Рішення № 120730169, 21.05.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1185/24

Номер провадження 2-а/237/14/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.24 м. Курахове

Суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Ліпчанський С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, який, уточнивши, мотивує тим, що 06 березня 2024 року інспектором 2 взводу 6 роти 1 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві, лейтенантом поліції Мамчуром Вадимом Сергійовичем було винесено постанову серії ЕНА №1600528 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 гривень. Вважає дії співробітника поліції та постанову протиправною, оскільки після зупинки транспортного засобу, без доказово його визнано винним, співробітником поліції та одразу винесено постанову, без розгляду справи по суті згідно з вимогами чинного законодавства. Позивач зазначає, що не відбулося не лише підготовки справи до розгляду, повного, об`єктивного та всебічного рішення. Поза увагою були залишені його клопотання, а саме відмовлено у його законному праві на отримання правничої допомоги, не досліджено належним чином докази в тому числі не опитано осіб, які беруть участь у розгляді справи та свідків, не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, та інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. В постанові невірно зазначено адреса реєстрації місця проживання позивача. Позивачеві не відомо у зв`язку з чим винесено постанову завідомо помилкові дані. На думку позивача, дії співробітника поліції свідчать про його халатне ставлення до розгляду справи. Своїми діями, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ст.ст.278,279, та 280 КУпАП, а також його право на захист, яке закріплено як ст. 268 КУпАП, так и ст. 59, 63 Конституції України. Право на захист є одним з основних прав, гарантованих Конституцією України і порушення цього права є недопустимо. Також позивач звертався до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України області зі скаргою на дії співробітника поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.4 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених устатті 44цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подативідзивна позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

18 квітня 2024 року за вх№2574/24 на адресу Мар`їнського районного суду Донецької області представником позивача направлено заяву про закриття провадження у справі №237/1185/24 провадження 2-а/237/14/24 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. (22-23ар.)

Разом з заявою відповідачем надано рішення щодо скасування постанови та закриття справи відносно ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 вимог ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. (25ар.)

18 квітня 2024 року позивачем було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з заявою відповідача про закриття провадження у справі та уточненням позовних вимог.(27ар.с)

26 квітня 2024 року позивачем було уточнено зміст позовних вимог та надано письмові докази.

Представником відповідача було надано заперечення на заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач направив на адресу заперечення щодо заяви про зменшення позовних вимог. Відповідач вважає, що відсутній предмет спору та не обгрунтовано позивачем витрати на правничу допомогу .

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою від 06 березня 2024 року серії ЕНА №1600528 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАПта на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 06 березня 2024 року під час руху транспортного засобу користувався засобами зв`язку тримаючи його в руці чим порушив п.2.9д ПДР .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР)

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із абз. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794цього Кодексу.

Позивачем було надано письмові пояснення адвоката Романець В.В., щодо недопуску її як захисника для участі в розгляді справи.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

На підставі вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З метоюоскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1600528 від 06 березня 2024 року за ч.2 ст. 122 КУпАП 07 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Згідно відповіді Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 квітня 2024 року №С-1796/41/11/2/02- 2024 звернення ОСОБА_1 №121 від 07 березня 2024 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1600528 від 06 березня 2024 року за ч.2ст.122 КУпАП скасовано. Інспектору взводу №2 роти №6 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 було суворо наголошено щодо неналежного виконання своїх посадових обов`язків.

З відповіді наданої Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01 квітня 2024 року №С-2085/41/11/2/02- 2024 вбачається, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 проведена відповідна службова перевірка , досліджено наявні матеріали справи та опитано працівників УПП у місті Києві ДПП ,які складали адміністративні матеріали за ч за ч.2ст.122 КУпАП. Так за результатом проведеної службової перевірки , проаналізувавши наведені в зверненні відомості та оцінивши наявні докази відповідно до пункту 3 частини першої статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийнято рішення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА№1600528 від 06 березня 2024 року та закриття справи.

В силу вимог ст.292 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.293 КУпАП скасовує постанову і закриває справу.

Розгляд скарг ОСОБА_1 тривав більше встановленого законом десятиденного строку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та довести факт порушення ним ПДР відповідними доказами.

Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії.

За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів, зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

На думку суду, протиправність дій інспектора у даній справі наявна на всіх стадіях притягнення особи до відповідальності, а саме: не зважаючи на відсутність підстав для зупинення транспортного засобу за повільний перетин регульваного перехрестя з на дорозі , яка має шість смуг руху з пішоходним переходом (стадія - виявлення правопорушення), останній не повідомив про початок розгляду справи (стадія - фіксація правопорушення та формування доказової бази (матеріалів справи), розпочав розгляд справи за адміністративне правопорушення за п. 1 ст. 247 КУпАП не беручи до уваги, вимоги ст.ст.59,63 Конституції України ст.ст.251,268, 270 КУпАП

Відповідачем не спростовано протиправні дії спіробітника поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Натомість матеріали справи містять примірники постанов серії ЕНА№1600528 з помилками, відповіді Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з інформацію про суворе наголошення старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 щодо неналежного виконання своїх посадових обов`язків .

Вирішуючи по суті питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України ці видатки належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2)довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру, акт приймання-передачі виконаних робіт, договір про надання правничої допомоги № б/н від 07 березня 2024 року.

7 березня 2024 року між позивачем та адвокатом Ільющенком Юрієм Анатолійовичем , який має було укладено Договір про надання правничої допомоги №б/н від 07 березня 2024 року (далі Договір) (34ар.с.)

П.п 1.1.1 , 1.1.2 Договору встановлено що адвокат Виконавець надає Клієнтові такі види правничої допомоги: надає правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань; складає заяви ,скарги , процесуальні та інші документи правового характеру.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №3 позивачем сплачено 4000 грн. 00 коп за правничу допомогу адвокату Ільющенку Ю.І.

За звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн. (20 ар.с.).

Також позивачем надано накладну №0210101176910 за відправлення на ім`я відповідача заяви про зменшення позовних вимог. Плата за пересилання відправлення становить 49,99 грн.

За правилом ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №б/н від 07 березня 2024 року. (31 ар.с.)

З огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, зміст складових елементів верховенства права та неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; 5) пов`язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 251 і 289 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 6-13, 72, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295 і 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про визнанняпротиправними дійта скасуванняпостанови задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектору 2 взводу 6 роти 1 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві, лейтенанта поліції Мамчура Вадима Сергійовича щодо винесення постанови серії ЕНА№1600528 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати та витрати на правову допомогу разом в сумі 4655,59 грн.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Ліпчанський