Рішення № 120724420, 31.07.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/2950/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Шишацької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

До Полтавського окружного адміністративного суду 12.03.2024 надійшов позов заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Шишацької селищної ради, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Шишацької селищної ради Полтавської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Воскобійницький" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

зобов`язати відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Воскобійницький" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Підстави звернення до суду з цим позовом прокурор пов`язує з невиконанням уповноваженими органами вимог чинного законодавства щодо управління та регулювання діяльності у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

2. Позиція відповідача.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 15.03.2024, правом на подання відзиву на позов не скористався.

За змістом частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

Миргородською окружною прокуратурою в ході моніторингу стану використання земельних ділянок та дотримання природоохоронного законодавства на території Шишацької територіальної громади Полтавської області виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду.

Рішенням виконкому Воскобійницької сільської ради народних депутатів від 11.05.1995 «Про організацію в межах кспс «Воскобійники» батанічного заказника місцевого значення «Воскобійницький» створено ботанічний заказник місцевого значення «Воскобійницький» загальною площею 170 га.

Рішенням Шишацької районної ради народних депутатів від 24.05.1995 створено на землях колективного пайового сільськогосподарського підприємства «Воскобійники» ботанічний заказник місцевого значення «Воскобійницький» загальною площею 170 га (на територіях раніше створених заказників «Воскобійницький» по балці Куца: «Велечківський» по балці Вільхова «Велечківський» та «Косюрино».

Рішенням Полтавської обласної ради від 12.02.1999 «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" оголошено ботанічним заказником місцевого значення «Воскобійницький», що знаходиться біля с.Величкове Шишацького району Полтавської області (теперішня назва Воскобійницький старостинський округ Шишацької територіальної громади) загальною площею 52,4 га.

Положенням про ботанічний заказник місцевого значення: «Воскобійницький», що затверджене начальником державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області від 25.12.2003 та охоронним зобов`язанням №141 від 24.04.2001 року, зазначено цінність створення та здійснення охоронних заходів ботанічного заказника місцевого значення «Воскобійницький» загальною площею 52,4 га на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району (теперішня назва Воскобійницький старостинський округ Шишацької територіальної громади). Саме на території заказника зростають занесені до Червоної книги України (шафран сітчастий, брандушка різнокольорова), регіонально рідкісні (гіацинтик блідий, горицвіт весняний) та лікарські види рослин.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.02.2024 № 10-16-0.62-646/2-24 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж територій природно-заповідного фонду та ініііого природоохоронного призначення у Регіональному фонді відсутні. Крім того, згідно інформації Шишацької селищної ради від 22.01.2024 № 02-21/105 у зв`язку з відсутністю фінансування виконавчий комітет не має змоги здійснити заходи по замовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки природно-заповідного фонду.

Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від 11.01.2024 №54-333вих24 повідомила Миргородську окружну прокуратуру, що протягом 2021-2024 років заходи державного нагляду (контролю) об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення не проводились /а.с. 21/.

Посилаючись на невиконання відповідачем вимог земельного законодавства в частині замовлення проекту землеустрою організації і встановлення меж території ботанічного заказника місцевого значення "Воскобійницький", а також неналежне виконання Державною екологічною інспекцією Центрального округу повноважень щодо контролю за об`єктами природно-заповідного фонду, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У силу статей 43 - 45 Земельного кодексу України:

землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва);

землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України від 16.06.1992 №2456-XII "Про природно-заповідний фонд України" (надалі - Закон №2456-XII).

Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Приписи частини п`ятої статті 38 Закону №2456-XII визначають, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Частинами третьою та п`ятою статті 53 Закону №2456-XII передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону №2456-XII органи місцевого самоврядування, (...), виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Закон України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (надалі - Закон №858-IV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до частини першої статті 25 вказаного Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Приписи пункту "в" частини другої статті 25 Закону №858-IV визначають такий вид документації із землеустрою, як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

За змістом статті 47 Закону №858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

27.05.2021 набув чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (надалі - Закон №1423-IX), яким розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у силу якого: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 37 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За встановленими обставинами справи на Шишацьку селищну раду Полтавської області покладено обов`язок із замовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду місцевого значення на підпорядкованій території.

Ботанічним заказник місцевого значення «Воскобійницький» знаходиться біля с. Величкове Шишацького району Полтавської області в межах землеволодіння Воскобійницької сільської ради, загальною площею 52,4 га.

Територія заказника має велике значення як цінна природна степова ділянка, де зростають занесені до Червоної книги України (шафран сітчастий, брандушка різнокольорова), регіонально рідкісні (гіацинтик блідий, горицвіт весняний) та лікарські види рослин. /пункт 1.4 Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Воскобійницький»/.

Відсутність встановлених меж в натурі Ботанічного заказника місцевого значення «Воскобійницький» фактично унеможливлює збереження його природного різноманіння, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.

Недостатність фінансування не може бути визнана поважною причиною для невиконання відповідачем вимог закону в частині замовлення технічної документації із землеустрою.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак відповідач відзив на позов, доказів замовлення, розробки та затвердження землевпорядної документації суду не надав.

За вищевикладених обставин, зважаючи на невиконання відповідачем вимог земельного законодавства в частині проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Воскобійницький» та закріплення їх в натурі (на місцевості), суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора до суду з цим позовом, що обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.

А тому, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Прокурор при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн /а.с.29/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 30/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням наведеного, оскільки прокурор у цій справі виступає як орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Шишацької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шишацької селищної ради Полтавської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Ботанічного заказника місцевого значення «Воскобійницький» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Шишацьку селищну раду Миргородського району Полтавської області забезпечити проведення робіт з винесення меж Ботанічного заказника місцевого значення «Воскобійницький» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Судові витрати не розподіляються.

Учасники справи:

1) заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Кашинського, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600);

2) Державна екологічна інспекція Центрального округу (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 42149108; вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039);

3) Шишацька селищна рада Полтавської області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 21048749; вул. Соборності, 2, смт Шишаки, Миргородський район, Полтавська область, 38000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА