Вирок № 120717524, 25.07.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12137/24

№ 1-кп/755/1327/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040002039 від 10.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с. Ждани, Лубенського району, Полтавської області, українки, громадянки України, незаміжньої, з середньо-спеціальною освітою, працюючої неофіційно кухарем, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

ВС Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому, на підставі відповідних Указів Президента України неодноразово продовжувався та станом на день вчинення кримінального правопорушення являється діючим.

Так, ОСОБА_4 , 09.06.2024 року, приблизно о 17 годині 25 хвилин, у період воєнного стану, перебувала у приміщенні магазину «Аврора» № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де у неї виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, а саме - товару з торгівельного залу вказаного магазину.Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 направилась до торгової зони з оргтехнікою, де взяла з торгових стелажів: навушники вакуумні бездротові Baseus Bowie WM0I білі, у кількості 1 шт., вартістю 499,17 грн., які поклала у праву зовнішню кишеню джинсової спідниці; навушники вакуумні бездротові CANYON TVS-5, у кількості 1 шт., вартістю 582,5 грн., які поклала у ліву зовнішню кишеню джинсової спідниці; портативну колонку HAVIT HV-SK872 ВТ, у кількості 1 шт., вартістю 332,5 грн., яку утримувала в руках, після чого, направилась у відділ речей, де взяла жіночу сумку «Корона», у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн., та тримаючи при собі попередньо обрані нею товари, направилась до касової зони магазину.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, ОСОБА_4 , впевнившись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та її дії залишаються таємними для сторонніх осіб, працівників даного магазину, тримаючи при собі вказаний вище товар, не маючи наміру розраховуватись за нього, направилась за межі торгового залу, пройшла касову зону (каси самообслуговування), однак, відразу ж на виході з приміщення магазину була зупинена працівником магазину, що фактично позбавило її можливості розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки на виході із вказаного магазину, була зупинена працівником магазину «Аврора» №2492.Своїми злочинними діями ОСОБА_4 могла завдала матеріального збитку ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363) на загальну суму 1496 гривень 67 копійок.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі та показала, що дійсно 09 червня 2024 року, приблизно о 17 годині 25 хвилин, перебувала у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_3 , де викрала навушники вакуумні бездротові 2 штуки, портативну колонку та жіночу сумку «Корона» за обставин, викладених в обвинувальному акті, однак, не розрахувавшись за викрадений товар, пройшла касову зону та на виході з магазину була зупинена працівником магазину. Зокрема, показала, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, розуміє, що її дії були умисними, у скоєному щиро каялася, жалкує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде, прохала дати їй шанс на виправлення та не позбавляти волі, так як майно все повернула та притягується вперше.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу огляду місця події від 09.06.2024 року; довідки та акту щодо вартості викраденого майна; висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3147/24 від 22.06.2024 року; постанов про визнання речовими доказами від 10.06.2024 року та від 24.06.2024 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у тому, що вона своїми діями вчинила закінчений замах та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про її особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у скоєному щиро каялася, вину визнала повністю, викрадене майно повернуто, раніше не судима.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої (щиро каялася, вину визнала повністю, майно повернуто, раніше не судима), наявності пом`якшуючої обставини, зокрема, прокурор прохала призначити обвинуваченій покарання, не пов`язане із позбавленням волі, суд дійшов висновку, що її перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 3147/24 від 22.06.2024 року в розмірі 380 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: картонну коробку помаранчевого кольору з-під навушників, картонну коробку з портативною колонкою чорно-білого кольору, білі навушники з зарядним футляром в гумовому світло-пурпурному чохлі CANYON, білі навушники з зарядним футляром Baseus, сумку через плече Корона, що передані під зберігальну розписку представнику потерпілого ТОВ «Вигідна покупка» - залишити у ТОВ «Вигідна покупка»;

- відеозапис з камер відеспостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , що приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя