Постанова № 120712037, 30.07.2024, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1306/24

Провадження № 2-а/477/13/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань Клюсевич-Шараповою Н.М.,

за участю: позивача Гвяздовського (не з`явився), його представника Коваля О.В.,

представника відповідача Блиставцевої О.С.,

розглянувши в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції, інспектора Управління ПП в Миколаївській області Піщаника Миколи Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі,

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 11 травня 2024 року серії ББА№161168 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначена постанова не містить будь-якої інформації про фіксацію правопорушення та прилад, який це було здійснено. Виходячи з цього вважав, що доказами не доведено вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Крім того в зв`язку з недоведеністю його вини просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представником відповідача ДПП було подано відзив, в якому представниця просила відмовити в задоволенні позову, оскільки інспектором поліції правомірно винесену оскаржувану постанову. Зокрема вказала, що фіксування правопорушення та процес винесення постанови був зафіксований на нагрудний відеореєстратор БК № 470596, про що записано в останній строчці фабули постанови. Проте надати відеозапис не має можливості, оскільки згідно Наказу № 1026 від 18 грудня 2018 року Міністерства внутрішніх справ Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису, зберігання відеозапису портативних відеореєстраторів становить 30 діб.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити, вказуючи, що належними доказами не було підтверджено, що позивач керував зазначеним в постанові про адміністративне правопорущення транспортним засобом, звернувши увагу, що в постанову у графі 7, де повинно записуватися додані до постанови докази, відсутній запис про здійснений відеозапис.

Представниця відповідача заперечувала проти задоволення заяви через безпідставність позову.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, прийшов до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дане конституційне положення кореспондується з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію України».

У відповідності до п.8 ч.1 ст. 23 цього Закону у випадках,визначених законом,здійснює провадженняу справахпро адміністративніправопорушення,приймає рішенняпро застосуванняадміністративних стягненьта забезпечуєїх виконання;

Як визначено ст. 35 цього ж закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють «Правила дорожнього руху».

У силу положень ч.5 ст. 14 цього Закону учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом п.п. 1.3., 1.9. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.4 (а) цих Правил закріплено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися із дотриманням вимог ПДР України, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За визначенням ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормами ч.4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, за керування транспортним засобом.

Порушення даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 20400 грн.

У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У той же час, ст. 7 КУпАП передбачено те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено «обов`язок» посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Доказами ж в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідні дані встановлюються протоколомпро адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису або засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Як вбачається зі змісту ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності дійсно можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. При цьому, виходячи із закріпленого в ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 62 Конституції Укарїни, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 11 травня 2024 року інспектором поліції 1-го взводу 2- ої роти 4-го батальйону УПП в Миколаївській області ДПП Піщанським М.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №161168, якою водія автомобіля «Ford Fusion», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУПпАП та накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 20400 грн.

Як свідчать матеріали справи, представником поліції, після зупинки транспортного засобу, в якого не горіла підсвідка номерного знаку, а в ході перевірки документів було з`ясовано що водій ОСОБА_1 керував автомобілем без права керування транспортними засобами, а саме: був раніше позбавлений права керування строком на 1 рік за постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2024 року.

Саме такий склад правопорушення і було зазначено у спірній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості поданої апеляційної скарги, суд звертає увагу, що за приписами п.2.4 (а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися із дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

При цьому, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом (п.9.2 (б) ПДР України).

У силу вимог ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких, зокрема, перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, а також застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено те, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- та відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотриманняУкраїни.

Отже, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність (відсутність) адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, а також інші обставини, встановлюються, серед іншого, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису або ж засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими визначеними законодавством доказами.

Основоположними доводами позивача фактично є відсутність в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію (відеозапис) правопорушення, та відсутність у цій постанові зазначення про це.

Слід зазначити про те, що положеннями КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затв. Наказом МВС Уккраїни від 07 липня 2015 року № 1395), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції НПУ, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п.2 розділу ІІІ цієї Інструкції, постанову у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.ч.1,2 і 3 ст.122, а також ч.ч.1,2 та 4 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, як один із можливих доказів по справі, не складався, однак відповідачем надані інші беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.

Слід врахувати той факт, що позивач достовірно знав про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік постановою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 29.06.2023р. у справі №488/1048/23.

При цьому в постанові, що оскаржується, є запис про застосування відеозапису, а зазначення технічного засобу, яким здійснено відеозапис не в п.7 постанови в графі «До постанови додаються», а в п.5 постанови не суперечить вимогам 283 КУпАП.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 15.04.2023р. у справі №334/8508/16-а.

Так, ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст. 279-1 та 279-8 цього Кодексу.

У графі «Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» міститься підпис ОСОБА_1 , а тому суд не приймає до уваги посилання його представника про порушення відповідачем вимог вказаної статті. А також посилання про відсутність доказів на вчинення правопорушення саме ним. Оскільки будь-яких доказів про його алібі і некерування 11 травня 2024 року транспортним засобом ним не надано.

Слід зазначити, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються.

Так, поліцейський виявив порушення правил дорожнього руху, на яке належним чином відреагував. Результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, а тому підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача.

За викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Патрульноїполіції, інспектораУправління Патрульноїполіції вМиколаївській областіПіщаника МиколиМиколайовича проскасування постановипро адміністративнеправопорушення ББА№ 161168від 11травня 2024року та закриттяпровадження всправі проадміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду на протязі 10 днів з дня проголошення через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

В засіданнібуло проголошеновступну тарезолютивну частинупостанови їїповний текст складенона 23липня 2024року.

Суддя Р.В. Козаченко