Рішення № 120736969, 28.05.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/670/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», Київська обл., Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 86267,02 грн.

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Гончаров Р.В. (довіреність № 1740 від 21.08.2023 р.);

від відповідача: Гречкосій А.В. (довіреність № 02/01-24_аГ від 02.01.2024 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» про стягнення 86267,02 грн безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач звернувся до нього із заявою про страхове відшкодування за полісом № АР/8145867, оскільки транспортний засіб «Volvo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », було пошкоджено під час дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ОСОБА_1 , котрий керував застрахованим на підставі цього полісу транспортним засобом «Infiniti» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 ». Позивач зазначає, що визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 86267,02 грн, однак після здійснення виплати йому стало відомо, що відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.10.2021 р., провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 за вчинення вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було закрито у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Позивач вважає, що у відповідача відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» були відсутні правові підстави для отримання страхового відшкодування за полісом № АР/8145867 та, посилаючись на ст.1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача 86267,02 грн безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.04.2024 р.

16.04.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідач посилається на те, що у п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено про право страховика, а саме ПрАТ «УПСК», не відшкодовувати шкоду при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності, а не про заборону відповідача на отримання даного відшкодування. Відповідач вважає, що важливим є чітке розмежування видів юридичної відповідальності - адміністративної (в цьому випадку за порушення ПДР України) та цивільно-правової. Відповідач зазначає, що в цій справі наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, та посилається на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять інформацію, що через невиконання ПДР України ОСОБА_1 було пошкоджено застрахований транспортний засіб, і відсутність механічних пошкоджень чи відсутність пошкоджень на автомобілі «Інфініті» не може бути причиною не відшкодування шкоди потерпілій особі. Відповідач також зазначає, що а ні в позовній заяві, а ні в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не заперечується факт ДТП та порушення ОСОБА_1 правил ПДР, які призвели до збитків.

22.04.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що правовою підставою цивільно-правової відповідальності за нанесення шкоди є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправне діяння особи, яка її заподіяла, причинний зв`язок між ними та вину заподіювача шкоди, а наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття рішення про відшкодування завданої шкоди. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для отримання страхового відшкодування за полісом № АР/8145867.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2024 р. у зв`язку з неявкою представників сторін відкладено судове засідання на 09.05.2024 р.

01.05.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив). Відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 , як і його представником по справі про адміністративне правопорушення не доведено, що шкоди завдано не з його вини, а провадження по справі № 490/5435/21 закрито в зв`язку з відсутністю доказів, що обидва ТЗ отримали механічні пошкодження. Відповідач вказує, що між позивачем і відповідачем було укладено угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, від 13.09.2021 року, яка виконана з обох сторін, дана угода позивачем не розривалась, не оскаржувалась, не визнавалась не дійсною.

У судовому засіданні 09.05.2024 р. судом оголошено перерву до 28.05.2024 р.

Представник позивача у судових засіданнях 09.05.2024 р. та 28.05.2024 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судових засіданнях 09.05.2024 р. та 28.05.2024 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту та страховий поліс № CLAUа-0868 добровільного страхування наземного транспорту (спеціальна частина договору добровільного страхування наземного транспорту), предметом якого є страхування транспортного засобу «Volvo ХС90», ДНЗ «НОМЕР_1».

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2021 року по вул. Кам`яномостивській у м. Первомайськ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Infiniti», ДНЗ «НОМЕР_2» під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Volvo ХС90», ДНЗ « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 210814, схемою місця ДТП та відповіддю від НПУ.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований відповідачем автомобіль марки «Volvo ХС90», ДНЗ « НОМЕР_1 »; у транспортного засобу «Infiniti», ДНЗ «НОМЕР_2» пошкодження відсутні, що вбачається із відповіді від НПУ.

30.06.2021 р. ОСОБА_2 звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» із заявою № СТ-4334/01/01/01 про настання страхового випадку.

19.07.2021 р. Фізичною особою-підприємцем Кулішем О.В., який здійснює свою діяльність на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 624/20 від 17.08.2020 р., складений звіт № 02-19/07 про оцінку КТЗ щодо визначення вартості відновлювального ремонту, заподіяного власникові в результаті аварійних пошкоджень колісного транспортного засобу «Volvo ХС90», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Нордвей» виставлено рахунок № НВеС-0007157 від 19.07.2021 р. ОСОБА_2 на ремонт транспортного засобу «Volvo ХС90», ДНЗ «НОМЕР_1», на суму 95852,24 грн.

29.07.2021 р. ОСОБА_2 звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» із заявою № 15/04/9/1/2625-21 про виплату страхового відшкодування, в якій просила виплатити їй страхове відшкодування згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № CLAUа-0868 від 10.04.2021 р. у зв`язку із страховим випадком, що стався 27.06.2021 р. з транспортним засобом «Volvo ХС90», ДНЗ «НОМЕР_1».

Відповідно до страхового акта № 10293 від 10.08.2021 р. відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 95852,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4186 від 19.08.2021 р.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Infiniti», ДНЗ «НОМЕР_2», на момент настання страхової події була застрахована у позивача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8145867, що вбачається з відповіді від НПУ.

26.08.2021 р. відповідач звернувся до позивача із заявою № 15/04/8/2/1989-21 про страхове відшкодування, в якій просив позивача здійснити виплату страхового відшкодування на користь відповідача у розмірі 97070,24 грн.

13.09.2021 р. між позивачем та відповідачем укладено угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП. Як вбачається зі змісту угоди, вона пов`язана з відшкодуванням збитків, завданих пошкодженням наземного транспортного засобу «Volvo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.06.2021 р. та сталася з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Infiniti», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », що є забезпеченим ПрАТ «УПСК» за полісом № АР/8145867 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаною угодою сторони погодили суму страхового відшкодування за даним випадком, яка визначається з вирахуванням суми-дисконту в розмірі 10 %, і становить 86267,02 грн.

Позивач визнав дану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, що підтверджується страховим актом № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р., та сплатив відповідачу 86267,02 грн страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 18668 від 15.09.2021 р. із зазначенням призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно Акту#033/037/014859/21/1 За автомобіль Держ. Номер: НОМЕР_3 ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що після здійснення виплати йому стало відомо, що відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.10.2021 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 за вчинення вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було закрито у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Позивач вважає, що у відповідача відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» були відсутні правові підстави для отримання страхового відшкодування за полісом № АР/8145867.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» (який був чинний станом на час спірних правовідносин) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування» (який був чинний станом на час спірних правовідносин) страхування може бути добровільним або обов`язковим. Обов`язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього закону. Забороняється здійснення обов`язкових видів страхування, що не передбачені цим законом.

Згідно з п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування» (який був чинний станом на час спірних правовідносин) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Пунктом 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» (який був чинний станом на час спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вже зазначалось, відповідач здійснив страхове відшкодування згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № CLAUа-0868 від 10.04.2021 р. у зв`язку із страховим випадком, що стався 27.06.2021 р. з транспортним засобом «Volvo», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », та сплатив 95852,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4186 від 19.08.2021 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (який був чинний станом на час спірних правовідносин).

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Вказана правова позиція викладена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17.02.2016 р. у справі № 2471цс15.

Отже до відповідача у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Проте, пунктом 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що відповідно до цього закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що в цій справі наявні всі елементи складу цивільного правопорушення. Відповідач вказує, що ОСОБА_1 , як і його представником по справі про адміністративне правопорушення не доведено, що шкоди завдано не з його вини, а провадження по справі № 490/5435/21 закрито в зв`язку з відсутністю доказів, що обидва ТЗ отримали механічні пошкодження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов`язків, зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних цивільних прав другої сторони.

Цивільно-правова відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника (боржника) в інтересах другої сторони (кредитора) або держави установлених законом або договором правових заходів впливу, що має для нього негативні, економічно невигідні наслідки майнового характеру, зокрема відшкодування шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.10.2021 р. у справі № 490/5435/21 адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу правопорушення.

У вказаній постанові судом встановлено наступне:

«В протоколі зазначено, що механічні пошкодження отримали два автомобіля. Між тим вказане не відповідає дійсності, оскільки в схемі ДТП до протоколу № ДПР210814 зазначено щодо відсутності будь-яких пошкоджень автомобіля марки «Інфініті» номерний знак НОМЕР_2 . Також в схемі зазначено про деформацію бамперу та пошкодження задньої кришки багажнику. Між тим, з наданого фото вбачається наявність лише пошкодження лакофарбового покриття в лівій частині бамперу, яке не відноситься до терміну «механічні пошкодження транспортних засобів». На фото не вбачається пошкодження двері багажника. Крім того, розташування бамперу /який виступає від задньої частини кришки багажника що менш на 6-8 см./ свідчить про неможливість отримання пошкодження багажнику при незначному ушкодженні бамперу.

З урахуванням вказаного, до опису всіх пошкоджень зазначених в схемі ДТП слід поставитися критично, всі сумніви мають тлумачитися на користь особи, що притягується до відповідальності».

Отже відсутнє рішення суду, яким встановлено вину ОСОБА_1 у заподіянні шкоди. Матеріали справи не містять інших доказів, якими підтверджується вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди.

Таким чином матеріалами справи не підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлені випадки, коли страховик не відшкодовує шкоду. Яке вже зазначалось, страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, у страховика - Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» за полісом № АР/8145867.

Позивач, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 86267,02 грн безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Як вже зазначалось, позивач перерахував відповідачу 86267,02 грн на підставі страхового акта № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р., що підтверджується платіжним дорученням № 18668 від 15.09.2021 р. із зазначенням призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно Акту#033/037/014859/21/1 За автомобіль Держ. Номер: НОМЕР_3 ». Вказаним актом № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р. позивач визнав дану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком.

Проте, на момент прийняття вказаного акта (13.09.2021 р.) було відсутнє рішення суду, яким адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу правопорушення. Постанова Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № 490/5435/21 була прийнята 08.10.2021 р.

Як вже встановлено, у Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» за полісом № АР/8145867.

Заперечуючи проти позову, відповідач також посилається на те, що між позивачем і відповідачем було укладено угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП від 13.09.2021 року, яка виконана з обох сторін, дана угода позивачем не розривалась, не оскаржувалась, не визнавалась не дійсною.

Як вже зазначалось, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 86267,02 грн на підставі страхового акта № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р., що підтверджується платіжним дорученням № 18668 від 15.09.2021 р. із зазначенням призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно Акту#033/037/014859/21/1 За автомобіль Держ. Номер: НОМЕР_3 ».

Тобто позивач до прийняття постанови Центральним районним судом м. Миколаєва від 08.10.2021 р. у справі № 490/5435/21, якою адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу правопорушення, визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 27.06.2021 р. страховим випадком, що вбачається зі страхового акта № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р., та сплатив грошові кошти у сумі 86267,02 грн саме за актом № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р.

Таким чином, виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі страхового акта № 033/037/014859/21/1 від 13.09.2021 р., а не на підставі угоди про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, від 13.09.2021 року.

Оскільки судом встановлено, що у позивача були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування відповідачу у сумі 86267,02 грн, то вказані грошові кошти знаходяться у відповідача без правових підстав.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № РУ/014859/21/1 від 11.11.2021 р. про повернення безпідставно набутих коштів, в якій просив у найкоротший термін, але не пізніше десяти календарних днів з моменту отримання вказаної претензії повернути безпідставно набуті кошти в розмірі 86267,02 грн.

У відповіді № 15/04/8/2/2876-21 від 26.11.2021 р. на претензію від 11.11.2021 за вих. № РУ/014859/21/1 відповідач повідомив позивача, що не вбачає підстав для повернення отриманого страхового відшкодування.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 86267,02 грн.

Як вже зазначалось, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи те, що грошові кошти у сумі 86267,02 грн, які на даний час знаходяться у відповідача без правових підстав, відповідач позивачу на час прийняття рішення не повернув, то позовна вимога про стягнення з відповідача 86267,02 грн безпідставно отриманих коштів підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок 60-А, код 35429675) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40, код 20602681) 86267,02 грн (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят сім грн 02 коп.) безпідставно отриманих коштів та 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.08.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева