Ухвала суду № 120710927, 31.07.2024, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1329/23

Провадження № 2-с/499/12/24

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2024 року смт Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Іванівського районного суду Одеської області по справі №499/1329/23 від 27.12.2023 року ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в якій вона просить поновити строк на звернення із заявою по скасування судового наказу Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/1329/23 від 27 грудня 2023 року, скасувати судовий наказ Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/1329/23 від 27.12 2023 року.

Свою заяву, щодо поновлення строку обґрунтувала тим, що 27 грудня 2023 року Іванівським районним судом Одеської області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , на користь акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» заборгованості у розмірі 1401 грн. 39 коп. (одна тисяча чотириста одна гривня, 37 копійок) та сплачену стягувачем суму судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок). Судовий наказ ОСОБА_1 було отримано 23 травня 2024 року. З метою захисту своїх прав, гарантованих ст.59 Конституції України, вона звернулася до сектору «Іванівське бюро правничої допомоги» із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги. На підставі поданої заяви 12 червня 2024 року начальником Південного управління надання безоплатної правничої допомоги було визначено працівника який надасть їй правничу допомогу в частині складання процесуальних документів. Вважа, що строк пропущений нею з поважних причин, тому під час звернення до суду з заявою вважає за необхідне заявити клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки пропущений строк пов`язаний з необхідністю збирання на надання доказів на обґрунтування вимог зазначених в заяві та підготовки відповідних процесуальних документів.

Стосовно необґрунтованості судового наказу зазначає наступне: вимоги стягувача не відповідають фактичним обставинам зазначеним у заяві з наступних підстав.

Стягувач в заяві про видачу судового наказу не надав доказів порушення боржницею договірних правовідносин в частині несплати за отриману послугу з транспортування природного газу до об`єкт побутового споживача який приєднано до газотранспортної системи.

02 жовтня 2019 року працівниками Іванівського УЕГГ ПАТ «ОДЕСАГАЗ» було відключено від газорозподільної системи будинок АДРЕСА_1 , та на підставі виконаних робіт було складено акт відключення. Акт відключення було затверджено головним інженером Іванівського УЕГГ Жибровським О.М.

Підставою для відключення житлового будинку від газорозподільної системи послугувала подана боржницею заява, про що й зазначено в акті відключення.

А тому, починаючи з 02 жовтня 2019 року, вона не являється споживачем природного газу та не отримує послугу з розподілення природного газу.

Статус замовника який має доступ до послуг з транспортування природного газу та розподілу природного газу виникає у фізичної особи з моменту укладання договору (ст.8, 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Підставою для постачання природного газу безпосередньо споживачу є укладений договорів (п.28 ч.І ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Фізична особа вважається споживачем природного газу, якщо вона його отримує на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб (п.39 ч.І ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»). „

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно- правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.З ст.12 Закону України «Про ринок природного газу»).

Об`єкт побутового споживача визначається територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування (п.5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496).

Статус оператора газорозподільної системи (постачальника) отримує суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, до якої підключений об`єкт споживача (п.5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496).

Підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу (ч.І розділу III Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496)

Типовим договором постачання природного газу визначено, що фізична особа набуває статус споживача лише за умов підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ відповідного об`єкта який їй належить (п 1.4. розділу І Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам).

Якщо Споживач буде ініціювати розірвання чи припинення цього Договору, він має в установленому Правилами постачання порядку попередити про це діючого Постачальника та повністю розрахуватися з ним відповідно до умов цього Договору (крім випадків зміни діючого постачальника природного газу) (п 4.12. розділу І Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам).

Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за двадцять днів до звільнення приміщення або повного припинення споживання природного газу письмово повідомити Постачальника про розірвання цього Договору та розрахуватися за спожитий природний газ (абз.6 п.5.2. розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам).

Якщо за ініціативою Споживача необхідно припинити газопостачання на об`єкт Споживача чи його окремі газові прилади для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, Споживач має звернутися до Оператора ГРМ (п.7.4. розділу VII Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.І ст.628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.І ст.629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.І ст.638 ЦК України)..

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.І ст.651 ЦК України).

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 ЦК України).

Таким чином, зазначені стягувачем підстави для стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за отримання послуг з розподілення природного газу є надуманими оскільки об`єкт споживання природного газу було від`єднало від газорозподільної системи на підставі її заяви.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про скасування судового наказу, суд вважає, що клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про скасування судового наказу підлягає задоволенню та судовий наказ належить скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

До заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України).

Так, виходячи з прав та обов`язків сторін наказного провадження, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів боржника може поновити його строк на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу. У разі пропущення такого строку належить обґрунтувати поважність причин його пропущення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 встановленого законом строку для звернення до суду з заявою про скасування судового наказу та поновлення такого для забезпечення можливості звернення особи до суду, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

Форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідає вимогам, викладеним у ст.170 ЦПК України.

Судом встановлено, що 27 грудня 2023 року Іванівським районним судом Одеської області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , на користь акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» заборгованості у розмірі 1401 грн. 39 коп. (одна тисяча чотириста одна гривня, 37 копійок) та сплачену стягувачем суму судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 заперечує проти вимог стягувача і на час розгляду даної заяви відсутні підстави для її повернення, доводи заявника заслуговують на увагу та знаходять своє підтвердження у матеріалах справи, приходжу висновку, що правовідносини між сторонами є спірними, у заяві про скасування судового наказу наведено посилання на обставини, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача та надано посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, а вимоги стягувача підлягають доказуванню, відтак, заявлену вимогу про скасування судового наказу слід задовольнити, оскільки між сторонами існує спір про право та обставини викладені у заяві про скасування судового наказу, мають істотне значення для вирішення справи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст.ст.170,171,258,260,261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Іванівського районного суду Одеської області по справі №499/1329/23 від 27.12.2023 року - задовольнити.

Поновити строк на звернення із заявою про скасування судового наказу Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/1329/23 від 27.12.2023 року.

Скасувати судовий наказ Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/1329/23 від 27 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» заборгованості у розмірі 1401 грн. 39 коп. (одна тисяча чотириста одна гривня, 37 копійок) та сплачену стягувачем суму судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, з додержанням загальних правил щодо пред`явлення цивільного позову, визначеному ЦПК України.

Внесена сума судового збору стягувачу не повертається, а у разі пред`явлення ним позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Копії ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяРуслан ТИМЧУК