Рішення № 120729946, 24.07.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1148/24

провадження № 2/136/269/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності по спадкуванню за заповітом на 2/3 частку нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Липовецької міської ради (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати за позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частки житлового будинку - «А» (загальною площею - 85,7 кв.м., житловою площею 40,6 кв.м.); веранди - «а»; сараю - літньої кухні - "Б"; веранди - "б"; ганку; козирка; погребу з шиєю - "п/Б"; гаража - "б1"; сараю - "б2"; сараю - "В"; сараю - "в"; вбиральні - "Г"; літньої кухні - "Д"; погребу - "п/Д"; огорожі - "№1"; воріт - "№2"; хвіртки - "№3"; криниці - "№4" та 2/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0522283800:01:001:0075, що розташовані по АДРЕСА_1 , поспадкуванню за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , а після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли вищезгадані житловий будинок та земельна ділянка, які ще за життя батько заповів позивачу. Разом з тим, якщо право власності батька на земельну ділянку підтверджується правовстановлючим документом, однак правовстановлюючого документу на житловий будинок батько виготовити не встиг, а згідно записів з погосподарських книг Нападівської сільської ради, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , мав статус колгоспного двору. Позивач спадщину батька прийняла, однак оформити спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку під ним не вдалося, оскільки нотаріусом було відмовлено з тих підстав, що на будинок відсутні правовстановлюючі документи, а ще він належав до спільної групи колгоспників і в ньому проживали батько, мати та позивач, тому встановити, розмір частки у праві власності кожного із співвласників не можна. Натомість позивач, стверджуючи, що коли її матір у своїй заяві про відмову від спадщини свого чоловіка ОСОБА_2 вказала, що його майно не є спільною сумісною власністю подружжя, так як було особистою приватною власністю покійного, і оскільки матір відмовилася від її частки як члена колгоспного двору і частка батька, відповідно, має вже складати 2/3 частки житлового будинку, а тому саме 2/3 частки вищевказаного спадкового майна позивач бажає успадкувати.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, однак представник у письмовій заяві позов визнав та просив про розгляд без нього.

У судове засідання позивач не з`явилась, а у своїй заяві просила суд про розгляд справи за її відсутності, позов просила задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно свідоцтва про народження позивача її батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а після укладення шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». Згідно державного акту серії ЯИ №626196 від 18.02.2010 батьку належала земельна ділянка площею 0,2500 га, з кадастровим номером: 0522283800:01:001:0075, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_1 . Також за вказаною адресою на такій земельній ділянці розміщені житловий будинок з господарськими спорудами. У матеріалах справи міститься технічний паспорт вказаного будинку з такими характеристиками: житловий будинок - «А» (загальною площею - 85,7 кв.м., житловою площею 40,6 кв.м.); веранда - «а»; сарай - літнья кухня - "Б"; веранда - "б"; ганок; козирок; погреб з шиєю - "п/Б"; гараж - "б1"; сарай - "б2"; сарай - "В"; сарай - "в"; вбиральня - "Г"; літня кухня - "Д"; погреб - "п/Д"; огорожа - "№1"; ворота - "№2"; хвіртка - "№3"; криниця - "№4". Згідно довідки КНП "Вінницьке ООБТІ" №38 від 14.02.2024 вбачається, що за матеріалами інвентаризаційної справи №314 станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 КП "Вінницьке ООБТІ" не проводилась. 27.04.2017 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем Нападівської сільської ради Кривошия О.І., і за таким заповітом позивачу було заповідане все майно батька. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_2 помер, а після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла, в тому числі, земельна ділянка з кадастровим номером: 0522283800:01:001:0075, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_1 . Крім того, згідно довідки Липовецької міської ради №87 від 04.03.2024 житловий будинок по АДРЕСА_1 , відноситься до спільної групи колгоспників, а станом на 15.04.1991 склад господарства налічував голову домогосподарства ОСОБА_2 , а також членами колгоспного двору були ще й його дружина ОСОБА_3 та їх дочка позивач і ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину батька шляхом подання нотаріусу протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини заяви про її прийняття, а матір в цей же строк написала заяву про відмови від своєї частки у спадщині ОСОБА_2 . ОСОБА_3 у своїй заяві про відмову від спадщини свого чоловіка ОСОБА_2 вказала, що його майно не є спільною сумісною власністю подружжя, так як було особистою приватною власністю покійного, а вона як непрацездатна відмовляється від обов`язкової частки у спадщині чоловіка. Позивач стверджує, що оскільки її матір у заяві до нотаріуса від 29.01.2018 відмовилася від своєї частки як члена колгоспного двору і частка батька має вже складати 2/3 частки житлового будинку, а тому саме 2/3 частки вищевказаного спадкового майна позивач бажає успадкувати. Однак оформити в нотаріальному порядку спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку під ним не вдалося.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

В силу вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Також, в силу припису ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Суд встановив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька позивача ОСОБА_2 , його спадщину, в силу ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1270 ЦК України прийняла лише позивач, вчасно подавши до нотаріуса заяву про прийняття спадщини батька, який за життя заповів їй все своє майно, і на яке в силу ст. 1223 ЦК України позивач має на право. Матір позивача ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 у заяві до нотаріуса від 29.01.2018 написала, що майно її покійного чоловіка не є спільною сумісною власністю подружжя, так як було особистою приватною власністю покійного, а вона як непрацездатна відмовляється від обов`язкової частки у спадщині чоловіка. Проте, оформити спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку під ним з кадастровим номером: 0522283800:01:001:0075 по АДРЕСА_1 , не вдалося, оскільки нотаріусом було відмовлено з тих підстав, що на будинок відсутні правовстановлюючі документи, а ще він належав до спільної групи колгоспників і в ньому проживали батько, мати та позивач, тому встановити, розмір частки у праві власності кожного із співвласників не можна.

Натомість позивач претендує на 2/3 частку житлового будинку, вважаючи, що після написання матір`ю заяви до нотаріуса від 29.01.2018 про відмову від спадщини свого чоловіка та батька позивача, останньому належить 2/3 частки майна, яке позивач бажає успадкувати.

Суд частково погоджується із тим, що позивач має право успадкувати спадщину свого батька ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом, однак така частка має становити 1/3 частки спадкового майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У силу приписів ч.ч. 1-2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Так, згідно довідки КНП "Вінницьке ООБТІ" №38 від 14.02.2024 вбачається, що за матеріалами інвентаризаційної справи №314 станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 КП "Вінницьке ООБТІ" не проводилась.

Таким чином, оскільки згідно довідки Липовецької міської ради №87 від 04.03.2024 житловий будинок по АДРЕСА_1 , відноситься до спільної групи колгоспників, а станом на 15.04.1991 склад господарства налічував голову домогосподарства ОСОБА_2 і членами колгоспного двору були ще й його дружина ОСОБА_3 та їх дочка позивач і ОСОБА_1 , які не втратила права на свою частку, а тому частка батька позивача у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , становила 1/3 частки, і аналогічний розмір часток належить позивачу та її матері ОСОБА_3 .

Крім того, суд зауважує, що до особи, яка набула право власності на частку у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна, також переходить право власності на рівну частку земельної ділянки, на якій такий об`єкт розміщений, що свідчить про те, що матір позивача, яка не позбавлена права на 1/3 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , не може бути позбавлена права на відповідну частку земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд з кадастровим номером: 0522283800:01:001:0075.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині: визнання за позивачем, права власності на 1/3 частки житлового будинку - «А» (загальною площею - 85,7 кв.м., житловою площею 40,6 кв.м.); веранди - «а»; сараю - літньої кухні - "Б"; веранди - "б"; ганку; козирка; погребу з шиєю - "п/Б"; гаража - "б1"; сараю - "б2"; сараю - "В"; сараю - "в"; вбиральні - "Г"; літньої кухні - "Д"; погребу - "п/Д"; огорожі - "№1"; воріт - "№2"; хвіртки - "№3"; криниці - "№4" та 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0522283800:01:001:0075, що розташовані по АДРЕСА_1 , поспадкуванню за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а в іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права власності по спадкуванню за заповітом на 2/3 частку нерухомого майна - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частки житлового будинку - «А» (загальною площею - 85,7 кв.м., житловою площею 40,6 кв.м.); веранди - «а»; сараю - літньої кухні - "Б"; веранди - "б"; ганку; козирка; погребу з шиєю - "п/Б"; гаража - "б1"; сараю - "б2"; сараю - "В"; сараю - "в"; вбиральні - "Г"; літньої кухні - "Д"; погребу - "п/Д"; огорожі - "№1"; воріт - "№2"; хвіртки - "№3"; криниці - "№4" та 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 0522283800:01:001:0075, що розташовані по АДРЕСА_1 , поспадкуванню за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО