Окрема ухвала № 120724044, 30.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3016/24

ОКРЕМА УХВАЛА

30 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними дій при виконанні судового рішення від 13.03.2024 по справі № 420/3016/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправною відмови в прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ; зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства від 27.12.2023 року замість документа про припинення громадянства РФ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ;

зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства від 27.12.2023 замість документа про припинення громадянства РФ з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

09.07.2024 до суду від представника позивача надійшла заява в поряду ст. 383 КАС України, в якій сторона позивача просить суд визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, вчинені при виконанні Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 420/3016/24 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства; зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 420/3016/24 та розгляду звернення ОСОБА_1 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства; зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області протягом місяця надати до суду звіт про виконання Окремої ухвали.

В обґрунтування заяви зазначено, що адвокатом було отримано відповідь УДМС України в Херсонській області про те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року по справі № 420/3016/24 повторно розглянуто заяву від 27.12.2023 про прийняття декларації про відмову від громадянства Російської Федерації, з урахуванням висновків суду в даній справі, та за результатами повторного розгляду прийнято рішення про відсутність законних підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що така відповідь за результатами повторного розгляду декларації позивача та повторна відмова в її прийнятті не свідчить про виконання рішення суду, сторона позивача звернулася до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.

Вирішуючи подану позивачем заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У справі «Савіцький проти України» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 26.07.2012 зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), в. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі ««Immobiliare Saffi» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, ECHR 2002-III). Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), заява №29508/04). Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення у справах «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), заява №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), заява №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

З огляду на матеріали справи, Одеським окружним адміністративним судом 26.06.2024 було видано виконавчі листи у справі № 420/3016/24, після отримання яких ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про відкриття виконавчого провадження.

02.07.2024 було відкрито виконавче провадження № 75428534 за виконавчим листом у справі № 420/3016/24 про зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства від 27.12.2023 замість документа про припинення громадянства РФ з урахуванням висновків суду.

На підставі ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом в інтересах ОСОБА_1 було подано до УДМС України в Херсонській області адвокатський запит з проханням повідомити про результати виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року по справі № 420/3016/24, а також повідомити, чи прийнято декларацію ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 27.12.2023 замість документа про припинення громадянства російської федерації.

Адвокатом було отримано відповідь, згідно з якою на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року по справі № 420/3016/24 повторно розглянуто заяву від 27.12.2023 про прийняття декларації про відмову від громадянства Російської Федерації, з урахуванням висновків суду в даній справі, та за результатами повторного розгляду прийнято рішення про відсутність законних підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 .

При цьому за судовим розсудом, який є обов`язковим до врахуванням УДМС України в Херсонській області при повторному розгляді декларації ОСОБА_1 «…позивач об`єктивно був позбавлений можливості вжити залежні від нього заходи щодо припинення громадянства РФ в періоді з 24.11.2020 по 24.11.2022, що спростовує доводи відповідача про бездіяльність позивача протягом двох років з моменту прийняття громадянства України щодо вчинення заходів виходу з іноземного громадянства. При цьому, в такому випадку законодавство України передбачає можливість подання декларації про відмову від іноземного громадянства, що і було вчинено позивачем 27.12.2023. … Таким чином, позивач мав право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документа про припинення громадянства РФ через введення воєнного стану України та припинення діяльності всіх консульських установ цієї держави на території України наразі є неможливим. Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що міграційний орган, відмовляючи у прийнятті декларації позивачеві про відмову від іноземного громадянства, діяв не у спосіб, передбачений Законом № 2235-Ш та Порядком № 215, що свідчить про протиправність таких дій…».

Однак при повторному розгляді декларації ОСОБА_1 УДМС України в Херсонській області висновки суду не враховано та прийнято рішення, що є аналогічним попередній відмові Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ, що в судовому порядку визнано протиправним.

Водночас, міграційний органи при повторному розгляді декларації зазначає, що у ОСОБА_1 відсутні законні підстави для подання декларації про відмову від іноземного громадянства та вимагає подати документ, неможливість подачі якого визначена судом, що суперечить судовому рішенню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №816/2026/18 досліджував питання щодо підстав застосування ст. 383 КАС України.

Зокрема, Верховний Суд вказав, що врахування суб`єктом владних повноважень правової оцінки спірного питання, наданої судом у рішенні за результатами розгляду адміністративної справи, є обов`язком такого суб`єкта в силу вимог процесуального закону.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд звернув увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21.11. 2019 у справі №802/1933/18-а.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має права звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд погоджується з доводами сторони позивача, що рішення ООАС від 13.03.2024 № 420/3016/24 виконано відповідачем не в повному обсязі та без урахування висновків суду, що суперечить пункту 9 частини 1 статті 129 та статті 129-1 Конституції України, відповідно до яких судове рішення є обов`язковим до виконання, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій відповідача (боржника), вчинених на виконання рішення суду у цій справі.

Крім того, у порядку частин першої, п`ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов`язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.

Поряд із тим, не підлягає до задоволення викладена в п. 3 заяви вимога щодо зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області протягом місяця надати до суду звіт про виконання Окремої ухвали, оскільки такий спосіб контролю визначено іншою процесуальною нормою ст. 382 КАС України, що є іншим, відмінним видом судового контролю.

В даному випадку, враховуючи, що судом постановляється окрема ухвала в порядку ст. 383 КАС України із покладенням на боржника обов`язку вжити заходи реагування у відведений судом строк, потреби в установленні судового контролю за правилами ст. 382 КАС України та визначенні строку для подання звіту про виконання судового рішення суд не вбачає з огляду на неефективність та нераціональність такого дублювання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, вчинені при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 420/3016/24 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 420/3016/24 та розгляду звернення ОСОБА_1 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СуддяІ.В. Завальнюк