Рішення № 120739502, 31.07.2024, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/678/24

Провадження № 2/681/353/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

В травні 2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Довіра таГарантія»(далі Товариство) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № L4962121 від 07.06.2018 становить 11338 грн. та складається з: 5000 грн. тіло кредиту, 1613 грн. відсотки за користування кредитом, 4725 грн. штрафи, пені, комісії, 3% річних в розмірі 1021,92 грн., інфляційні втрати в сумі 4516,34 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 07.06.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії, згідно якого ТОВ «ФК «Дінеро» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідачки безготівковим шляхом кредитні кошти у розмірі 5000 гривень. У свою чергу позичальниця не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого у неї виникла заборгованість у вказаному вище розмірі.

06.11.2018 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 06112018-DG, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги до боржників в тому числі і до відповідачки ОСОБА_2 .

Всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідачка не виконала своє грошове зобов`язання та не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, у зв`язку з чим Товариство змушене звернутися до суду.

Ухвалою судді від 06.06.2024 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Копії позовної заяви з додатками ОСОБА_2 направлено позивачем 23.05.2024 цінним листом.

Копію ухвали про відкриття провадження судом направлено відповідачці до електронного кабінету, яку доставлено 07.06.2024 та згідно положень п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається врученою. У встановлений судом строк ОСОБА_3 відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Встановлено, що між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № L4962121, згідно якого ТОВ «ФК «Дінеро» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідачки безготівковим шляхом кредитні кошти у загальному розмірі 5000 грн., а саме: 07.06.2018 3400 грн. під 1,3% у день, 28.06.2018 1300 грн. під 2,02% у день, 29.06.2018 300 грн. під 2,13% у день, з кінцевим терміном повернення кредиту 07.07.2018.

У свою чергу позичальниця не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого у неї, за даними довідки ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», виникла заборгованість у загальному розмірі 11338 грн., яка складається з: 5000 грн. тіло кредиту, 1613 грн. відсотки за користування кредитом, 4725 грн. штрафи, пені, комісії.

06.11.2018 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги № 06112018-DG, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги до боржників в тому числі і до відповідачки ОСОБА_2 .

Згідно із витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги, за боржником ОСОБА_2 рахується заборгованість у розмірі 11338 грн., з яких, за даними виписки з рахунку та розрахунку заборгованості: 5000 грн. тіло кредиту, 1613 грн. відсотки за період з 07.06.2018 по 07.07.2018, 2250 грн. відсотки за період з 08.07.2018 по 06.08.2018, 2475 грн. штрафи і пеня.

Правовідносини між сторонами регулюютьсяЦивільним кодексом України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч.1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Поряд з цим, вимогами ч.1 ст.517ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексуможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

В силу частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається із позовної заяви, відповідачка ОСОБА_2 належним чином не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, а саме не здійснила виплату належних до сплати сум кредиту та не сплатила відсотки за користування кредитом.

Таким чином, заборгованість відповідачки перед позивачем ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за договором кредиту становить11338 грн., відтак позов в цій частині є обґрунтований, а отже підлягає до задоволення.

Крім цього, представник позивача просить суд стягнути з відповідачки інфляційні втрати в сумі 4516,34 грн. та 3% річнихв розмірі 1021,92 грн.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, п.18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українипередбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем),позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У свою чергу, представником позивача не вказано періоду, за який здійснено нарахування інфляційних втрат і 3% річних та не зазначено самого розрахунку цих платежів. Відтак позовні вимоги в цій частині у зв`язку з їх необґрунтованістю задоволенню не підлягають.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Крім того, суд відмовляє в задоволені клопотання позивача про поновлення строків позовної давності для подання позову про стягнення заборгованості, оскільки в силу вимог частин 2, 3 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачка у справі не клопотала про застосування судом позовної давності.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» слід стягнути: витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 67,18 % від 2422,40 грн. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»), що становитиме 1504,83 грн.; витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог від 5000 грн. (згідно детального опису виконаних робіт), які становлять 3359 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за договором кредитної лінії № L49621218 від 07.06.2018 року у розмірі 11338 (одинадцять тисяч триста тридцять вісім) грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» сплачену суму судового збору у розмірі 1504 грн. 83 коп. та 3359 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, поштовий індекс 04112.

Відповідачка ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: