Єдиний державний реєстр судових рішень
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9201/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12023100000001219 від 21.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням прокуролра Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000001219, відомості щодо якого 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Наказом начальника КП «Київський метрополітен» № 827-Н/К від 29.12.2017 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника служби колії, тунельних споруд і будівель.
Згідно посадової інструкції начальника служби колії, тунельних споруд і будівель:
1. Загальні положення
1.1. Начальник служби колії, тунельних споруд і будівель комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі - начальник служби) здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю служби колії, тунельних споруд і будівель (далі - Служба).
1.2. Призначення на посаду начальника служби та звільнення з неї здійснюється наказом начальника метрополітену.
1.3. Начальник служби підпорядковується начальнику метрополітену та оперативно - головному інженеру КП «Київський метрополітен» відповідно до розподілу функціональних обов`язків між керівництвом КП «Київський метрополітен».
1.4. Начальник служби в своїй роботі керується чинним законодавством України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), нормативно-технічною та організаційно-розпорядчою документацією, що діє на КП «Київський метрополітен» (далі - підприємство або метрополітен) і цією посадовою інструкцією.
2. Завдання та обов`язки
Начальник служби:
2.1. Забезпечує виконання завдань і функцій Служби, що визначені діючим Положенням про службу колії, тунельних споруд і будівель комунального підприємства «Київський метрополітен». Організовує, координує та контролює роботу Служби в цілому.
2.2. Забезпечує контроль та надійну і безперебійну роботу господарства колії, тунельних споруд та окремо розташованих будівель метрополітену, їх належне утримання та експлуатацію.
2.3. Проводить роботу із забезпечення безпечного і безперебійного руху поїздів з встановленими швидкостями та відповідними розмірами руху.
2.4. Вживає заходів з розвитку і укріплення матеріально-технічної бази метрополітену, будівництва та своєчасного введення нових потужностей і об`єктів за бюджетні кошти та кошти підприємства.
2.5. Забезпечує безперебійну та безвідмовну роботу пристроїв, обладнання, що закріплені за Службою, забезпечує розробку та впровадження заходів з підвищення надійності їх роботи, виконання графіків ремонту.
2.7. Організовує проведення силами випробувально-обстежувальної станції обстежень технічного стану будівель і споруд метрополітену.
2.8. Контролює організацію поточного утримання, експлуатації, ремонту і модернізації пристроїв колії, контактної рейки, тунельних споруд і будівель, їх технічне обслуговування, організацію експлуатаційної діяльності Служби.
2.9. Організовує та контролює розробку нормативно-технічної документації на обслуговування та ремонт основних засобів, закріплених за Службою.
2.10. Контролює та забезпечує нагляд за ходом проектування та будівництва об`єктів Служби, що будуються та на новобудовах метрополітену, своєчасне освоєння нових дільниць, виробничих потужностей та введення в дію виробничого обладнання.
2.13. Проводить роботу з удосконалення організації виробництва, підвищення технічного рівня Служби за рахунок створення та впровадження нової техніки і прогресивних технологій, автоматизації та механізації виробничих процесів, використання досвіду інших метрополітенів та підприємств, економії всіх видів матеріальних ресурсів, атестації та раціоналізації робочих місць, використання резервів, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва.
2.17. Організовує розробку посадових інструкцій для всіх працівників Служби з детальним та конкретним визначенням функціональних обов`язків кожного працівника.
2.19. Здійснює загальне керівництво роботою з охорони праці, забезпечує функціонування системи управління охороною праці у Службі.
2.20. Виконує функції роботодавця з охорони праці згідно з довіреністю начальника метрополітену. Призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці.
2.21. Керує роботою та спрямовує діяльність інженерів з охорони праці. Забезпечує дотримання вимог законодавства, нормативно-правових актів з охорони, безпеки і гігієни праці.
2.22. Періодично оцінює ефективність функціонування системи управління охороною праці, діяльність керівників підрозділів щодо створення безпечних умов праці на робочих місцях підлеглих та додержання ними вимог безпеки під час виконання трудових обов`язків. Періодично звітує перед начальником метрополітену про стан функціонування системи управління охороною праці у Службі.
2.24. Виконує обов`язки особи, відповідальної за належне утримання колійного господарства, тунельних споруд і будівель підприємства.
2.25. Організовує проведення експертизи щодо пожежної безпеки проектів на реконструкцію і заміну технологічних процесів, перепланування виробничих площ, приміщень Служби, що здійснюються господарським способом та за планами проведення капітального ремонту.
2.26. Забезпечує виконання норм пожежної безпеки на об`єктах Служби, проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зменшення майнових втрат і негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення.
2.34. Виконує особисті нормативи профілактичної роботи з безпеки руху поїздів.
2.35. Виконує особисто, забезпечує знання та виконання підлеглими працівниками Служби вимог Правил технічної експлуатації метрополітенів України та інших нормативних актів з безпеки руху поїздів і безпечного перевезення пасажирів в обсягах, необхідних для виконання їх посадових обов`язків.
3. Права
Начальник служби має право:
3.1. Самостійно вирішувати питання діяльності Служби в межах наданих повноважень.
3.4. Вести претензійну роботу від імені підприємства з укладених Службою, або для Служби договорів, контролювати їх виконання.
3.5. Вимагати від усіх працівників Служби суворого дотримання Правил технічної експлуатації метрополітенів України та інших нормативних актів з безпеки руху поїздів і безпечного перевезення пасажирів, надавати їм усні або письмові вказівки, пропозиції щодо усунення виявлених порушень та недоліків.
3.7. Відстороняти від роботи працівників Служби, які допустили порушення, що загрожують безпечному перевезенню пасажирів, життю або здоров`ю людей.
3.8. Забороняти виконання робіт у разі виникнення явної загрози для життя або здоров`я працівників, не допускати експлуатацію несправних механізмів та обладнання.
3.11. Видавати в межах своєї компетенції накази та розпорядження, організовувати та перевіряти їх виконання.
3.12. Надавати керівництву підприємства пропозиції з питань удосконалення діяльності Служби, форм стимулювання підлеглих працівників.
4. Відповідальність
Начальник служби несе відповідальність:
4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
4.3. За завдання підприємству матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством України про працю.
Начальник служби не звільняється від відповідальності, якщо дії або бездіяльність, що тягнуть за собою відповідальність, були здійснені підпорядкованими йому працівниками Служби, яким він делегував свої права або обов`язки.
5. Повинен знати
Начальник служби повинен знати:
5.1. Законодавчі, нормативно-правові та нормативно-технічні акти, що регулюють виробничо-господарську, фінансово-економічну та іншу діяльність Служби.
5.2. Статут КП «Київський метрополітен», Колективний договір КП «Київський метрополітен», Положення про службу колії, тунельних споруд і будівель та цю посадову інструкцію.
5.3. Правила, положення, інструкції та інші нормативні акти з технічної експлуатації метрополітену та безпеки руху поїздів.
5.4. Основні принципи функціонування технічних пристроїв, що закріплені за Службою, систему планово-попереджувального ремонту.
5.5. Профіль, спеціалізацію і особливості структур них підрозділів підприємства.
5.10. Науково-технічні досягнення та передовий досвід у галузі…».
Таким чином, згідно посадових обов`язків затверджених начальником КП «Київський метрополітен» - начальник служби колії, тунельних споруді і будівель ОСОБА_5 наділений повноваженнями пов`язаними з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, виконанням виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечує виконання завдань КП «Київський метрополітен».
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 будучи начальником служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен», з 29.12.2017 року, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою КП «Київський метрополітен» допустив службову недбалість, а саме неналежне виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним законом громадським інтересам.
Так, службова недбалість начальника служби колії, тунельних споруд і будівель ОСОБА_5 , яка виразилася у нездійсненні в повному обсязі організації проведення силами випробувально-обстежувальної станції обстежень технічного стану будівель і споруд метрополітену, що не відповідало вимогам положень п. 2.7. Посадової інструкції служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» від 22.01.2021, нездійсненні організації проведення експертизи щодо пожежної безпеки проектів на реконструкцію і заміну технологічних процесів, перепланування виробничих площ, приміщень Служби, що здійснюються господарським способом та за планами проведення капітального ремонту, що суперечило вимогам положень п. 2.25 Посадової інструкції служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» від 22.01.2021, не забезпеченні у повному обсязі виконання норм пожежної безпеки на об`єктах Служби, проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зменшення майнових втрат і негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, що не відповідало вимогам положень п. 2.26. Посадової інструкції служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» від 22.01.2021, нездійсненні заходів щодо забезпечення довгострокової служби штучних споруд та не запобігання появі їх несправностей, які відносяться до головних завдань в роботі працівників метрополітену, що суперечило вимогам положень п. 1 розд. ІІІ «Правил технічної експлуатації метрополітенів України», нездійсненні організації роботи відповідних посадових осіб за щорічним графіком, затвердженим заступником начальника метрополітену (головним інженером) та начальником служби, щодо проведення огляду тунелів з рухомої одиниці або пересувної вежі, оснащеної спеціальним освітленням, для детального огляду тунельного оброблення, що не відповідало вимогам положень п. 3.4.6. Інструкції з поточного утримання штучних споруд метрополітенів (ЦМетро/4300), нездійсненні організації роботи комісії, яка призначається начальником служби, щодо проведення спеціальних оглядів, обстежень та спостережень за дефектними, ослабленими конструкціями та спорудами із залученням науково-дослідних інститутів, метробуду, проектних та інші організацій, а також окремих фахівців, з оформленням результатів огляду чи обстеження актом або протоколом, що не відповідало вимогам положень п. 3.5.1. Інструкції з поточного утримання штучних споруд метрополітенів (ЦМетро/4300) - призвела до настання тяжких наслідків, а саме потрапляння води до тунелю на перегоні між станціями метро «Деміївська» - «Либідська» КП «Київський метрополітен» по І колії, на дільниці в межах ПК73 - ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії, утворень (сталактитів), вимивання та порушення цілісності гідроізоляції тунелю метро на протязі тривалого часу, корозії арматури збірних залізобетонних елементів оправи та поступового руйнування окремих елементів тунельної споруди.
Несумлінне ставлення до виконання покладених обов`язків начальником служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 , призвело до настання тяжких наслідків, а саме прийняття рішення Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (Протокол № 56 від 08.12.2023 року), де серед іншого зазначено про зупинку з 08.12.2023 року руху електропоїздів на дільниці між станціями «Либідська» - «Теремки» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва , існування потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, код 10131 «НС унаслідок аварії в метрополітені» та забезпечення організації та перевезення населення дублюючими метрополітену маршрутами наземного транспорту між станціями «Либідська» - «Теремки», чим завдано збитків КП «Київський метрополітен» код ЄДРПОУ 03328913 та КП «Київпастранс» ЄДРПОУ 31725604, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
В результаті службової недбалості начальника служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 , залучено тимчасові автобусні та тролейбусні маршрути, які дублюють маршрути закритих станцій Оболонсько-Теремківської лінії Київського метрополітену (від станції метро «Теремки» до станції метро «Либідська»), на що було витрачено додаткові кошти Територіальної громади м. Києва, в особі КП «КИЇВПАСТРАНС» на суму 138 541 893,20 грн., лише за період з 08.12.2023 року по 24.03.2024 року.
В свою чергу КП «Київський метрополітен» внаслідок службової недбалості начальника служби колії, тунельних споруд і будівель КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 зазнало збитків через недоотримання доходів у зв`язку із закриттям та неповним функціонуванням станцій метро «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий Центр», «Іподром» та «Теремки» в сумі 25 906 218,06 грн., лише за досліджуваний період з 08.12.2023 року по 19.03.2024 року включно.
Враховуючи викладене, внаслідок службової недбалості ОСОБА_5 територіальній громаді міста Києва, в особі КП «КИЇВПАСТРАНС» та КП «Київський метрополітен» завдано збиток на загальну суму 164 448 111,26 грн.
Згідно висновку експерта № 331 за результатами проведення судової економічної експертизи, у обсязі наданих на дослідження документів розрахунок збитку (недоотриманих доходів) завданого КП «Київський метрополітен» код ЄДРПОУ 03328913, який наведено у довідці спеціаліста №24-28/ВФЕ від 27.03.2024 року арифметично підтверджується у розмірі 25 906 218,06 гривень.
Згідно висновку експертів № 363/381 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, збиток завданий КП «Київпастранс» ЄДРПОУ 31725604, підтверджується у частині відповідності вихідних даних та арифметично у розмірі 138 541 893,20 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.
В подальшому, до органу досудового розслідування від УСР НП у м. Києві надійшли матеріали виконаного доручення та отримано відповідь від АРМА, з яких встановлено, що в підозрюваного ОСОБА_5 у власності перебуває автомобіль KIA SPORTAGE, VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2019, НОМЕР ТА СЕРІЯ ЗНАКА НОМЕР_2 та прогулянковий моторний човен бортовий реєстраційний номер судна: НОМЕР_4, марка: ПРОГРЕС 4, рік побудови 1976, заводський номер НОМЕР_3 .
На даний час Подільською окружною прокуратурою м. Києва готується позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди, яку завдано Територіальній громаді міста Києва в особі КП «КИЇВПАСТРАНС» та КП «Київський метрополітен», яка згідно судових економічних експертиз становить 164 448 111, 26 грн.
Відтак в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що у разі отримання інформації підозрюваним ОСОБА_5 чи його захисником про те, що під час досудового розслідування ініційовано застосування такого заходу забезпечення як арешт майна підозрюваного, останнім буде вжито заходів щодо відчуження належного йому рухомого майна.
Слідчий СВ управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явився, подав заяву про розгляд без його участі, просив його задовольнити.
Власник майна у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою накладання арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, так як у разі отримання інформації підозрюваним ОСОБА_5 чи його захисником про те, що під час досудового розслідування ініційовано застосування такого заходу забезпечення як арешт майна підозрюваного, останнім буде вжито заходів щодо відчуження належного йому рухомого майна.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 12023100000001219 від 21.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із позбавленням права відчуження та розпорядження, на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- автомобіль KIA SPORTAGE, VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2019, НОМЕР ТА СЕРІЯ ЗНАКА НОМЕР_2 ;
- прогулянковий моторний човен бортовий реєстраційний номер судна: НОМЕР_4, марка: ПРОГРЕС 4, рік побудови 1976, заводський номер НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз`яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 120717815, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 29.07.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 758/9201/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: