Ухвала суду № 120709908, 30.07.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3826/24

Провадження№1-кп/639/374/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників, адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 07 квітня 2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023220000000376 відносно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, ч.4 ст.185 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.28, ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_13 з посиланням на той факт, що наявні ризики, передбачені п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисники, адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_13 та інші учасники процесу, про зміну запобіжного заходу відносно останнтього з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку осіб, які беруть учать у підготовчому судовому засіданні, перевірши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України в судовому засідання суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду відносно ОСОБА_13 застосовано, а в подальшому продовжено, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд враховує наявність ризиків, передбаченихо п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст.189, КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_13 у сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу як на потерпілих, свідків, інших обвинувачених в даному кримінальному провадженні, так і на інших невстановлених осіб, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.

Крім того, достатньо обґрунтованими є ризики знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з огляду на те, що судовий розгляд на даний час не завершено.

Також, суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються, оскільки останні не працевлаштовані, тому їх злочинна діяльність є для них єдиним джерелом прибутку, а прокурор посилається на вчинені злочинів особами, які перебувають в місцях позбавлення волі.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи захисту про недоведеність стороною обвинувачення існування вказаних ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Крім того, оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_13 особливо тяжких злочинів ; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання його винуватими у вчиненні даних кримінальних правопорушень; 3) даних про особу обвинуваченого, наведені вище (вік; відсутність міцних соціальних зв`язків; майновий стан ) та його репутацію, у зв*язку з чим суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (ст.178 КПК України).

Фактично, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав обвинувачених та дотримання принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченим, даних про їх особу, вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілого, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистої поруки, домашнього арешту чи застави, недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому застосовує стосовно ОСОБА_13 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, суд відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 27 вересня 2024 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченому ОСОБА_13 .

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченому ОСОБА_13 .

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_13 з тримання під вартою на більш м*який не пов*язаний з позбавленням волі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, які тримаються під вартою протягом цього ж строку з дня вручення їм копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.07.2024 року о 15 год. 45 хв.

Суддя ОСОБА_1