Рішення № 120739655, 07.06.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року Справа № 915/654/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "МЕГАБАНК", вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053 (код ЄДРПОУ 09804119)

електронна адреса зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: mega@megabank.ua

електронна адреса: fond@megabank.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ", вул. 7 Слобідська, 70 В/1, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 39589483)

електронна адреса зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: company@mkgas.104.ua

електронна адреса: company@mkgas.104.ua

про стягнення заборгованості в сумі 126 493, 16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зінчук Я.В.

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство "МЕГАБАНК" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" заборгованість у розмірі 126 493, 16 грн.

Позивач просить суд стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684, 00 грн. за подання позовної заяви з відповідача на користь позивача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2023 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження). Призначено підготовче засідання на 10.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023 зупинено провадження у даній справі № 915/654/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7821/23.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2024 поновлено провадження у справі № 915/654/23. Призначено підготовче засідання на 16.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

В судовому засіданні 22.05.2024 судом винесено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.06.2024.

В судове засідання 07.06.2024 відповідач явку повноважних представників не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку ст. 120 ГПК України.

Жодних заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неповідомлення відповідачем про причини неявки представника в судове засідання, суд дійшов висновку по можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 5.02.2024 № 49/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 07.06.2024 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" умов договору про надання гарантії, укладеного між АТ "МЕГАБАНК" та ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" № 399 від 29.10.2021, в частині своєчасної сплати комісійної винагороди у спірній сумі.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 509, 525, 526, 560, 561, 566, 610, 626, 629 ЦК України, ст. 20, 173, 193, 200 ГК України та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 7160/23 від 05.06.2023 року) просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне.

Оскільки ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" забороняє здійснення банками під час тимчасової адміністрації виплат на користь кредиторів, то відповідно з 03.06.2022 АТ "МЕГАБАНК" не міг фактично виконувати обов`язки щодо оплати зобов`язань по гарантії відповідно до договору про надання гарантії.

Відповідно до п. 5.2 договору про надання гарантії зобов`язання Банку перед Бенефіціаром припиняється серед іншого у випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладене, з моменту прийняття Національним банком України рішення від 02.06.2022 року № 361-рш/БТ "Про віднесення АТ "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" банківська гарантія АТ "МЕГАБАНК" є такою, що не відповідає вимогам Кодексу ГТС до фінансового забезпечення у формі банківської гарантії, оскільки неплатоспроможний АТ "МЕГАБАНК" не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед оператором газотранспортної системи, а саме сплатити на його першу вимогу кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу.

Відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 є безпідставним та необґрунтованим. Виходячи із власних розрахунків відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем мала б складати 90 246, 58 грн. за період з 01.02.2022 по 02.06.2022.

Відповідач, керуючись ст. 601 ЦК України, повідомив позивача про припинення свого зобов`язання з погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії в сумі 90 246, 58 грн. шляхом повного зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже, зобов`язання позивача перед відповідачем слід вважати припиненими.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 202, 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, ст. 34, 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір про надання гарантії.

29.10.2021 року між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" (клієнт) укладено договір про надання гарантії № 399 від 29.10.2021.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору банк надає клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (далі - бенефіціар) з метою забезпечення виконання клієнтом зобов`язання перед бенефіціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу № 1910000187 від 18.12.2019 (далі - відповідно гарантія, зобов`язання) на наступних умовах:

Сума гарантії - 9 000 000,00 UAH (дев`ять мільйонів гривень 00 копійок);

строк дії гарантії - до 28 жовтня 2022 року включно.

Відповідно до п. 2.1.2 договору банк зобов`язується у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Відповідно до абз. 1 п. 2.3.1 договору за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відповідно до п. 2.4.1 договору клієнт має право отримувати інформацію від банку стосовно припинення гарантії чи отримання від банку письмової вимоги про оплату за гарантією.

Відповідно до п. 5.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 28.10.2022 року, але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 5.2 договору зобов`язання банку перед бенефіціаром припиняється у разі:

1) сплати суми, на яку видано гарантію, або

2) закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим, у тому числі:

- відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку шляхом подання банку письмового повідомлення про звільнення його від обов`язків за гарантією;

3) в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що за договором про надання гарантії банком нараховано клієнту комісійну винагороду за період з 29.10.2021 по 21.07.2022 в загальній сумі 196 767, 14 грн.

Відповідачем проведено оплату комісійної винагороди в сумі 70 273, 98 грн. за період з 29.10.2021 по 31.01.2022.

Відповідно до виписки по особовому рахунку та розрахунку заборгованості, виконаного позивачем, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті комісійної винагороди за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 у розмірі 126 493, 16 грн.

Доказів сплати відповідачем комісійної винагороди в сумі 126 493, 16 грн. матеріали даної господарської справи не містять.

3.2. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

02.06.2022 рішенням Правління Національного банку України № 261-рш/БТ від 02.06.2022 "Про віднесення Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" віднесено АТ "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних.

02.06.2022 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 383 від 02.06.2022 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "МЕГАБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку":

- розпочато процедуру виведення АТ "МЕГАБАНК" з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно);

- призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "МЕГАБАНК", визначені законом, зокрема, ст. 37-39, начальнику відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Штогріній І. В. строком на один місяць з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно).

21.07.2022 рішенням Правління Національного банку України № 362-рш від 21.07.2022 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "МЕГАБАНК"

21.07.2022 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 506 "Про початок процедури ліквідації АТ "МЕГАБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку":

- припинено тимчасову адміністрацію АТ "МЕГАБАНК";

- відкликано повноваження тимчасового адміністратора;

- розпочато процедуру ліквідації АТ "МЕГАБАНК" строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025;

- призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "МЕГАБАНК" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

21.09.2022 та 03.10.2022 Банк листами № 1427 від 21.09.2022 та № 1766 від 03.10.2022 повідомив ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ", що з моменту запровадження в АТ "МЕГАБАНК" процедури ліквідації та відкликання банківської ліцензії Банк не може здійснювати банківську діяльність, в тому числі виконувати зобов`язання за укладеним договором гарантії, а також повідомив про припинення зобов`язань АТ "МЕГАБАНК" за договором гарантії № 399 від 29.10.2021 з моменту запровадження процедури ліквідації, тобто з 22.07.2022 та просив сплатити заборгованість по комісійній винагороді з 01.02.2022 по 21.07.2022 включно.

Факт надіслання листів підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, поштовою квитанцією, а також поштовим конвертом.

Відповідно до листа ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" без номеру та дати у відповідь на адвокатські запити від 06.01.2023, від 23.01.2023 повідомило, що банківська гарантія АТ «МЕГАБАНК» від 29.10.2021 № 406 була повернута Товариством листом від 06.10.2022 № ТОВВИХ-22-10770 на підставі листа ТОВ «Йе Енергія» від 13.07.2022 № 167-Сл-1729-0722.

3.3. Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

15.03.2023 між ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" (новий кредитор) та ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" (первісний кредитор) укладено договір № 12А167-26-23 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Акціонерного товариства «Мегабанк» виконання визначеного в основному договорі зобов`язання з повернення грошових коштів (вкладу) в розмірі 90 246, 58 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору право вимоги, що відступається за цим договором, переходить до нового кредитора з моменту укладення цього договору. Додаткового оформлення відступлення права вимоги не вимагається. Після переходу права вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідне право вимоги.

28.03.2023 ТОВ «Миколаївгаз Збут» направило на адресу АТ «Мегабанк» повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні № 547007-СЛ-1879-0323, зазначивши, що ТОВ «Миколаївгаз Збут» є новим кредитором за зобов`язанням АТ «Мегабанк» повернути грошові кошти (вклад) в розмірі 90 246, 58 грн за договором № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24.09.2021.

28.03.2023 ТОВ «Миколаївгаз Збут» направило на адресу АТ «Мегабанк» заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 547007-СЛ-1880-0323.

У заяві про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 547007-СЛ-1880-0323 від 28.03.2023 ТОВ «Миколаївгаз Збут» зазначило, що має перед АТ «Мегабанк» невиконане грошове зобов`язання з погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії № 399 від 29.10.2021 р. за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 включно в сумі 90 246, 58 грн. в свою чергу, АТ «Мегабанк» має перед ТОВ «Миколаївгаз Збут» невиконане грошове зобов`язання з повернення грошових коштів в розмірі 90 246, 58 грн., яке виникло на підставі договору № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24.09.2021, та право вимоги щодо виконання якого відступлене ТОВ «ЙЕ Енергія» на користь ТОВ «Миколаївгаз Збут» на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.03.2023. Вимоги ТОВ «Миколаївгаз Збут» та АТ «Мегабанк» щодо виконання зазначених вище зобов`язань є зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав, відповідно є такими, зарахування яких допускається законодавством України.

