Ухвала суду № 120730109, 30.05.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/451/24

Єдиний унікальний № 225/2423/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 в режимі ведеоконференції

захисника ОСОБА_7 в режимі ведеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт та клопотання про продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дзержинська Донецької області, громадянки України, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої за ч.2 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої за ч.2 ст.111 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Вважає, що саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків під час розгляду провадження, з метою запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спроби переховування від суду, знезаконно впливати на експерта у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Захисник ОСОБА_7 заявила клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді застави у розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст.185 КПК України - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вважає, що до клопотання не додано жодних доказів, якими б обґрунтовувались ризики.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Заявлене прокурором клопотання про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, національні суди в кожному випадку повинні забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнаним на початкових стадіях процесу.

ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність на цей час ризиків, передбачених п.1,2, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

Ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду з метою уникнути від покарання) підтверджується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкою злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, тому існує ризик, що обвинувачена а гою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачена ОСОБА_6 зареєстрована та до моменту затримання проживала у м. Торецьку, Донецької області, тобто на території області, на якій на даний час відбуваються активні бойові дії, де лінія бойового зіткнення в повній мірі не контролюється органами державної влади України, вказаний факт може призвести до вчинення або уникнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності

Ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на експерта у кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може як у спосіб погрозу, підкупу, вмовлянь незаконно впливати на експерта у кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується) підтверджується тим, обвинувачена ОСОБА_6 лояльно налаштована до т.зв. «ДНР» та окупаційних військ РФ, спосіб вчинення дій, стійкий контакт з представником іноземної організації, систематичність надання інформації про розташування ЗСУ, зважаючи на той факт, що РФ продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України.

Відповідно ч.6 ст.176 КПК під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно ч.4 ст.185 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні колегією суддів не встановлено підстав для зміни вже застосованого відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави, тому клопотаннязахисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді застави у розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст.185 КПК України - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб задоволенню не підлягає.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченої ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, з 30 травня 2024 року до 28 липня 2024 року без визначення розміру застави, що саме такий запобіжний захід буде запобігати ризикам, передбаченим п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 194, 314-316, 334, 372, 392 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- задовольнити

Продовжити обвинуваченій за ч.2 ст.111 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, з 30 травня 2024 року до 28 липня 2024 року без визначення розміру застави.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді застави у розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст.185 КПК України - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - відмовити як необґрунтованого.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для вручення обвинуваченій та для виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченої може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3