Постанова № 120730570, 30.07.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/4103/24

Номер провадження 3/462/1579/24

ПОСТАНОВА

про повернення матеріалів для належного оформлення

30 липня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали справи, які надійшли із Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (далі Управління), код ЄДРПОУ: 44778105, електронна пошта: lv@dsp.gov.ua, місцезнаходження: 79005, м. Львів, площа Міцкевича, 8 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , працюючого на посаді голови Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного хреста України», місцезнаходження: 79052, м. Львів, вул. Широка, 81А (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),

за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

встановив:

Рух справи.

Управління,16.05.2024року (вх.№ 11783)звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справи про адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП (а.с. 1а).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М. (а.с. 65).

Опис обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії № ЗХ/ЛВ/10090/086/П/ПТ від 02.05.2024 року: « ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення виявлене під час проведення перевірки 22.04.2024 року у Громадській організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного хреста України», юридична адреса: 79052, м. Львів, вул. Широка, 81А. Порушення законодавства про працю, що містить ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачено ч. 3 ст. 41 КУпАП, зокрема порушення вимог ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) та ч. 4 ст. 24 КЗпП України…».

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Управлінням кваліфіковано за ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Правова позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, заперечив фактичні обставини справи, свою вину у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні за ч. 3 ст. 41 КУпАП заперечив.

Щодо правової позиції сторони захисту.

Уповноважений захисник ОСОБА_1 адвокат Паращак В. В., у судовому засіданні надав пояснення щодо обставин справи, просив суд під час розгляду справи прийняти рішення з врахуванням наявних у справі письмових та електронних доказів, а також просив суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Суд, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, підлягає поверненню органу, який його склав, з огляду на наступне.

Застосоване судом законодавство при розгляді справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як вказано у ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вимогами ст. 245 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.

Суд приймає до уваги особливість правого статусу доказів у провадженні у справах про адміністративне правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом.

Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

За час відправлення правосуддя в подібній категорії справ формується стала практика тлумачення релевантного законодавства (КУпАП та підзаконних актів) з позиції їх змістовного тлумачення. Специфіка правового регулювання даних правовідносин вимагають від судді розширювального тлумачення законодавства з метою встановлення об`єктивної істини по справі та справедливого врегулювання суспільних відносин.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Щодо неналежного оформлення матеріалів справи.

Так, суд наголошує, що адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності.

Однак щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, у якому формулюється суть правопорушення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Так, протокол про адміністративне правопорушення це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

У відповідності до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Так, суд звертає увагу на те, що протокол складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, зокрема, у такому не зазначено дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, зазначено лише: «вчинив адміністративне правопорушення виявлене під час проведення перевірки 22.04.2024 року у Громадській організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного хреста України», юридична адреса: 79052, Львівська обл., Львівський р-н, м. Львів, вул. Широка, 81А», що відображає лише дату і місце проведення перевірки, а не дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення.

Окрім цього, протокол не містить усіх даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема не вказано дату і місце народження, місце проживання, а за наявності інші відомості про таку особу.

Окремо суд наголошує, що місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вказано: Львівська обл., м. Львів, що не відображає фактичного місця проживання (реєстрації) особи.

Висновки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребовування додаткових доказів за власною ініціативою.

Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 року у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог ст. 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.

Згідно абзацу 5 ст. 26 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.

З метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку, що матеріали пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП необхідно повернути до Управління, для належного оформлення.

При доопрацюванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути наведені судом недоліки.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, суд -

ухвалив:

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП повернути до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (електронна пошта: lv@dsp.gov.ua, місцезнаходження: 79005, м. Львів, площа Міцкевича, 8), для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко