Рішення № 120713698, 31.07.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2024Справа № 910/2789/24

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/2789/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ «Факторіал» (03164, м. Київ, вул. Булаховського Академіка, 30-А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМВ» (04211, м. Київ, проспект Івасюка Володимира, 4-а, приміщення А134)

про стягнення 140 000, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ «Факторіал» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМВ» (відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 140 000, 00 грн.

13.03.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій зобов`язав позивача не пізніше наступного дня після отримання даної ухвали надати суду докази виконання представником позивача обов`язку визначеного ч. 6 ст. 6 ГПК України, а саме докази реєстрації адвокатом власного електронного кабінету в ЄСІТС або зазначити ідентифікаційний код за яким суд міг би самостійно пересвідчитись у наявності у адвоката електронного кабінету та вирішив здійснювати розгляд справи 910/2789/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.03.2024 від позивача надійшла заява, в якій останній повідомляє суд, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі буде подано заяву про розподіл судових витрат разом з договором про надання правової допомоги та первинними документами.

19.03.2024 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2024.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

24 січня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальнгістю «СВ «Факторіал» було перераховано кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМВ» в розмірі 140 000, 00 грн за призначенням платежу: «за металопластикові конструкції згідно рах. № 19 від 23 січня 2024 р. в т. ч. ПДВ 20% 23 333, 33 грн», що підтверджується платіжною інструкцією № 2151 від 23.01.2024.

01.03.2024 позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про повернення помилково перерахованих коштів відповідно частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України протягом 2 (двох) днів з дати отримання даної вимоги.

Оскільки, відповідачем в добровільному порядку не було повернуто безпідставно набуті грошові кошти, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 321 600, 24 грн.

Юридичними підставами позову є стаття 1212 ЦК України.

Фактичними підставами позову є отримання відповідачем належних позивачеві грошових коштів за відсутності правових підстав у вигляді господарських зобов`язань.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) між сторонами не існує договірних чи комерційних відносин щодо поставки металевих конструкцій, що підтверджується відсутністю укладеного договору;

(2) платіж у розмірі 140000, 00 грн був здійснено помилково, оскільки між сторонами не існувало жодних домовленостей щодо поставки металевих конструкцій та відповідачем не надавався позивачу рахунок № 19 від 23.01.2024;

(3) оскільки грошові кошти були перераховані позивачем помилково, то у відповідності до статті 1212 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути кошти позивачеві, як набуті без достатніх правових підстав.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача а саме: 04211, м. Київ, проспект Івасюка Володимира, 4-а, приміщення А134. (оскільки, згідно відповіді №601266 про наявність зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС від 12.03.2024, у відповідача відсутній електронний кабінет).

При цьому, в ухвалі від 13.03.2024 суд на виконання приписів. 6 ст. 42 ГПК України повідомляв відповідача про визначений статтею 6 ГПК України обов`язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повернення, ухвала суду від 13.03.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 30.03.2024 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача (або ж позивача, у випадку, якщо такому відома відповідна інформація) про зміну місцезнаходження.

Верховний Суд неодноразово відзначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала про відкриття провадження у справі була опублікована в реєстрі судових рішень, тому відповідач мав вільний доступ для ознайомлення з нею.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі №910/2789/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 15.03.2024.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/2789/24, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на ключове питання: чи наявні між сторонами договірні зобов`язання, а відтак чи є грошові кошти у розмірі 140 000, 00 грн такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню у порядку статті 1212 ЦК України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ст.. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України).

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання, передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19.

З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.

При цьому, для кондикційних зобов`язань (повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (аналогічні висновки зазначені в постановах Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 916/3893/21, від 19.07.2023 у справі №923/618/21).

Матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах, і тому не потребують доказування, всі три необхідні елементи виникнення кондикційних правовідносин - факт набуття відповідачем майна (грошових коштів в розмірі 140 000, 00 грн), факт набуття відповідачем цього майна саме за рахунок позивача (в результаті переказу з рахунку позивача на рахунок відповідача платіжним дорученням від 23.01.2024 №2151), та факт відсутності письмових доказів, які б свідчили про наявність договірних зобов`язань між сторонами.

Зокрема, матеріали справи не містять рахунку №19 від 23.01.2024 за металопластикові конструкції, що був виставлений відповідачем та зі змісту якого, суд міг би дійти висновку про наявність між сторонами договірних зобов`язань, а отже і правової підстави для набуття відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 140000, 00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами господарських зобов`язань на підставі рахунку №19 від 23.01.2024, вказаних у платіжному дорученні, а отже достатніх правових підстав для набуття відповідачем 140 000, 00 грн.

Такі обставини свідчать про наявність усіх трьох елементів необхідних для виникнення кондикційних правовідносин згідно з статтею 1212 ЦК України.

Відповідач усупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) доводів позивача не спростував, належними та допустимими доказами не довів факту виникнення між сторонами договірних зобов`язань за рахунком №19 від 23.01.2024.

За таких умов позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 140 000, 00 грн.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

З огляду на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а тому стадія судових дебатів не передбачається, суд констатує, що відповідачу необхідно було подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу або заяву, що такі докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду до моменту прийняття рішення.

15.03.2024 до суду від ТОВ «СВ «Факторіал» надійшла заява, про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення судового рішення.

Відтак, питання щодо розподілу витрат позивача за позовом на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом, у випадку подання позивачем відповідних доказів в порядку статті 244 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ «Факторіал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМВ» про стягнення 140 000, 00 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОМВ» (04211, м. Київ, проспект Івасюка Володимира, 4-а, приміщення А134; ідентифікаційний код: 45316545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ «Факторіал» (03164, м. Київ, вул. Булаховського Академіка, 30-А; ідентифікаційний код: 32048792) заборгованість в сумі 140 000 (сто сорок тисяч) гривень 00 коп. - основного боргу, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких