Ухвала суду № 120715734, 25.07.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"25" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2640/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю:

пр-ка ТОВ "Опті-Ком"- Косинська О.В. (ордер серії ВА №1063172 від 05.10.23),

пр-ка ТОВ "Модера Оіл" - Макарова О.В. (ордер серії АХ №1147889 від 05.10.23),

пр-ка ТОВ "Лівайн Торг" - Калашник В.В. (ордер серії ХВ №897000026 від 05.10.23),

пр-ка ТОВ "Нова Сістемз", ТОВ ЮБК ПЛЮС" - Хосейн Е. (ордер серії АХ №1151911 від 05.10.23),

пр-ка боржника - Чернишов К.О. (адвокат)

розглянувши заяву ТОВ "Нова Сістемз" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 23588 від 04.09.2023) у справі

за заявоюАкціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ"

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ "Рефілл". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).

На виконання вимог ухвали суду від 01.08.23 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2024 було опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.

До господарського суду 29.08.2024 надійшла заява ТОВ "Нова сістемз" з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Рефілл" (вх. №23588), в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги у розмірі 5 735 580,24 грн за договором № НС-5-РЕФ від 21.12.2021 р. про надання фінансової допомоги.

18.09.2023 до суду від розпорядника майна надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Нова Сістемз", відповідно до якого розпорядником майна відхилені заявлені вимоги у повному обсязі, оскільки заявлені вимоги є поточними.

Боржником заявлені вимоги ТОВ "Нова Сістемз" у розмірі 5 735 580,24 грн визнані у повному обсязі, про що свідчить повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Нова сістемз" (вх. № 26640 від 02.10.2023).

03.10.2023 до суду від ТОВ "Нова сістемз" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог до боржника, в яких заявник зазначає, що заявлені кредиторські вимоги є конкурсними, тому просить суд визнати їх у повному обсязі.

Розпорядником майна арбітражним керуючим Борових І.А. у письмовому повідомленні від 15.11.2023 про розгляд вимог кредитора ТОВ "Нова сістемз" вимоги кредитора на загальну суму 5 735 580,24 грн. повністю не визнано, в зв`язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені наданими до суду матеріалами заяви кредитора.

20.11.2023 до суду від ТОВ "Нова Сістемз" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.

27.12.2023 та 01.02.2024 до суду від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення про результати розгляду кредиторських вимог.

11.03.2024 до суду від ТОВ "Нова Сістемз" щодо заявлених кредиторських вимог.

14.03.2024 від ініціюючого кредитора надійшли заперечення щодо визнання вимог у розмірі 5 735 580,24 грн.

Присутній у судовому засіданні представник ТОВ "Нова Сістемз" підтримав заяву із грошовими вимогами до боржника, просив суд задовольнити її.

Представник боржника вимоги ТОВ "Нова Сістемз" визнає у повному обсязі та вважає їх такими, що підтверджені документально.

Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "Нова Сістемз" з грошовими вимогами до ТОВ "Рефілл", надані суду документи, вислухавши пояснення представника кредитора, представника боржника, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).

Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною 1 цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Приписами ч.1 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВСУ: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Також, для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суд розглядає заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство при розгляді вимог кредитора полягає, зокрема, в перевірці обґрунтованості та розміру вимог кредитора незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку, при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство суд виходить з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України) саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.

Як було вказано вище, до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ Нова сістемз" з вимогами до боржника ТОВ "Рефілл", в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги на загальну суму 5 735 580,24 грн.

Підставою подання заяви кредитора ТОВ Нова сістемз" з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Нова сістемз" у розмірі 5 735 580,24 грн, яка виникла за договором № НС-5-РЕФ від 21.12.2021 року про надання фінансової допомоги.

Суд зазначає, 21.12.2021 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Сістемз" (далі Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рефілл" (далі Боржник) укладено Договір № НС-5-РЕФ про надання поворотної фінансової допомоги (далі Договір) 6 375 600,00 грн.

За вказаним договором ТОВ "Нова сістемз" надає ТОВ "Рефілл" поворотну фінансову допомогу, ТОВ "Рефілл" зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1.Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягала поверненню до 30.11.2022 року.

21.12.2021 року ТОВ "Нова сістемз", згідно платіжного доручення №14, на рахунок боржника були перераховані грошові кошти в сумі 6375600,00 грн з призначенням платежу "передплата за нафтопродукти зг.дог.№2112-1 від 21.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 1062600,00 грн."

21.12.2021 року листом вих.№122 ТОВ "Нова сістемз" повідомив боржника про зміну призначення платежу платіжного доручення №14 від 21.12.2021 та просив вважати "Надання фінансової допомоги зг.дог.№НС-5-РЕФ від 21.12.2021 р., без ПДВ" правильним призначенням платежу. Доказів надсилання стороні або факт отримання ТОВ "Рефілл" вищезазначеного листа судом не встановлено.

20.11.2022 року між ТОВ "Нова сістемз" і ТОВ "Рефілл" була укладена додаткова угода до договору № НС-5-РЕФ про надання поворотної фінансової допомоги від 21.12.2021 р., згідно якої термін повернення фінансової допомоги був продовжений до 29.11.2023 року. (п.1).

01.09.2022 року боржником на рахунок ТОВ "Нова сістемз", згідно платіжної інструкції №12648 були частково сплачені грошові кошти в сумі 640019,76 грн. з призначенням платежу «повернення ПФД зг.дог.№НС-5 -РЕФ від 21.12.2021 р. без ПДВ». Залишок суми боргу боржника перед кредитором склав 5 735 580,24 грн.

Суд зазначає, що загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22.

Згідно з пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженоюпостановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 даної Інструкції Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Із системного правового аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж. У даній справі таке право визначення призначення платежу належало заявнику - ТОВ "Нова Сістемз".

Водночас, відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення.

Згідно зістаттею 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що діяв в момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним.

Отже, внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку.

Тобто, твердження розпорядника майна про неможливість здійснення змін до призначення платежу у платіжному дорученні є помилковим, оскільки до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізиті "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення з банку, оскільки правільність заповнення платіжного доручення згідно наведених вище законодавчих норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником.

В той же час, як було зазначено вище, положення ст.5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачають, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України. Тобто, після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовою угодою, укладеною між сторонами договору № НС-5-РЕФ про надання поворотної фінансової допомоги від 21.12.2021 р.

Отже, на думку суду, кредитор та боржник зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору № НС-5-РЕФвід 21.12.2021 р. про надання поворотної фінансової допомоги.

Близька за змістом є правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2024 за № 910/15023/21.

Натомість в матеріалах заяви кредитора відсутнє документальне підтвердження укладання угоди ( додаткової угоди) між ТОВ "Нова сістемз" та ТОВ "Рефілл" про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу згідно платіжного доручення №14 від 21.12.2021 року в зв`язку з допущеної технічної помилки у призначення платежу під час перерахування кредитором боржнику суми фінансової допомоги за договором № НС-5-РЕФ від 21.12.2021 р. у розмірі

Складений ТОВ "Нова сістемз" в односторонньому порядку лист вих.№122 від 21.12.2021 про зміну призначення платежу, без доказів його направлення, отримання та схвалення боржником, не свідчить про наявність згоди обох сторін на зміну волевиявлення щодо розпорядження грошовими коштами у розмірі 6 375 600,00 грн, перерахованими банком на рахунок ТОВ "Рефілл".

За таких обставин, суд робить висновок, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором № НС-5-РЕФ від 21.12.2021 року на загальну суму 6 375 600,00 грн.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів , отже, судам належить досліджувати, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Крім того, суд зазначає наступне, що згідно зі ч.1.ст. 179 Господарського кодексу Українивизначено, що майново-господарські зобов`язання, це зобовязання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, та є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч.4. ст.179 ГК Українипередбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

Відповідно дост. 526 ЦК Українивстановлено загальні умови виконання зобов`язання між сторонами. Так, ч.1 цієї статті передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК Українивизначаєстрок (термін) виконання зобов`язання.

Відповідно ч. 1ст. 530 ЦК Українивстановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 додаткової угоди від 20.11.2022 року до договору № НС-5-РЕФ про надання поворотної фінансової допомоги від 21.12.2021 р., термін повернення фінансової допомоги, тобто строк виконання зобов`язання, був продовжений сторонами до 29.11.2023 року.

Згідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Вищенаведене кореспондується з ч.1ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

З вищенаведеного слідує, що моментом виникнення грошових вимог (права вимоги) кредитора до боржника в площині права неспроможності слід виходити з того, що боржником є особа, яка неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги конкурсного кредитора до боржника, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

Проте, на момент звернення кредитора до суду у справі про банкрутство ТОВ "Рефілл" з заявою з грошовими вимогами в сумі 5 735 580,24 грн, строк виконання зобов`язань за договором про поворотну фінансову договору №НС-5-РЕФ від 21.12.2021, з урахуванням додаткової угоди від 20.11.2022 у боржника, ще не настав.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судом, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рефілл" відкрито на підставі ухвали суду від 01.08.2023 року.

Отже, оскільки строк виконання зобов`язань за договором про поворотну фінансову договору №НС-5-РЕФ від 21.12.2021 станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ще на настав, вимоги ТОВ "Нова сістемз" у розмірі 5735580,24 грн виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, а отже є поточними зобов`язаннями.

Згідно зістаттею 86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясування відповідних обставин здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбаченихстаттею 86 ГПК Українищодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).

Відповідно до ч. 1ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1ст. 77 ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відхиляючи доводи кредитора суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог ТОВ "Нова Сістемз" в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.1, 2, 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 77, 86, 233-235, 236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Грошові вимоги ТОВ "Нова сістемз" до боржника на суму 5 735 580,24 грн грн - відхилити в повному обсязі.

2. Ухвалу направити ТОВ "Нова сістемз", розпоряднику майна, боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвала підписана 30.07.2024.

Суддя Міньковський С.В.