Рішення № 120724181, 31.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12730/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач» (код ЄДРПОУ 42865066, місце знаходження: 65055, м. Одеса, вул.. Гоголівська, 57/1) до Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 квітня 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач» (код ЄДРПОУ 42865066, місце знаходження: 65055, м. Одеса, вул.. Гоголівська, 57/1) до Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А ), в якій позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості №UA100000/2024/000023/2 від 30.01.2024 року.

Крім того, представник просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 29.01.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач» через митного брокера ФОП ОСОБА_1 до Київської митниці було подано електронну митну декларацію (далі - МД), якій присвоєно № 24UА100230501707U9.

На підтвердження митної вартості Товарів: фітинги для труб сталеві для зварювання в стик в асортименті, торговельна марка: GS, країна виробництва: Китай, виробник: НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, Декларантом до митного оформлення разом з МД подано всі наявні у нього документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт № 2023-CN4 від 22.09.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) № 09222023 від 15.11.2023 року;

- платіжні інструкції в іноземній валюті № 6 від 25.09.2023 року, № 13 від 20.11.2023 року;

- договір транспортного експедирування № 11/01-2023 від 01.11.2023 року;

- рахунок на оплату за перевезення № 68 від 18.01.2024 року;

- довідка про транспортні витрати N 40 від 24.01.2024 року.

Тобто Декларантом в повному обсязі виконано вимоги ст. 53 МК України щодо подання документів на підтвердження митної вартості задекларованих Товарів.

Також в порядку ч. 6 ст. 53 МК України Декларант подав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 30.01.2024 року;

- митна декларація країни відправника № 021720230000296538 від 22.11.2023 року.

Разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 53, 54, 55 МК України, 30.01.2024 року Київською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2024/000023/2.

На підставі вказаного Рішення Київською митницею було відмовлено Позивачу в митному оформленні Товарів за МД № 24UА100230501707U9 та прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100230/2024/000047 від 30.01.2024 року

Представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно кожної з виявлених розбіжностей представник позивача зазначає таке.

Щодо вартості перевезення Товару, представник позивача зазначає, що по-перше, при визначенні митної вартості товару враховується вартість перевезення до митного кордону України, яка і складає 138 636 грн. Загальна ж вартість перевезення з урахуванням перевезення на митній території України (81 000 грн) становить 219 636 грн. По-друге, в рахунку на оплату за перевезення від 18.01.2024 № 68, окрім загальної вартості перевезення Товару від порту Hingang (Китай) до пункту призначення - м. Одеса, зазначено вартість перевезення від порту Hingang (Китай) до митного кордону України (п/п Ягодин) -138 636 грн та вартість перевезення Товару з п/п Ягодин до м. Одеса - 81 000 грн. По-третє, вартість перевезення також підтверджено довідкою про вартість перевезення № 40 від 24.01.2024 року. В цій довідці також вказана вартість перевезення окремо до кордону України та після, вартість перевезення від порту Hingang (Китай) до митного кордону України (п/п Ягодин) становить 138 636 грн.

Щодо неподання договору на перевезення, представник позивача зазначає, що такі твердження митного органу не відповідають дійсності, адже Договір на перевезення був поданий разом з МД. В графі 44 поданої МД з кодом документа вказано реквізити договору на перевезення (№ 11/01-2023 від 01.11.2023 року).

Щодо оплати за Товар, а саме відмінність адреси відправника товару в платіжних інструкціях та контракті, представник позивача зазначає, що платіжні інструкції в іноземній валюті № 6 від 25.09.2023 року, № 13 від 20.11.2023 року, окрім адреси отримувача платежу містять іншу інформацію, яка повністю відповідає інформації з Контракту: назва продавця (Відправника) Товару повністю відповідає Контракту та інвойсу; номер банківського рахунку Відправника повністю відповідає Контракту та інвойсу; в призначені платежу вказано реквізити Контракту та інвойсу, на підставі який проведено оплату. На думку представника позивача, наведена інформація дає можливість однозначно ідентифікувати проведені оплати з поставленим Товаром.

Стосовно експортної декларації, представник позивача зазначає, що статтею 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів власним коштом. Разом з тим в Повідомленні не вказано які саме дані в МД необхідно перевірити за допомогою даних декларації країни відправлення та чи є взагалі необхідність такої перевірки.

Щодо твердження митного органу, що «декларантом надано договір на перевезення з компанією ПП «Транскарго», проте у CMR зазначено іншого перевізника - ПП «Західтранссервіс», представник позивача зазначає, що для перевезення Товару позивачем був укладений договір транспортного експедирування № 11/01-2023 від 01.11.2023 року з ПП «Транскарго».

Відповідно до п. 2.1.2 вказаного договору, Експедитор за рахунок коштів Клієнта здійснює розрахунки із залученими перевізниками. Відповідно до п. 4.5. договору Експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб.

Тобто, враховуючи, що згідно з договору Експедитором здійснювалась організація перевезення Товару з залученням стороннього перевізника ПП «Західтранссервіс», у відносинах з яким Експедитор виступав від свого імені, то всі розрахунки Позивач здійснював виключно з Експедитором та отримував від нього всі документи на підтвердження вартості перевезення.

Позивачем на підтвердження витрат на транспортування Товару до митного оформлення були надані рахунок за перевезення та довідка про транспортні витрати від Експедитора - ПП «Транскарго». На думку представника позивача, ці документи повністю та однозначно підтверджують вартість перевезення Товару.

Стосовно наданого прайс-листа, представник позивача зазначає, що по-перше, виробник Товару самостійно встановлює форму своїх прайс-листів та самостійно визначає необхідність внесення до них дат видачі та строку дії. Ні Позивач, ні митний орган не має права вимагати від виробника Товару видати прайс-лист лише певної форми.

По-друге, прайс-лист є додатковим документом (ч. 3 ст. 53 МК України), який подається додатково за бажанням декларанта або вимогою митного органу якщо на підставі основних документів, які перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України, неможливо визначити митну вартість товарів. Проте, представник звертає увагу, що наданих документів було достатньо для визначення митної вартості товару без витребування додаткових документів.

З наведених підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.

Через канцелярію суду 10.05.2024 року (вхід. № ЕС/19222/24) від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке.

Після опрацювання документів, поданих разом з електронною митною декларацією (далі - ЕМД) від 21.01.2024 №24UA100230501707U9 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не мають всіх достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

В повідомленні про витребування додаткових документів зазначено підстави такого витребування, зокрема: згідно з даних, наведених у МД, вартість транспортування від порту Hingang (Китай) до митного кордону України становить 138636 грн. Проте згідно з наданого рахунку на перевезення від 18.01.2024 № 68 загальна вартість перевезення становить 219636 грн. Декларантом не було надано договір на перевезення. Таким чином перевірити достовірність транспортних витрат не вбачалося можливим. Додатково було надано декларантом договір на перевезення з компанією ПП «Транскарго» №11/01-2023 від 01.11.23. Даним документом не було спростовано сумніви митного органу в правильності визначення митної вартості.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надані: CMR від 24.01.2024, де зазначений перевізник «PP ZAKHIDTRANSBUDSERVIS». Проте, в довідці про транспортні витрати від 24.01.2024 №40 за доставку вантажу до митного кордону України зазначено ТОВ «Транскарго». Також, в наданому коносаменті від 25.11.2023 № SGS123110819 стоїть відмітка перевізника «TELEX RELEASE».

Відповідно, відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи, які передбачені Наказом № 599, не надані.

Також представник відповідача звертає увагу, що в п. 6.1 Договору №11/01-2023 йдеться про те, що Виконавець надсилає клієнту Акти прийому-передачі виконаних робіт в електронній формі. Але, до митного оформлення акт виконаних робіт не поданий.

В п.2.1.8 Договору №11/01-2023 вказано про наявність заявки на перевезення, але до митного оформлення він не подавалися, що, на думку представника відповідача, не дає змогу органу митного оформлення визначити вартість транспортних витрат та прив`язати договір перевезення до даної партії товару, що перевозиться. Окрім цього, в п.п. 4.3 Договору №11/01-2023 зазначається також про те, що оплата робіт послуг здійснюється клієнтом на умовах повної попередньої оплати до початку виконання робіт, але до митного оформлення підтверджуючі документи про проведення оплати подані також не були.

Таким чином, враховуючи вищевказане, представник відповідача вважає, що декларантом не підтверджені відомості щодо складових митної вартості на транспортування, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, ч.ч. 2, 9, 10 та 21 статті 58 МК України, натомість надано не належні транспортні документи, за якими ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.

Також представник відповідача звертає увагу, що в Довідці про транспортні витрати №40 від 24.01.24 вказується, що товар за межами України не страхувався. При цьому, відповідно до ст. 13 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування. В той же час згідно з вищезазначеної довідки про транспортні витрати страхування вантажу не проводилось,що суперечить ст. 13 Закону України від 01.07.2004 №1955- IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Довідка про транспортні витрати ПП Транскарго від 24.01.2024 №40 не встановлює прав та обов`язків для ТОВ «Сантехбудпостач», не передбачена законами України, у зв`язку з чим, зазначена довідка про транспортні витрати не відповідає поняттю первинного документу та не може бути єдиним та самостійним документом, що підтверджує витрати на перевезення товарів.

Умови оплати за товар, що вказані у інвойсі від 15.11.2023 № 09222023: 30% передоплата, 70% після отримання копії коносамента. Згідно з наданих декларантом банківських платіжних документів №№ 13 та 6, оплата за товар здійснена на ім`я компанії HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, що знаходиться за відмінною адресою від тієї, що зазначена у контракті та товаросупровідних документах. Адреса компанії зазначеної у платівках - Китай, провінція Hebei. Згідно товаросупровідних документів і контракту адреса компанії - Гонгконк, RM 1318-19 HOLLYWOOD PLAZA 610 NATHAN RD MONGKOK KL. Таким чином, представник відповідача вважає, що є підстави вважати, що оплата за товар могла бути здійснена на адресу іншої компанії.

Також представник відповідача звертає увагу, що декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст.254 МК України (без надання перекладу експортної декларації українською мовою, в якій містяться дані, що є необхідними для перевірки або підтвердження митним органом).

Отже, надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, на думку представника відповідача, відповідно до ст. 58 МК України, з поданих документів неможливо було підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач» зареєстровано як юридична особа 05.03.2019 року.

Основний вид економічної діяльності ТОВ «Сантехбудпостач»: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний).

Так, судом встановлено, що 22.09.2023 року між НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED (Китай, постачальник) та ТОВ «Сантехбудпостач» (Україна, покупець) було укладено контракт № 2023-CN4, предметом якого є: постачальник зобов`язується виготовити та поставити в період дії контракту, а покупець прийняти та оплатити санітарно-технічне та інженерне обладнання, далі «товар». (п. 1.1 контракту)

Ціни, асортимент та кількість товару узгоджуються сторонами у попередніх рахунках та зазначаються у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту. (п. 2.1 контракту)

Оплата за товар, що поставляється згідно з рахунком-фактурою здійснюється у валюті контракту банківським переказом грошових коштів з банківського рахунка покупця на банківський рахунок постачальника, зазначений у цьому контракті, на таких умовах: 30% вартості кожної партії товару - передоплата після підтвердження попереднього рахунку; 70% вартості кожної партії товару - протягом 7 днів з моменту видачі копії коносамента. (п. 3.2 контракту)

Постачання товару здійснюється зі складу постачальника на умовах FOB Тяньцзинь, FOB Ксинганг згідно правил «Інкотермс 2010». (п.4.1 контракту)

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Сантехбудпостач» (клієнт) та ПП «Транскарго» (виконавець) 01.11.2023 року було укладено договір №11/01-2023 транспортного експедирування, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу. (п. 1.1 договору)

За цим договором транспортно-експедиторській послуги надаються клієнту при експортних. Імпортних, внутрішніх, транзитних перевезенням, територією інших держав або внутрішніх перевезень територією України. (п.1.2 договору)

Відповідно до п. 2.1.2. договору, виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями. їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, вибір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Клієнта, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов`язкові платежі.

Відповідно до п. 4.5 договору, Виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, що надійшли на рахунок Виконання від Клієнта, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними дія подальших шпат перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, тощо). У власності Виконавця залишається плата за виконання експедиторських послуг, яка підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до довідки №40 від 24.01.2024 року про транспортні витрати повідомлено, що вартість доставки вантажу по коносаменту на адресу ТОВ «Сантехбудпостач» від місця завантаження на умовах FOB Xingang до пункту перетину кордону Яготин складає 138 636,00 грн. Витрати з пункту перетину кордону Яготин до м. Одеси складають 81 000,00 грн. навантажувано-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення. Вантаж додатково не страхувався.

Оплата за транспортні послуги підтверджується рахунком на оплату №68 від 18.01.2024 року, згідно з яким було надано послуги:

1. міжнародне перевезення за маршрутом TIANJIN-XINGANG, CN - Яготин, MRKU8948937 - на суму 138 636,00 грн;

2. міжнародне перевезення за маршрутом Яготин - м. Одеса (Україна) MRKU8948937 - на суму - 81 000,00 грн.

Всього послуги з перевезення складають: 219 636,00 грн.

Так, на підставі інвойсу № 09222023 від 15.11.2023 року, пакувального листа б/н від 15.11.2023 року, коносаменту № GS123110819 від 25.11.2023 року, автотранспортної накладної CMR № 8937 від 24.01.2024 року, сертифікату про походження № 23С7000000130/09974 від 08.12.2023 року, на виконання вимог контракту №2023-CN4 від 22.09.2023 року на адресу позивача було поставлено товар «фітинги для труб сталеві для зварювання в стик в асортименті, торговельна марка: GS, країна виробництва: Китай, виробник: НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED».

Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжною інструкцією № 6 від 25.09.2023 року на суму 5500,00 дол. США та № 13 від 20.11.2023 року на суму 12 833,00 дол США.

У зв`язку з надходженням вказаного товару декларантом було сформовано та подано до митного органу митну декларацію № 24UA100230501707U9 від 29.01.2024 року.

Разом з МД декларантом було подано:

- зовнішньоекономічний контракт № 2023-CN4 від 22.09.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) № 09222023 від 15.11.2023 року;

- платіжні інструкції в іноземній валюті № 6 від 25.09.2023 року, № 13 від 20.11.2023 року;

- договір транспортного експедирування № 11/01-2023 від 01.11.2023 року;

- рахунок на оплату за перевезення № 68 від 18.01.2024 року;

- довідка про транспортні витрати N 40 від 24.01.2024 року.

На запит Відповідача позивачем було надано додаткові документи, а саме: прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 30.01.2024 року та митна декларація країни відправника № 021720230000296538 від 22.11.2023 року.

Суд встановив, що Київською митницею 30.01.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA100000/2024/000023/2 та винесено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2024/000047.

Представник позивача, не погодившись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості звернувся до суду із цим позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA100000/2024/000023/2 від 30.01.2024 року, а саме:

1) згідно даних, наведених у МД, вартість транспортування від порту Hingang (Китай) до митного кордону України становить 138636 грн. Проте згідно наданого рахунку на перевезення від 18.01.2024 № 68 загальна вартість перевезення становить 219636 грн;

2) декларантом не надано договір на перевезення. Таким чином перевірити достовірність транспортних витрат не вбачається можливим;

3) умови оплати за товар, що вказані у інвойсі від 15.11.2023 № 09222023: 30% передоплата, 70% після отримання копії коносамента. Згідно наданих декларантом банківських платіжних документів №№ 13 та 6 оплата за товар здійснена на ім`я компанії НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, що знаходиться за відмінною адресою від тієї, що зазначена у контракті та товаросупровідних документах. Адреса компанії зазначеної у платівках Китай, провінція Hebei. Згідно товаросупровідних документів і контракту адреса компанії - Гонгконк, RM 1318-19 HOLLYWOOD PLAZA 610 NATHAN RD MONGKOK KL. Таким чином є підстави вважати, що оплата за товар могла бути здійснена на адресу іншої компанії;

4) експортна МД країни відправлення подана без урахування ст. 254 МКУ, що унеможливлює перевірку всіх відомостей, що в ній зазначені. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Декларант надано документи не у повному обсязі, а надані документи не усувають раніше виявлені розбіжності. Зокрема:

1) декларантом не надано жодних документальних підтверджень щодо невідповідностей у банківських платіжних документах

2) декларантом надано договір на перевезення з компанією ПП «Транскарго», проте у CMR зазначено іншого перевізника - ПП «Західтранссервіс»

3) наданий прайс-лист виробника не містить ні дати видачі, ні терміну дії документу, що викликає сумнів у автентичності наданого документа.

Суд встановив, що на запит Відповідача позивачем надано додаткові документи, а саме: прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 30.01.2024 року та митна декларація країни відправника № 021720230000296538 від 22.11.2023 року.

Однак, на думку відповідача, надані документи не усувають раніше виявлені розбіжності та у зв`язку з цим прийнято оскаржуване рішення.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Стосовно доводів митного органу, що «згідно даних, наведених у МД, вартість транспортування від порту Hingang (Китай) до митного кордону України становить 138636 грн. Проте згідно наданого рахунку на перевезення від 18.01.2024 № 68 загальна вартість перевезення становить 219636 грн», суд зазначає таке.

Так, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, відповідно до контракту № 2023-CN4 від 22.09.2023 року Постачання товару здійснюється зі складу постачальника на умовах FOB Тяньцзинь, FOB Ксинганг згідно правил «Інкотермс 2010». (п.4.1 контракту)

Правило FOB означає, що товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця.

Відповідно до Переліку додаткових складових до ціні договору, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (далі - Наказ № 598) до митної вартості товару включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до наданих документів, суд встановив, що вартість перевезення до митного кордону складає 138 636 грн, а загальна ж вартість перевезення з урахуванням перевезення на митній території України (81 000 грн) становить 219 636 грн, що також випливає з рахунку на оплату за перевезення від 18.01.2024 № 68, відповідно до якого, окрім загальної вартості перевезення Товару від порту Hingang (Китай) до пункту призначення - м. Одеса, зазначено вартість перевезення від порту Hingang (Китай) до митного кордону України (п/п Ягодин) -138 636 грн та вартість перевезення Товару з п/п Ягодин до м. Одеса - 81 000 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд доходить висновку, що доводи відповідача є безпідставними, а тому відхиляються судом.

Також відхиляються судом твердження митного органу про відсутність договору перевезення судом, оскільки матеріалами справи підтверджено, що декларантом до митного оформлення було надано договір перевезення.

Посилання митного органу на те, що «декларантом надано договір на перевезення з компанією ПП «Транскарго», проте у CMR зазначено іншого перевізника - ПП «Західтранссервіс», суд зазначає, що як вже було зазначено вище, для перевезення Товару позивачем був укладений договір транспортного експедирування № 11/01-2023 від 01.11.2023 року з ПП «Транскарго», суд вважає безпідставними з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1.2 вказаного договору, Експедитор за рахунок коштів Клієнта здійснює розрахунки з залученими перевізниками. Відповідно до п. 4.5. договору Експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб.

Таким чином, з умов договору вбачається можливість укладення договору на перевезення з третій особою, що доводить хибність доводів відповідача.

Щодо твердження митного органу, що «умови оплати за товар, що вказані у інвойсі від 15.11.2023 № 09222023: 30% передоплата, 70% після отримання копії коносамента. Згідно наданих декларантом банківських платіжних документів №№ 13 та 6 оплата за товар здійснена на ім`я компанії НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, що знаходиться за відмінною адресою від тієї, що зазначена у контракті та товаросупровідних документах. Адреса компанії зазначеної у платівках Китай, провінція Hebei. Згідно товаросупровідних документів і контракту адреса компанії - Гонгконк, RM 1318-19 HOLLYWOOD PLAZA 610 NATHAN RD MONGKOK KL., суд погоджується з доводами представника позивача, що з огляду на те, що платіжні інструкції в іноземній валюті № 6 від 25.09.2023 року, № 13 від 20.11.2023 року, окрім адреси отримувача платежу містять іншу інформацію, яка повність відповідає інформації з Контракту: назва продавця (Відправника) Товару повністю відповідає Контракту та інвойсу; номер банківського рахунку Відправника повністю відповідає Контракту та інвойсу; в призначені платежу вказано реквізити Контракту та інвойсу, на підставі який проведено оплату, що дає можливість ідентифікувати проведені оплати з поставленим Товаром.

Таким чином, суд доходить висновку, що сумніви та доводи представника відповідача є необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Стосовно недоліків експортної декларації, суд зазначає, що статтею 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів власним коштом.

Разом з тим суд погоджується з доводами представника позивача, що в Повідомленні не вказано які саме дані в МД необхідно перевірити за допомогою даних декларації країни відправлення та для яких є обов`язковим надання перекладу експортної декларації.

Стосовно недоліків наданого прайс-листа, суд зазначає, що прайс-лист є додатковим документом, який подається додатково за бажанням декларанта або вимогою митного органу якщо на підставі основних документів, які перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України, неможливо визначити митну вартість товарів.

Прайс-лист - це перелік товарів чи послуг з коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. Наданий митному органу прайс-лист вказаним ознакам відповідає, а тому наведені доводи відповідача відхиляються судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Сторони є вільними в укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність певних документів не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вище викладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5824,36 грн.

Стосовно клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає, що у позовній заяві представник, посилаючись на ч.3-5 ст. 143 КАС України, зазначає, що остаточний розрахунок витрат на правничу допомогу буде поданий разом із доказами їх здійснення одночасно із поданням заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з урахуванням зазначеного представником позивача, судом не розглядається питання стягнення витрат на правничу допомогу разом з ухваленням рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач» (код ЄДРПОУ 42865066, місце знаходження: 65055, м. Одеса, вул.. Гоголівська, 57/1) до Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А ) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А ) про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000023/2 від 30.01.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудпостач» (код ЄДРПОУ 42865066, місце знаходження: 65055, м. Одеса, вул.. Гоголівська, 57/1) судовий збір в розмірі 5824,36 грн. (п`ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 36 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко