Ухвала суду № 120730032, 31.07.2024, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №225/668/24

Провадження №1-кп/225/171/2024

У Х В А Л А

іменем України

31 липня 2024 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052220000016 від 10.01.2024 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецька Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на день судового розгляду непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Дзержинським міським судом Донецької області 02.08.2007 за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та

в с т а н о в и в:

Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених в ньому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та також просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши подане прокурором клопотання, суд зазначає таке.

В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 21.02.2024 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 19.04.2024, з можливістю внесення застави в виді 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840 грн.

Надалі, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 12.06.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10.08.2024 року включно. Визначений ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 21.02.2024 року розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням залишено без змін.

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду назаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі. В ході підготовчого судового засідання встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватись від суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Даний фактор може викликати у обвинуваченого ОСОБА_4 . негативну правову поведінку та з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватись від суду як за межами м.Торецька, так і на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі.

Підставою вважати, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що останні є мешканцями м.Торецька Донецької області та відомі обвинуваченому, до одного свідка, крім цього, застосовані заходи безпеки та змінені анкетні дані, однак обвинувачений може здогадуватись хто саме є тим свідком. Тому ОСОБА_4 , вільно пересуваючись в м.Торецьку, може спілкуватися зі свідками та вмовити, примусити їх шляхом залякування або вплинути іншим способом до зміни показів на свою користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд також погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику у виді можливості вчинення іншого кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 має не погашену судимість, на шлях виправлення не став, продовжив свою злочинну діяльність та наразі обвинувачується у збуті наркотичних засобів.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд враховує, що обвинувачений неодружений, має місце проживання та реєстрації, на час судового розгляду непрацевлаштований, дітей та батьків похилого віку на утриманні не має, раніше судимий, а отже не має міцних соціальних зв`язків, відтак чітким переконанням суду є те, що інші, більш м`які запобіжні є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відтак встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились і виправдовують подальше тримання особи під вартою.

При цьому суд зазначає, що тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України терміном ще на 60 днів.

Крім того, суд вважає за доцільне залишити без змін раніше визначений ухвалою слідчого судді Дзержинського міськогосуду Донецкої області від 21.02.2024 року розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням. Підстави для зменшення розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 314-317, 392, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк 60 днів, тобто до 28.09.2024 року включно.

Визначений ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 21.02.2024 року розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням - залишити без змін.

Копію ухвали направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4) - для виконання в частині тримання обвинуваченого під вартою.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

С у д д я: ОСОБА_1