Рішення № 120714960, 31.07.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2024Справа № 910/5649/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ВІКОНТ» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5649/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма

"ВІКОНТ"

(10020, м. Житомир, вул. Бялика, буд. 10;

ідентифікаційний код: 20423276)

до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально

виконавчої служби України"

(03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27;

ідентифікаційний код: 41220556)

про стягнення 54 835,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором купівлі-продажу №254-к-23 від 08.11.2023 у розмірі 54 835,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5649/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" 54 835, 00 грн. основного боргу та 3 028, 00 грн. судового збору.

09.07.2024 від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить суд постановити додаткове рішення по справі №910/5649/24 про стягнення з Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України" про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/5649/24 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат понесених позивачем при розгляді даної справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 30.04.2024 року №24 від 05.07.2024.

З матеріалів справи вбачається, що першою заявою по суті спору з боку позивача є позовна заява, в якій позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, грн., які позивач поніс станом на дату подання позовної заяви до суду (підготовка позовної заяви та доданих до неї документів, подання їх до суду) та 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді (витрати пов`язані із участю уповноваженого представника у судових засіданнях) на загальну суму 14 000,00 грн.

Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги ГПК України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

З огляду на те, що рішення у справі №910/5649/24 ухвалене 02.07.2024, то останнім днем для подачі Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" заяви про ухвалення додаткового рішення є 08.05.2024

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5649/24 подана до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» 08.05.2024, тобто в межах строку встановленого приписами ч.8 ст. 129 ГПК України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

На обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначив, що між Позивачем (Клієнт) та Адвокатом Сірою Аліною Василівною (далі - Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 24 від 30.04.2024 та Додаткову угоду №1 від 30.04.2024 до зазначеного договору.

Згідно з цим договором Адвокат зобов`язується надавати Клієнту роз`яснення та консультації з питань цивільного, господарського права та процесу, а також виконувати необхідні юридично значимі дії щодо представництва і захисту законних прав та інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, але не виключно, судах усіх рівнів та спеціалізацій, органах прокуратури, правоохоронних органах, а Клієнт зобов`язаний оплачувати таку правову допомогу в порядку і розмірі, передбаченому у пункті 5 цього Договору.

На підтвердження понесених витрат представником позивача додано до матеріалів справи Акт приймання-передачі наданої правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 30.04.2024 року №24 від 05.07.2024, згідно якого Адвокат надав, а Клієнт отримав правничу допомогу, відповідно до Договору №24 від 30.04.2024 у вигляді вивчення документів наданих Клієнтом, підготовки та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками на загальну суму 4 000,00 грн.

За приписами п. 1, 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, згідно частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається з матеріалів справи від представника відповідача жодних заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5649/24 до суду не надходило.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом враховано, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, їх зміст і доводи є співмірним зі складністю спору в даній справі.

Таким чином, відповідно до положень статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000, 00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ВІКОНТ» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5649/24 задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27; ідентифікаційний код: 41220556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ВІКОНТ" (10020, м. Житомир, вул. Бялика, буд. 10; ідентифікаційний код: 20423276) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

3. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов