: копія Акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5325180800:00:002:0107 та прилеглої до ділянки території від 14.08.2023р., копія витягу з Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку від 08.09.2023р., фотографії з місця аварії, документи на глибокорозпушувач,який використовувався при проведенні сільськогосподарських робіт (Інструкція з експлуатації, договір поставки, видаткова накладна №795 від 21.10.2019р.) і ін..

17.06.2024р. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач спростовує твердження відповідача стосовно понять «земляні роботи» і «сільськогосподарські роботи»; зазначає, що місце газопроводу позначено контрольною трубкою (орієнтовний стовпчик) відповідно до вимог п.7.23 ДБН «Газопостачання» В.2.5.-20:2018; той факт, що сторони договору оренди землі не вказали в ньому про наявні обмеження у землекористуванні, жодним чином не спростовує вини відповідача у нанесенні шкоди; кодекс ГРМ не передбачає обов`язку оператора повідомляти усіх користувачів земельних ділянок про наявність охоронних зон об`єктів газорозподільної системи. Позивач також спростовує доводи відповідача стосовно того, що аварія сталася внаслідок недотримання глибини прокладання газопроводу. У відповіді на відзив позивачем наведено заперечення стосовно призначення у справі фототехнічної експертизи.

Відповідач зреагував на відповідь на відзив шляхом подання заперечень, які надійшли до суду 20.06.2024р., у яких спростовуються викладені позивачем доводи стосовно наявності на місцевості орієнтовного стовпчика; відсутності необхідності отримувати дозвіл на проведення сільськогосподарських робіт; наголошує на відсутності відомостей про наявність охоронної зони у Державному земельному кадастрі; акцентує увагу на тому, що в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки з заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Ухваолю від 01.07.2024р. суд задовольнив клопотання відповідача про витребування оригіналів електронних доказів, зобов"язав позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» надати суду оригінали електронних доказів - фотографій, долучених позивачем до позову у обгрунтування позовних вимог (в частині обстеження місця пошкодження газопроводу високого тиску та розташування орієнтовного стовпчика) (арк.справи 35-37, том 1 справи, стор.41 том 1 справи). Витребувані оригінали електронних доказів (з портативними пристроями, на яких вони зберігаються) доставити до суду протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали; відклав вирішення питання про призначення у справі фототехнічної експертизи до отримання від позивача витребуваних оригіналів електронних доказів; в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з участю сторін - відмовив.

03.07.2024р. до суду надійшла заява від позивача, якою він повідомив про неможливість виконати вимоги суду та надати оригінали витребуваних електронних доказів, оскільки дані фотознімки робилися на особистий телефон працівника АТ «Полтавагаз» та в подальшому були ним видалені зі свого телефону.

Після ознайомлення з матеріалами справи, відповідач надав суду заяву від 25.07.2024р. про виключення з числа доказів у даній справі фотографій (стор.35-37 та 41 том 1 справи), які викликають сумнів у їх достовірності та оригінали яких не були надані суду, і розглядати справу на підставі інших наявних у справі доказів.

Згідно ст.96 ГПК України, учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з відповідачем та не бере до уваги вказані докази при розгляді справи.

Крім того, ухвалою від 01.07.2024р. було відкладено вирішення питання про призначення у справі фототехнічної експертизи (як зазначалося вище, відповідне клопотання з переліком запропонованих питань та експертної установи було заявлено відповідачем) до отримання від позивача витребуваних оригіналів електронних доказів. Зважаючи на неподання позивачем витребуваних оригіналів фотографій та їх виключення з числа доказів, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Інші заяви по суті спору чи клопотання, заперечення до суду не надходили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.1991р. був введений в експлуатацію газопровід високого тиску до с.Вороньки Лубенського р-ну Полтавської області, який належав колгоспу Карла Маркса Чорнухинського району, загальна протяжність становила 10733п.м. (копія робочого проекту газопостачання с.Вороньки колгоспу ім..Карла Маркса Чорнухинського р-ну Полтавської області, книга 4, керультивація земель 23-37/81; копія будівельного паспорту підземного газопроводу, побудованого Лохвицькою СПМК-1 №23-37/87 за адресою с.Вороньки колгосп Карла Маркса Чорнухинського району, газопровід високого тиску Р=12 гкс/см 2 від ГК00+00 до ГКІІІ+50 Чорнухи-Вороньки; копія Журналу ведення технічного нагляду за будівництвом газопроводів і споруд на них, розпочатого 12.05.1998р. та закінченого 12.12.1990р.; копія договору про прийняття на обслуговування газифікованого об`єкту від 24.12.1990р. м.Лохвиця; копія акту від 27.12.1990р.; копія виписки з рішення правління від 02.02.1991р. колгоспу ім..Карла Маркса; копія Акту на влаштування контрольно-вимірювальних пунктів, встановлених на газопроводі високого тиску Р=12 кгс/см.кв. в матеріалах справи, додані позивачем в додатки до позовної заяви). Згідно Акту приймання-передачі об`єктів газового господарства №4 від 29.04.2003р., об`єкти газового господарства в с.Вороньки, с.Пізники, які належать СТОВ «Тумп» буди передані на баланс Лохвицього УЕГГ.

Позивач АТ «Полтавагаз» - є оператором газорозподільної системи- суб"єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності чи користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Відповідно до п.17 ст.1 ЗУ «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно приписів Кодексу газорозподільних систем (розділ ІІІ), який застосовується до спірних правовідносин, експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ. Оператори ГРМ зобов`язані мати:

у своєму складі аварійно-диспетчерські служби та інші виробничі підрозділи, у тому числі кваліфікований персонал, необхідні для належної експлуатації газорозподільних систем; телефонний зв`язок екстреного виклику; відповідні приміщення, транспортні засоби, обладнання та матеріали, необхідні для належної експлуатації газорозподільних систем.

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи. При організації експлуатації газорозподільних систем та проведення робіт з технічного їх обслуговування і ремонту Оператор ГРМ повинен дотримуватися інструкцій і правил технічної експлуатації газорозподільних систем, правил безпеки систем газопостачання, державних стандартів, передбачених чинними нормативно-правовими актами України.

Подібні приписи містяться у ЗУ «Про ринок природного газу», яким , серед іншого, передбачено обов`язок оператора газорозподільної системи вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи (ст.38 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2023р. при проведенні сільськогосподарських робіт на орендованій земельній ділянці працівниками ТОВ «Баришівська зернова компанія» пошкоджено газопровід високого тиску, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5325180800:00:002:0107. Факт пошкодження газопроводу під час обробітки грунту підтверджується наявними у справі матеріалами та не заперечується відповідачем.

Актом про ліквідації аварії на газопроводі високого тиску від 14.08.2024р., складеним об 11 год 20 хв. комісією у складі головного інженера Лохвицього УЕГС, майстра Лохвицького УЕГС, начальника Чорнухинського ДЕГС та регіонального інженера ТОВ «Баришівська зернова компанія» зафіксовано витік природного газу внаслідок механічного пошкодження газопроводу (копія а.с.18). Витік газу тривав 100 хв. Дата останнього обходу газопроводу 01.08.2023р.

Крім того, Актом від 14.08.2023 про пошкодження газопроводу, складеного комісією в складі представників оператора ГРМ, старости села Вороьки Лубенського району зафіксовано місце пошкодження підвідного газопроводу високого тиску до с.Вороньки Лубенського району Полтавської області, кількість отворів 1, розмір отвору 30 мм на 5 мм, глибина прокладання газопроводу складає 98 см (копія акту від 14.08.23р. а.с.39).

Згідно письмових пояснень працівника ТОВ «Баришівська зернова компанія» Яненка О.В., близько 11 год дня 14.08.2024р. під час проведення робіт по рихленню грунту на полі урочища Півнева Могила було пошкоджено газопровід Чорнухи-Вороньки механізатором Лисенком С.І., про що було невідкладно повідомлено по номеру 104 газову службу (а.с.38).

При цьому, для ліквідації аварії, позивачем було вчинено такі заходи: припинено газопостачання на підвідному газопроводі до с.Вороньки з ГРС Чорнухи шлязом перекриття запірного пристрою; шурфування місця аварії; припинення витоку газу шляхом накладання бандажу.

АТ «Полтавагаз» 15-16.08.2023р. проводилося поновлення подачі газу шляхом подачі природного газу в домоволодіння та проведення пуску газових приладів споживачам, що підтверджується доданими до позову актами на відновлення газопостачання.

Згідно п.7 глави 4 розд.11 Кодексу ГРМ, об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави, яким, свою чергу, передбачено, що визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою

деUamaxоб`ємна максимальна секундна витрата газу, м-3/с; fплоща отвору газопроводу або сопла, м-2, визначається за формулоюf = ?D-2/4,

де?=3,14; Dдіаметр отвору газопроводу або сопла нестандартного газовикористовуючого обладнання. У разі наявності декількох отворів у газопроводі або сопел загальна площа визначається як сума площ всіх отворів в газопроводі або соплах; gприскорення вільного падіння, g = 9,8 м/с-2; Kaпоказник адіабати, Ka = 1,4; P1надлишковий тиск газу в газопроводі, кг/м-2; U1питомий обсяг газу, м-3/кг.

При обрахунку розміру завданої шкоди позивач керується тим, що загальний обсяг витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації склав 8,846 м.куб. на загальну суму 109 814,18 грн. відповідно до порядку визначення не облікованих об`ємів природного газу, що підтверджується розрахунком, проведеним відповідно до Кодексу ГРМ (392 м.куб.) та розрахунком, проведеним у відповідності до Методики визначення розмірів нормативних та виробничо-техноогічних втрат (витрат) природного газу при здійсненні розподілу природного газу, затв.постановою НКРЕКП від 06.11.2020р. №2033 (5454 м.куб.). У підтвердження проведених розрахунків позивачем надано суду: розрахунок об`єму витоку (витрати) природного газу при аварійній ситуації через пошкоджений газопровід, розрахунок відшкодування витрат природного газу внаслідок пошкодження підвідного газопроводу високого тиску до с.Вороньки Лубенського району, розрахунок обсягу нормативних втрат газу для забезпечення продування та заповнення сталевих та поліетиленових газопроводів (арк.справи 76-78).

Листом від 05.09.2023р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату завданої шкоди: вартість втраченого природного газу при аварійній ситуації через пошкодження газопроводу високого тиску до с.Вороньки 109 814,18 грн та вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу. До листа було додано підписаний позивачем договір підряду від 14.08.2023р. в 2-х примірниках, Акт здачі-приймання виконаних робіт №20 від 16.08.2023р, рахунок на оплату №20 від 16.08.2023р., рахунок-акт та рахунок №У0000000365 від 14.08.23р. (копії листа, додатків з доказами направлення і вручення відповідачу арк..справи 79-90).

Також відповідачу 29.09.23р. була скерована вимога в порядку ч.2 ст.530 ЦК України з вимогою в 7-денний термін з дня її отримання перерахувати 272 901,13 грн. (а.с.91-95, том 1).

Відповідачем у добровільному порядку вказана сума не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 15.11.2018 № 305.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Як встановлено судом, на підставі Акту про ліквідацію аварії на газопроводі від 14.08.23р. було виявлено пошкодження газопроводу високого тиску внаслідок обробітку грунту глибоко розпушуючим агрегатом без погодження з АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в охоронній зоні.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Пунктом 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Згідно п. 8 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Пунктом 9 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проєкт плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження

Відповідно до п. 1.12 глави 1 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України

08.06.2015 за № 674/27119) з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.

Згідно п. 1.34 глави 1 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Як встановлено судом, відповідач перед проведенням земляних робіт не отримав письмового погодження на такі дії від оператора газорозподільної системи, яким є позивач станом на дату пошкодження газопроводу. Представники оператора газорозподільної системи не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначалося вище, позивач станом на день аварії був Оператором газорозподільної системи. Відповідно до п.п. 1 та 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до п. 7 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до п. 6 цієї глави.

Оскільки судом було встановлено, що відповідачем при проведенні земляних робіт не було повідомлено позивача, та такі роботи відбувалися без участі його представників, що спричинило пошкодження газопроводу і завдало шкоду останньому, тому судом встановлено наявність причинового зв`язку, як елемент складу правопорушення.

Так, відповідачем проводилися земельні роботи в місці пошкодження газопроводу. Як встановлено судом та не заперечується самим відповідачем, саме внаслідок роботи його сільськогосподарської техніки пошкоджено газопровід. Отже, враховуючи презумпцію вини заподіювача шкоди, в даній ситуації відповідач має довести, що в його діях відсутня вина.

Щодо заперечень відповідача про те, що прорив газопроводу та спричинена внаслідок цього шкода мали місце з вини самого позивача, оскільки в порушення ДБН (державних будівельних норм) даний газопровід був на неналежній глибині (адже обробіток грунту проводився глибоко розпушуючим агрегатом з глибиною рихлення 30-36 см, суд вважає такі заперечення непереконливими та необгрунтованими з огляду на те, що в даному випадку первинними протиправними діями відповідача, які виявилися у проведенні земляних робіт в охоронній зоні прокладання газопроводу без повідомлення позивача і спричинило пошкодження труби та витік газу. Водночас, предметом розгляду у даній справі не є дослідження питання параметрів прокладання газопроводу. Суд наголошує на тому, що завдання шкоди можна було б уникнути, якщо б відповідач дотримався порядку проведення такого виду земляних робіт в охоронній зоні газопроводу та до їх початку повідомив представників позивача.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систеим охоронна зона об`єктів газорозподільної системи це територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Згідно п.п. 3-7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ.

Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ (п.6 глави 4 розд.3 кодексу).

Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Вказаним спростовуються твердження відповідача стосовно того, що оскільки ним виконувалися не земляні, а сільськогосподарські роботи, а ці поняття не є тотожними, то він не мав обов`язку повідомляти попередньо оператора ГРМ про їх початок адже такі твердження прямо суперечать вищенаведеним приписам Кодексу ГРМ.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється у формі: державної реєстрації обмежень у використанні земель; внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією.

Державна реєстрація обмеження у використанні земель здійснюється на підставі заяви: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень.

Враховуючи викладені обставини справи, суд встановив, що відповідач виконував земляні роботи без повідомлення Оператора ГРМ у відповідності до п. 16 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, не пізніше ніж за добу до початку проведення земляних робіт; не виявив фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства, у відповідності до п. 1.34 ПБСГ, у зв`язку з чим пошкодив газопровід високого тиску, що призвело до витоку газу та необхідності позивачу проводити роботи для усунення аварійної ситуації, а відтак, позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Не приймаються також до уваги судом заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що позивачем не надано документації із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, оскільки з огляду на норми Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Земельного кодексу України обов`язок з виготовлення технічної документації із землеустрою та подання відомостей для внесення до Державного земельного кадастру, а також внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно покладений Законом на розробника технічної документації із землеустрою, власника земельної ділянки або користувача, а позивач не належить до жодної із зазначених осіб.

Доводи відповідача стосовно того, що йому не було відомо про наявність на земельній ділянці охоронної зони, суд також оцінює критично. Так, суд погоджується з позивачем, що законодавством не передбачено обов`язку оператора ГРМ попереджати чи повідомляти усіх землекористувачів про наявність на їх земельних ділянках підземних газопроводів; так само, відсутність в укладеному між відповідачем та власником земельної ділянки договорі оренди відомостей про наявність охоронної зони не звільняє останнього від відповідальності за завдану шкоду. Суд дослідив поданий відповідачем Акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5325180800:00:002:0107 та прилеглої до ділянки території, складений за участю представника відповідача Хаустова В.А., сільського старости Басенка А.В., депутата селищної ради Стасовської С.М., у якому комісія зафіксувала відсутність табличок-покажчиків , що передбачені п.7.23 ДБН «Газпостачання» у місцях перетину траси газопроводу з межами земельної ділянки з кадастровим номером 5325180800:00:002:0107, з межами прилеглих до неї земельних ділянок, а також у межах видимості до 500 метрів від будь-якої межі вказаної земельної ділянки. З посиланням на даний Акт, відповідач наводить суду аргументи щодо відсутності розпізнавальних знаків, якими необхідно помічати та захищати газопроводи, однак дані доводи судом відхиляються через необґрунтованість та недоведеність.

Так, згідно вимог пункту 7.23 Державних будівельних норм України «Газопостачання» ДБН В.2.5.-20:2018 траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються, зокрема, на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 метрів один від одного на території населених пунктів та не більше ніж через 500 метрів за межами населених пунктів (з урахуванням показчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалуджень газопроводів). На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольні трубки.

Тобто, по-перше, вказана відстань розташування покажчиків не передбачає безумовне їх знаходження саме на місці пошкодження газопроводу. По-друге, за межами населених пунктів, як зазначено вище, допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольні трубки.

Як вбачається з поданого відповідачем Акту, комісією зафіксовано відсутність на місці аварії газопроводу (у місцях перетину газопроводу з ділянкою відповідача, з суміжними ділянками і в межах видимості) табличок-покажчиків. Натомість, як зазначає позивач, дана охоронна зона відмічена саме орієнтирним стовпчиком контрольною трубкою. Вказане підтверджується Актом обстеження розташування орієнтирного стовпчика від 16.08.2023р., складеного комісією у складі представників оператора ГРМ АТ «Полтавагаз» Лохвицького УЕГС майстра Чорнухинської ДЕГС Давиденка М.С., слюсаря АДС Лисенка Ю.В., слюсаря ПГМ Горобця І.В. та за участю заступника голови з питань діяльності виконавчих органів влади Чорнухинської селищної ради Турчина М.П. Згідно даного акту, орієнтирний стовпчик мається в наявності близько 70 м від земельної ділянки кадастровий номер 5325180800:00:002:0107, що належить ОСОБА_1 та знаходиться в користуванні ТОВ «Баришівська зернова компанія» і на якій відбулося пошкодження газопроводу (копія а.с.40).

Той факт, що даний Акт складено не в день аварії, а на 2 дні пізніше, не доводить відсутність орієнтирного стовпчика на місцевості в день аварії та перед цим, як на цьому наполягає відповідач. Враховуючи, що Акт про ліквідацію аварії на газопроводі від 14.08.2023р. підписаний представником відповідача (регіональним агрономом Яненко О.В.) без зауважень, суд, виходячи з оцінки усіх обставин справи у сукупності, вважає доводи відповідача в цій частині необгрунтованими.

Також суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно того, що використовуваний ним глибокорозпушувач обробляв грунт на глибину 30-36 см, в той час як при належній глибині прокладання газопроводу на ораних землях пошкодження б не відбулося. Так, судом враховано вищенаведені документи, що стосуються прокладання та введення в експлуатацію даного газопроводу, а також той факт, що предметом розгляду у даній справі не є дослідження питання параметрів прокладання газопроводу.

Судом береться до уваги те, що завдання шкоди можна було б уникнути, якщо б відповідач дотримався порядку проведення такого виду сільськогосподарських робіт у охоронній зоні газопроводу та до їх початку повідомив представників позивача.

Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суду не подано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у діях відповідача, зокрема, не доведено, що ним вчинялись усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (код ЄДРПОУ 32886518, Київська обл.., Броварський р-н, смт Баришівка, вул..Торф`яна, буд.11, 07501) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (вул..В.Козака, 2а, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912) 272 901,13 грн шкоди ( з них 109 814,18 грн вартості втраченого природного газу при аварійній ситуації через пошкодження газопроводу високого тиску, 163 086,95 грн вартості виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу), 4093,52 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 01.08.2024р.

Суддя О.С.Мацко