У травні 2023 ТОВ "Миколаївгаз Збут" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до АТ "Мегабанк" про визнання припиненим зобов`язання за договором № 399 від 29.10.2021 в розмірі 90 246, 58 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що зобов`язання за договором про надання гарантії № 399 від 29.10.2021, укладеного між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Миколаївгаз Збут» в розмірі 90 246, 58 грн. є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.10.2023 у справі № 910/7821/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут" відмовлено повністю.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання гарантії.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Відповідно до ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до ч. 4 ст. 563 ЦК України кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до ст. 567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Відповідно до ст. 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Відповідно до абз. 1 п. 12 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 зі змінами банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями/контргарантіями, утримують комісійну винагороду та відшкодування витрат відповідно до умов гарантії/контргарантії та/або на підставі договору про надання гарантії/контргарантії або іншого відповідного договору, у якому передбачені умови утримання комісійної винагороди та відшкодування витрат.

4.2. Правове регулювання неплатоспроможності банків.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (тут і далі в редакції від 17.04.2022) особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Приписами ч. 1-4 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено підстави віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а за приписами ч. 6 ст. 76 Закону розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - в редакції від 13.04.2022) відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - в редакції від 13.04.2022) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;

- тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

- ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Відповідно до п. 1, 3, 4-1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку;

3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Відповідно до п. 1, 3, 6 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

1) здійснює повноваження органів управління банку;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Цей пункт не застосовується до правочинів, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відкликання банківської ліцензії - виключення Національним банком України з Державного реєстру банків запису про право юридичної особи або філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, 29.10.2021 між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" укладено договір про надання гарантії № 399 зі строком дії до 28.10.2022.

Відповідно до абз. 1 п. 2.3.1 договору за надання банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

Отже, в силу положень ст. 567 ЦК України та умов п. 2.3.1 договору відповідач (боржник, принципал) зобов`язаний сплачувати комісійну винагороду у порядку та строки, встановлені умовами договору.

Так, за договором про надання гарантії банком нараховано відповідачу комісійну винагороду за період з 29.10.2021 по 21.07.2022 в загальній сумі 196 767, 14 грн., а відповідачем проведено оплату комісійної винагороди в сумі 70 273, 98 грн. за період з 29.10.2021 по 31.01.2022.

Отже, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті комісійної винагороди за період з 01.02.2022 по 21.07.2022 у розмірі 126 493, 16 грн. Так, за період з 01.02.2022 по 02.06.2022 банком нараховано 90 246, 58 грн., а за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 банком нараховано 36 246, 58 грн.

Відповідачем не заперечується факт наявності заборгованості в сумі 90 246, 58 грн., проте, відповідач вважає, що зобов`язання сторін припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 910/7821/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" до АТ "МЕГАБАНК" про визнання припиненим зобов`язання за договором № 399 від 29.10.2021 в розмірі 90 246, 58 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 90 246, 58 грн. підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а зобов`язання за договором № 399 від 29.10.2021 в розмірі 90 246, 58 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припинилось.

Водночас, відповідач заперечує проти позову в частині стягнення 36 246, 58 грн. - комісійної винагороди, нарахованої банком за період з 03.06.2022 по 21.07.2022, тобто в період з дня введення тимчасової адміністрації до дня припинення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про ліквідацію банку, оскільки, як зазначає відповідач, під час тимчасової адміністрації неплатоспроможний АТ «МЕГАБАНК» не міг забезпечити виконання грошового зобов`язання банка-гаранта перед бенефіціаром, а саме сплатити на його першу вимогу кошти в разі невиконання боржником зобов`язань, тобто банк фактично не надавав позивачу послуги за вказаним договором.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 46, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд дійшов висновку, що саме з моменту запровадження в АТ «МЕГАБАНК» процедури ліквідації та відкликання банківської ліцензії банк не міг здійснювати банківську діяльність, в тому числі виконувати зобов`язання за договорами. Суд дійшов висновку, що запровадження тимчасової адміністрації в банку не мало наслідком припинення зобов`язань за договором банківської гарантії від 29.10.2021 № 399, а відтак і не припинився обов`язок принципала (боржника) з оплати комісійної винагороди.

Враховуючи вищевикладене, нарахування банком комісійної винагороди за період з 03.06.2022 по 21.07.2022 в сумі 36 246, 58 грн. також є обґрунтованим.

Враховуючи, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 126 493, 16 грн. - комісійної винагороди є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ", вул. 7 Слобідська, 70 В/1, м. Миколаїв, 54000 (код ЄДРПОУ 39589483) на користь позивача Акціонерного товариства "МЕГАБАНК", вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053 (код ЄДРПОУ 09804119):

- 126 493, 16 грн. (сто двадцять шість тисяч чотириста дев`яносто три грн. 16 коп.) - заборгованості;

- 2 684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.08.2024

Суддя Е.М. Олейняш