Рішення № 120723993, 31.07.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 р. № 400/3/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕВРОТРАНС", пров. Очаківський, 41-А,м. Миколаїв,54036, до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, провизнання протиправним та скасування постанови №ПШ018627,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГЕВРОТРАНС" звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ018627.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана Постанова винесена виключно на підставі товарно-транспортної накладної №15 від 15.11.2023р., яку працівники Укртрансбезпеки отримали у водія та саме з якої зробили висновок, що автомобільним перевізником в даному випадку було ТОВ «Югевротранс». Позивач зауважує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 вбачається, що транспортний засіб марки Renault Premium д/н НОМЕР_2 належить ТОВ «Транспортна компанія СКАТ». Отже, висновки відповідача щодо того, що саме позивач на дату проведення рейдової перевірки виступав автомобільним перевізником, ґрунтуються виключно на відомостях наданої до перевірки ТТН та особистих припущеннях перевіряючого. Первіряючим працівником Укртрансбезпеки не витребовувалися документи на використання транспортного засобу та договір на перевезення вантажу. Відповідач не звернув увагу, що позивач не має жодного відношення до цього транспортного засобу. І будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб марки Renault Premium д/н НОМЕР_2 з напівпричепом SCHMITZ д/н НОМЕР_3 дійсно перебував у користуванні позивача на час проведення рейдової перевірки водієм посадовій особі відповідача під час перевірки не надавалося. Відповідач не врахував, що товарно-транспортна накладна є документом на вантаж, а не документом, який визначає автомобільного перевізника. Отже, відповідач не підтвердив належними доказами, що саме позивач (на дату проведення перевірки) виступав перевізником у розумінні норм чинного законодавства та використовував описані вище транспортні засоби саме як перевізник, що виключає притягнення останнього до відповідальності. Водій під час рейдової перевірки його транспортного засобу зобов`язаний надати інспектору Укртрансбезпеки окрім, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна інші документи на підставі яких здійснюється перевезення вантажу автомобільним транспортом. Очевидно, що до таких документів не належить протокол перевірки технічного стану транспортного засобу і відповідач не має повноважень на притягнення перевізника до відповідальності за його відсутність. Обов`язок перевірки технічного стану транспортного засобу Renault д/н НОМЕР_4 та отримання відповідного протоколу лежить саме на власнику транспортного засобу - Транспортній компанії «СКАТ». У відповідача відсутні повноваження щодо притягнення перевізників до відповідальності за відсутність у водія на момент проведення перевірки протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Позивач не отримував запрошення на розгляд справи, що порушує його права на участь у розгляді справи, та це є порушенням проведення процедури про притягненню до відповідальності Позивача.

Ухвалою від 16.01.2024 р. суд за заявою позивача застосував заходи забезпечення позову, зупинивши дію постанови №ПШ018627 від 21.12.2023 року про застосування до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГЕВРОТРАНС" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.

Відповідач 14.03.2024 р. подав відзив на позовну заяву, згідно з яким суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344), може бути лише суб`єкт господарювання. В Акті №018093 від 16.11.2023 року інспектором виявлено порушення у вигляді відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу що не відповідає вимозі статті 48 Закону № 2344 про обов`язок автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До акту долучені копії наступних документів, які водій ОСОБА_1 надав для перевірки інспекторам Укртрансбезпеки, а саме:

-копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 03.11.2022 року;

-копія ТТН№3831-1511 від 15.11.2023 року;

-копія посвідчення водія ОСОБА_1 та копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_1 , НОМЕР_5 . Відповідно до відомостей, зазначених у ТТН, перевіряючий зробив висновок, що Позивач є перевізником. Інших документів водій перевіряючими не надавав. При розгляді справи Позивача було запрошено письмово, про що є відповідні докази.

Відповідач вважає, що при винесенні рішення про застосування до позивача штрафу він діяв у межах та у спосіб, визначений законом, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Посадовими особами Укртрансбезпеки 16.11.2023 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 018093. В акті зафіксовано, що 16.11.2023 р. на автодорозі Н-14 Одеса-Мелітополь, 21 км + 434 м проведено перевірку транспортного засобу марки Renault Premium д/н НОМЕР_2 з напівпричепом SCHMITZ д/н НОМЕР_3 , що належать ТОВ «Транспортна компанія СКАТ». Автомобільним перевізником зазначено позивача. Перевіркою встановлено, що під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія транспортного засобу документами, які передбачені ст. 48 Закону № 2344, а саме: протокол перевірки технічного стану транспортного засобу Renault Premium д/н НОМЕР_2 та SCHMITZ д/н НОМЕР_3 .

