Рішення № 120714856, 31.07.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

31.07.2024Справа № 910/6444/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами справу №910/6444/24 за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором тимчасового користування місцем, для розміщення рекламного засобу, внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку з повної оплати за тимчасове користування місцем за період з 01.03.2024 по 03.04.2024. Відповідач проти задоволення позову заперечує.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» №1554 від 29.12.2014 ТОВ «Еко» надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, зокрема:

- дозвіл №42336-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Солом`янський район, вул. Єреванська, 14.

2.2. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» №521 від 03.06.2015 ТОВ «Еко» надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, зокрема:

- дозвіл №43105-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Шевченківський район, вул. Ольжича, 14;

- дозвіл №43106-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Подільський район, проспект Гонгадзе (Радянської України), 20;

- дозвіл №43107-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Солом`янський район, вул. Липківського Василя (Урицького), 25;

- дозвіл №43108-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Печерський район, вул. Щорса, 15;

- дозвіл №43109-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Оболонський район, вул. Маршала Тимошенка, 13/1;

- дозвіл №43110-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Оболонський район, вул. Гайдай Зої, 2;

- дозвіл №43111-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Оболонський район, вул. Гайдай Зої, 2;

- дозвіл №43112-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Солом`янський район, вул. Лебедєва-Кумача, 7;

- дозвіл №43112-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Дарницькиц район, вул. Олени Пчілки, 2;

- дозвіл №43111-14 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: Солом`янський район, вул. Отто Шмідта, 31;

2.3. 04.10.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (робочий орган) та ТОВ «Еко» (рекламорозповсюджувач) укладено Договір №703/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу (надалі Договір), у відповідності до п. 1.1 якого за цим договором на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської рада (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу.

2.4. Відповідно до пункту 1.2 Договору рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за №34/2211 (надалі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

2.5. Пунктом 1.3 Договору визначено, що надання права тимчасового користування місцем за цим договором є правом користування чужим майном і не передбачає надання будь-якого майна у володіння чи розпорядження, не підлягає відчуженню, та може бути припинене за рішенням суду на вимогу власника чи уповноваженої ним особи (балансоутримувача) місця за наявності обставин, які мають істотне значення, в тому числі якщо право користування перешкоджає використанню майна за його цільовим призначенням.

2.6. Згідно з пунктом 5.2.3 Договору рекламорозповсюджувач зобов`язаний не пізніше 20 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету. Рекламорозповсюджувач зобов`язаний демонтувати самостійно та за власний рахунок РЗ на наступний день після закінчення строку дії дозволу письмово повідомивши про це робочий орган із наданням матеріалів фото фіксації здійснення монтажу.

2.7. У пунктах 6.1 та 6.2 Договору сторони домовились, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках. Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується робочим органом в порядку визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.

2.8. Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем відповідної плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (п. 6.3 Договору).

2.9. У пункті 6.4 Договору зазначено, що плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем то бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплат, визначених договором, розмір несплаченої суми плат коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції відповідно до умов договору та законодавства.

2.10. Пунктами 6.5. Договору передбачено, що рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

2.11. За змістом пункту 6.6 Договору плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу.

2.12. Плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу. У разі нездійснення рекламорозповсюджувачем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 Договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування РЗ робочим органом або КП «Київреклама» (п. 6.8 Договору).

2.13. Згідно з пунктами 6.13, 6.14 Договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць. Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

2.14. У пункті 6.15 Договору зазначено, що акт користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу до договору із наведеним в ньому розрахунком плати за тимчасове користування місцем підтверджує факт тимчасового користування місцем у відповідному розрахунковому періоді.

2.15. Пунктом 7.2 Договору визначено право робочого органу застосовувати до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

2.16. Пунктом 7.3 Договору визначено, що робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця - штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

2.17. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього договору в цілому. Цей договір припиняється внаслідок: анулювання (припинення) усіх дозволів, наданих рекламорозповсюджувачу, втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на інші місця пріоритет надано не було; не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством. Закінчення строку дії Договору, його припинення, розірвання, відмова від Договору не звільняє рекламорозповсюджувача від виконання обов`язків, що залишилися невиконані ним протягом строку дії договору, в тому числі зобов`язання зі сплати заборгованості та заходів відповідальності, визначених договором. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення або настання змін правовідносин під час його дії (пункти 8.1 - 8.4 Договору).

2.18. Відповідно до адресного переліку №1 від 04.10.2019 (Додаток №1 до Договору) відповідачу було надано право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення рекламних засобів на підставі дозволів:

- №42336-14 у період з 29.12.2014 по 28.12.2019 за адресою вказаною у дозволі, розмір плати за місяць 629, 76 грн;

- №42105-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020 за адресою вказаною у дозволі, розмір плати за місяць 820, 00 грн;

- №42107-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020 за адресою вказаною у дозволі, розмір плати за місяць 4 428, 00 грн;

- №42108-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020 за адресою вказаною у дозволі, розмір плати за місяць 2 546, 10 грн;

- №42114-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020 за адресою вказаною у дозволі, розмір плати за місяць 553, 50 грн.

2.19. Позивач стверджує, що станом на момент звернення до суду відповідачем не здійснено демонтаж рекламних засобів за дозволами №№42336-14, 43105-14 43107-14 43108-14 43114-14 строк дії яких закінчився 28.12.2019, 02.06.2020, 12.06.2020, 02.06.2020 та 02.06.2020. У зв`язку з чим, у відповідача існує обов`язок на підставі п. 6.8.3. Договору проводити оплату за фактичне користування місцем для розміщення реклами за період з 01.03.2024 по 03.04.2024.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 77 290, 32 грн, 11 152, 72 грн штрафу 15 %, 2 474, 59 грн пені, 264, 95 грн 3% річних та 148, 70 грн інфляційних втрат.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 526, 530, 610, 625 ЦК України, статті 20, 173, 174, 193, 218 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині розрахунків за фактичне користування місцем для розміщення рекламних засобів за період з 01.03.2024 по 03.04.2024.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує, вказує, що:

1) відповідач не отримував жодного рахунку за вказаний період позивачем, до того ж останнім не надано жодного доказу про направлення таких рахунків;

2) додані до позовної заяви рахунки, в яких вказаний номер договору який не стосується предмету позову. В рахунках вказаний договір №2331/19, хоча сторонами укладений Договір №703/19 від 04.10.2019.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи були порушені відповідачем зобов`язання в частині оплати за користування місцем для розміщення реклами? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки штрафу, пені, відсотків річних та інфляційних витрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ.

7.1. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України, Глави 30 ГК України.

7.2. Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

7.3. Зважаючи на закріплену в ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину та відсутність жодних доказів оспорення дійсності Договору, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки правомірності укладеного сторонами правочину.

7.4. Відповідно до статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

7.5. Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003, визначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

7.6. Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

7.7. Частиною 1 статті 795 ЦК України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

7.8. Підписаним представниками та скріпленим печатками сторін адресним переліком №1 від 04.10.2019 (Додаток №1 до Договору), який за своєю суттю є актом приймання-передачі у користування майна, підтверджується передання позивачем відповідачу у тимчасове користування місць, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламних засобів згідно адрес визначених у дозволах: №42336-14 у період з 29.12.2014 по 28.12.2019; №42105-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020; №42107-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020; №42108-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020; №42114-14 у період з 03.06.2015 по 02.06.2020.

7.9. За приписами частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

7.10. Матеріали справи не містять доказів повернення (відповідного акту) відповідачем позивачу спірного майна з користування, тому суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про здійснення користування ТОВ «Еко» місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламних засобів у спірний період з 01.03.2024 по 03.04.2024.

7.11. Приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

7.12. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

7.13. У адресних переліках сторонами погоджено розмір плати за місяць за кожним дозволом.

7.14. Позивачем до позовної заяви долучено виставлені відповідачу помісячно рахунки на оплату за спірний період, а також розрахунки коригування до зазначених рахунків.

7.15. За розрахунками Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ «Еко» повинне сплатити за користування місцями за відповідними дозволами у період з 01.03.2024 по 03.04.2024 плату у загальному розмірі 77 290, 32 грн.

7.16. У матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ «Еко» заперечень з приводу здійсненого позивачем розрахунку плати за користування місцями за спірний період.

7.17. Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у ТОВ «Еко» обов`язку з оплатити за користування у спірний період орендованими згідно Договору місцями плату у загальному розмірі 77 290, 32 грн.

7.18. Твердження відповідача про допущену в рахунках на оплату описку в частині правильності зазначення реквізитів договору суд відхиляє, оскільки факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати, як то передбачено п. 6.14. Договору.

7.19. Крім того, помилкова вказівка на інший номер договору не ставить під сумнів факт здійснення господарської операції з фактичного користування відповідачем місцями для розміщення реклами за спірний період. Іншого відповідачем не доведено.

7.20. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.21.Згідно з пунктом 5.2.3 Договору рекламорозповсюджувач зобов`язаний не пізніше 20 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.

7.22. Приписами статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

7.23. Отже сторонами у п. 5.2.3 Договору погоджено термін виконання зобов`язання із оплат не пізніше 20 числа поточного місяця.

7.24. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

7.25. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

7.26. Отже, у відповідності до приписів ст.ст. 253, 254 ЦК України та пункту 5.2.3 Договору ТОВ «Еко» повинно було сплачувати Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) плату за користування місцем протягом спірного періоду наступним чином:

- за березень 2024 року до 20.03.2024 включно;

- за квітень 2024 року до 22.04.2024 включно (згідно приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 20 квітня 2024 року припадало на вихідний день - суботу).

7.27. Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що ТОВ «Еко» не сплатило за користування об`єктом оренди у період з 01.03.2024 по 03.04.2024.

7.28. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

7.29. Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

7.30. Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

7.31. Відповідач належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов`язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що ТОВ «Еко» не виконано належним чином своїх зобов`язань за Договором зі сплати плати на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у спірний період.

7.32. Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

7.33. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

7.34. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.35. За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.36. Враховуючи визначений у пункті 5.2.3 Договору строк внесення плати за користування місцем, суд приходить до висновку, що ТОВ «Еко» є таким, що прострочило виконання своїх грошових зобов`язань за Договором.

7.37. Відтак, вимога Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з ТОВ «Еко» боргу за користування місцями у період з 01.03.2024 по 03.04.2024 у розмірі 77 290, 32 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ, ПЕНІ, ВІДСОТКІВ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВИТРАТ.

8.1. У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Еко» своїх грошових зобов`язань позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 11 152, 72 грн, пені у розмірі 2 474, 59 грн, 3% річних у розмірі 264, 95 грн та інфляційних втрат в розмірі 148, 70 грн.

8.2. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку зі сплати коштів позивачу не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язань, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

8.3. Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

8.4. ТОВ «Еко» не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

8.5. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.6. Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

8.7. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» з урахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, та встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з ТОВ «Еко» 3% річних у розмірі 258,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 148, 70 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення 6, 82 грн 3% річних суд відмовляє.

8.8. Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

8.9. У відповідності до норм частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

8.10. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

8.11. Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

8.12. Пунктом 7.2 Договору визначено право робочого органу застосовувати до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

8.13. Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

8.14. З пункту 7.2 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня), порядок нарахування пені (від суми простроченого платежу за кожен день прострочення), однак не визначено строк нарахування пені, а відтак згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені обмежується піврічним терміном.

8.15. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань, та дат, до яких є правомірним нарахування пені, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з ТОВ «Еко» пені у розмірі 2 469, 93 грн. У задоволенні вимог про стягнення 4, 66 грн пені суд відмовляє.

8.16. Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

8.17. Пунктом 7.3 Договору визначено, що робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця - штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

8.18. Зважаючи, що відповідачем було прострочено оплату користування у період з 01.03.2024 по 03.04.2024 року місцями, більше ніж на місяць, то в Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наявні підстави для застосування штрафу, передбаченого п. 7.3 Договору.

8.19. Здійснивши перерахунок 15% від суми простроченої заборгованості відповідача за повний березень місяць, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з ТОВ «Еко» штрафу у розмірі 11 152, 72 грн з розрахунку 74 351, 44 * 0,15.

8.20. За таких обставин позовні вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають частковому задоволенню, а з ТОВ «Еко» підлягає стягненню борг у розмірі 77 290, 32 грн, штраф у розмірі 11 152, 72 грн, пеня у розмірі 2 469, 93 грн, інфляційні втрати у розмірі 148, 70 грн та 3% річних у розмірі 258, 13 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення 6, 82 грн 3% річних та 4, 66 грн пені суд відмовляє.

9. СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 027, 62 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (0 ,38 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 8, код ЄДРПОУ 32104254) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 41348526) 77 290, 32 грн основного боргу, 11 152, 72 грн штрафу, 2 469, 93 грн пені, 148, 70 грн інфляційних втрат, 258, 13 грн 3% річних та 3 027, 62 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 31.07.2024.

Суддя Ігор Курдельчук