Ухвала суду № 120709073, 30.07.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3228/24

Провадження № 1-кп/185/733/24

У Х В А Л А

30 липня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001243 від 11 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

законного представника

неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначивши про те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, тому наявний ризик того, що обвинувачений перебуваючи на свободі, під тиском кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, тобто вказав на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що існує необхідність у їх допиті. Вищенаведене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти домашнього арешту у нічний час доби, зазначивши, що ризики заявлені прокурором не обґрунтовані.

Потерпіла та законний представник неповнолітньої потерпілої підтримали позицію прокурора.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Зазначений прокурором ризик про можливе переховування від суду має місце, адже обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі до восьми років позбавлення волі. До такого висновку суд приходить враховуючи положення національного законодавства, так в п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України зазначено - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.

Також практику ЄСПЛ, зокрема в справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Також має місце ризик впливу обвинуваченого на свідків адже у даному кримінальному провадженні вони ще не всі допитані.

Отже ризики є обґрунтованими, а домашній арешт в нічний час забезпечить належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , та жодним чином не буде перешкоджати основній діяльності у вигляді керування будівельною компанією та фермерською діяльністю.

Тому суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, строком на два місяці.

Крім того, прокурором заявлене клопотання про тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобом строком на два місяці. Обгрунтоване клопотання тим, що ухвалою слідчого судді від 22.02.2024 року обвинуваченого обмежено в користуванні спеціальним правом - правом керування транспортним засобом. У подальшому ухвалами Павлоградського міськрайонного суду задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом правом користування транспортними засобами на строк до 03.08.2024. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 після скоєння ДТП проходив медичні обстеження та стаціонарне лікування у медичних закладах, де йому поставлено діагноз, зокрема епілепсія, який входить до переліку медичних протипоказань, за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами. Та зазначено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується за ст. 286 ч. 2 КК України.

Сторона захисту заперечувала вказавши, що обвинувачений здоровий, про що свідчить надана раніше довідка.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує, що стороною обвинувачення надано медичний висновок за результатами лікування обвинуваченого, який містить протипоказання до робіт з рухомими механізмами, а сам діагноз не є скороминучим.

Будь-яких медичних досліджень, які б на даний час спростовували доводи прокурора, сторона захисту не надає, а надана довідка про не перебування на обліку у психіатра, не спростовує доводи прокурора, бо з наданих медичних документів прокурора йде мова про органічне захворювання, а не психічне.

За таких обставин, суд вважає, що обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом раніше, продовжують існувати та такий захід запобігатиме можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.

Тимчасове позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами не матиме негативних наслідків як для нього самого, так і інших осіб, оскількинаявність такого права не є джерелом його доходу,таке обмеження носить тимчасовий характер, пов`язане зі здійсненням відносно нього кримінального провадження, злочин, в якому він обґрунтовано обвинувачується, є тяжким, пов`язаний із порушенням Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, спричинив смерть потерпілого.

Відтак, з огляду на стан здоров`я обвинуваченого та всі інші обставини кримінального правопорушення, позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами є заходом, пропорційним втручанню в його права.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 181 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 30 вересня 2024 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- не покидати місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 07.00 год.

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Обмежити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами на строк до 30 вересня 2024 року включно.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1