Позивачу направлено запрошення на розгляд справи на 21.12.2023 р.

Відповідачем 21.12.2023 р. винесено постанову №ПШ018627, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону № 2344, а саме: протоколу перевірки технічного стану транспортних засобів Renault д/н НОМЕР_6 та SCHMITZ д/н НОМЕР_3 (акт № 018093).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.

Отже, відповідно до Закону № 2344 суб`єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.

За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344 встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

При встановленні посадовими особами органу державного контролю факту перевезення вантажів з недотриманням Закону №2344, джерелом інформації про суб`єкта відповідальності за таке порушення законодавства про автомобільний транспорт є насамперед відомості товарно-транспортної накладної, яка супроводжує вантаж, про автомобільного перевізника, оскільки перевізник може не співпадати з водієм, який керує транспортним засобом, чи власником (користувачем) транспортного засобу, зазначеним у реєстраційних документах.

Тому відомості товарно-транспортної накладної, зокрема про особу автомобільного перевізника, повинні бути обов`язково зафіксовані посадовими особами органу державного контролю у відповідних документах.

Як встановив суд, станом на момент проведення уповноваженими особами відповідача рейдової перевірки 16.11.2023 р., водієм транспортного засобу марки Renault Premium д/н НОМЕР_2 з напівпричепом SCHMITZ д/н НОМЕР_3 було надано для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки, зокрема, товарно-транспортну накладну від 15.11.2023 р. № 3831-1511

Згідно вказаної товарно-транспортної накладної, у графі автомобільний перевізник такої зазначено: ТОВ "ЮГЕВРОТРАНС".

За наявними даними, транспортний засіб НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (напівпричіп) на праві власності дійсно належить ТОВ «Транспортна компанія СКАТ». Однак, при визначені відповідальної особи за порушення вимог про автомобільний транспорт мають прийматись до уваги інші обставини для правильного визначення особи відповідального перевізника. Насамперед, його використання має здійснюватися на законних підставах, а саме відповідно до договору про надання послуг на перевезення.

Відповідачем не встановлено та не надано до суду жодних документів, які б свідчили, що між власником автотранспорту та причепу ТОВ «Транспортна компанія СКАТ» та ТОВ «Югевротранс» існують договірні відносини (договір на перевезення чи договір оренди автотранспорту).

Повідомлення про розгляд справи позивач отримав 21.12.2023 р. (у день розгляду справи Укртрансбезпекою), а відтак, Позивач був позбавлений можливості скористався своїми правом на спростування відомостей щодо перевізника, не міг надати відомості, які б спростували порушення або дані про перевізника.

За наявною копією протоколу технічного стану, перевірка транспортного засобу мала бути здійснена 03.11.2023 року. На підтвердження про проведення такої позивач надав виписку з головного сервісного центру, де зазначено, що перевірку проведено 17.11.2023 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Відповідачем не встановлено, що ТОВ «Югевторанс» виступало перевізником 16.11.2023 року, за умови що автотранспорт належить ТОВ «Транспортна компанія СКАТ».

Посилання Відповідача на ТТН як на доказ того, що між ТОВ «Транспортна компанія СКАТ» та ТОВ «Югевроранс» та/або між власником вантажу та ТОВ «Югевроранс» існує договір перевезення та/або договір оренди автомобіля з причепом є хибним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач, як суб`єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується, має надати докази правомірності прийняття такого рішення.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн.

Оскільки позовну заяву сформовано в електронному суді 29.12.2023 р. та подано в електронній формі, судовий збір необхідно було сплатити в сумі 2147,20 грн (2684,00 грн ставка за 2023 рік 20%). Отже, судовий збір у сумі 2147,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Решта судового збору вважається надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕВРОТРАНС" (вул. Очаківська, 41-А, м. Миколаїв, 54036, ідентифікаційний код 36622779) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ018627 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2023 р. № ПШ018627.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) судовий збір у сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн 20 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГЕВРОТРАНС" (вул. Очаківська, 41-А, м. Миколаїв, 54036, ідентифікаційний код 36622779).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 31.07.2024 р.

СуддяН.В. Лісовська