Рішення № 120724428, 02.07.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/6220/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазебної А.В.

позивача ОСОБА_1 ,

та представників сторін:

від позивача Нагайник М.Г.,

від відповідача Бодак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області), Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області від 27.01.2023 №190877 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже він у спірних відносинах не є автомобільним перевізником, тобто суб`єктом відповідальності за вказаною нормою закону. За твердженням позивача, на момент проведення посадовими особами Укртрансбезпеки рейдової перевірки він здійснював перевезення власного майна для особистих потреб, а тому доводи відповідачів про відсутність у нього протоколу перевірки і адаптації тахографа не заслуговують на увагу. Також позивач зауважив, що відсутність у нього страхового полісу не є визначеною Законом України "Про автомобільний транспорт" підставою для притягнення його до відповідальності на підставі цього закону.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 52-61/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що оскаржена постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою, а вчинення позивачем порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджене матеріалами рейдової перевірки.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

17.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог /а.с. 87-93/.

27.06.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь, у яких представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю /а.с. 136-140/.

У судовому засіданні 02.07.2024 позивач та його представник позовні вимоги підтримали й просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи

20.03.2024, на підставі направлення на рейдову перевірку від 15.03.2024 №008246 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок /а.с. 69, у т.ч. зі звороту/, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2022 №327301 /а.с. 70/, у якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів за відсутності у водія ОСОБА_1 протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Листом від 11.04.2024 вих.№31209/34/24-24 Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 30.04.2024 /а.с. 72/.

30.04.2024, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято постанову №062866 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача накладено штраф на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000,00 грн /а.с. 68/.

Не погодившись із зазначеною постановою органу державного нагляду (контролю), позивач оскаржив її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

За змістом абзацу третього частини другої статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, частиною першою статті 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

А частиною другою цієї статті передбачено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством /частина третя статті 18 Закону №2344-III/.

За змістом пункту 1.4 розділу I наказу Мінтрансзв`язку від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - Положення №340), це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Як визначено пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (надалі - Інструкція №385), ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами.

У силу пункту 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (...).

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: (...) дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа (...).

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій у редакції Закону України від 03.06.2021 №1534-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю").

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення рейдової перевірки, серед яких значиться перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Оцінка судом обставин справи

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є правомірність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області від 30.04.2024 №062866, на підставі якої, на позивача, як на автомобільного перевізника, накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд враховує, що обов`язок доведення правомірності спірних рішень, в силу вимог частини другої статті 77 КАС України, покладено на відповідача.

Таким чином, висновок про правомірність рішення суб`єкта владних повноважень може бути зроблений судом виключно у разі надання відповідачем належних, допустимих, достовірних доказів, які у своїй сукупності свідчитимуть про вчинення позивачем порушення вимог чинного законодавства, за яке до нього застосовані заходи відповідальності.

У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за здійснення перевезення вантажів за відсутності у водія ОСОБА_1 протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Суд враховує, що суб`єктом відповідальності за статтею 60 названого Закону є автомобільний перевізник.

У свою чергу, автомобільним перевізником, в силу статті 1 цього Закону, є, зокрема, фізична особа, яка здійснює на комерційній основі перевезення вантажів транспортними засобами.

Акт перевірки від 30.04.2024 №062866, як доказ вчинення позивачем правопорушення, містить відомості про те, що у ході проведення рейдової перевірки співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки зупинено транспортний засіб марки Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 .

За змістом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником транспортного засобу марки Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 /а.с. 70, зі звороту/.

На підставі довіреності від 22.02.2018 гр. ОСОБА_2 довірив гр. ОСОБА_1 вчиняти від його імені дії щодо належного на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого Зіньківським ВРЕР 26.05.2010, автомобіля марки Mitsubishi Canter (вантажний фургон), 1997 року випуску, колір зелений, реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 20/.

За твердженням позивача, 20.03.2024 він для особистих потреб придбав у ФОП ОСОБА_3 дошку соснову суху необрізну кількістю 5 м3 та перевозив її автомобілем марки Mitsubishi Canter, д.н.з. НОМЕР_1 , з с. Лихачівка до смт Опішня Полтавського району Полтавської області.

На підтвердження цих доводів позивач надав копію накладної від 20.03.2024 №14 про реалізацією ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1 дошки соснової сухої необрізної кількістю 5 м3, вартістю 20000,00 грн та довідки ФОП ОСОБА_3 від 20.03.2024 про те, що він 20.03.2024 продав гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як фізичній особі 5 м3 дошки соснової сухої необрізної за готівку /а.с. 21, 22/.

Суд враховує, що позивач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надав начальнику Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області письмові пояснення, у яких повідомив, що перевезення вантажу 20.03.2024 він здійснював власним транспортним засобом для особистих потреб /а.с. 23-24/.

Відповідач ні у ході рейдової перевірки, ані під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не здобув доказів, що свідчили б про перевезення ОСОБА_1 вантажу 20.03.2024 на комерційній основі (за плату) на замовлення фізичних та/або юридичних осіб.

При цьому суд також звертає увагу на те, що під час рейдової перевірки позивач не надавав посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області товарно-транспортну накладну, наявність якої могла б свідчити про здійснення перевезення вантажу за замовленням інших осіб, тобто на комерційній основі.

Будь-які докази, що свідчили б про укладення позивачем договору перевезення та надання послуг з перевезення 20.03.2024 на підставі такого договору матеріали справи не містять.

Сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою - підприємцем, на переконання суду, не є належним та достовірним доказом здійснення ним перевезення вантажу 20.03.2024 на договірній основі.

До того ж, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до обраних видів діяльності ФОП ОСОБА_1 не відноситься торгівля деревиною чи виготовлення та/або реалізація виробів з деревини /а.с. 76/.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо здійснення ним перевезення вантажів 20.03.2024 власним транспортом для особистих потреб.

За змістом наведених вище норм пункту 1.4 Положення №340 та пункту 1.3 Інструкції №385, їх приписи не поширюються на перевезення вантажів фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Тож у спірних відносинах підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за відсутність у нього на момент проведення рейдової перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа немає.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними і достатніми доказами правомірність спірної постанови.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 34, 35/.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.04.2024 №062866 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

1) Державна служба України з безпеки на транспорті (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 39816845; вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150);

2) відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - відсутній; вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 липня 2024 року.

СуддяОлександр КУКОБА