Ухвала суду № 120706198, 11.07.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10285/15-ц

Провадження № 6/761/917/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участі:

представника заявника: Будової Н.М.

представника заінтересованої особи: ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 18 липня 2016р. по цивільній справі №761/10285/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», Голови комісії з реорганізації у зв`язку із злиттям Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» ОСОБА_3 , про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання не чинити перешкод, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2024р. Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця»(далі по тексту - ДТГО «Південно-Західна залізниця»/заявник) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа №761/10285/15-ц від 18 липня 2016р. таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, ДТГО «Південно-Західна залізниця», Голови комісії з реорганізації у зв`язку із злиттям ДТГО «Південно-Західна залізниця» ОСОБА_3 , про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання не чинити перешкод.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2016р у цивільній справі №761/10285/15-ц позов ОСОБА_2 задоволено частково, та, серед іншого, поновлено позивача на посаді начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 25 березня 2015р. на умовах, визначених Контрактом №5-ІV.

На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист від 18 липня 2016р. про поновлення позивача на посаді начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 25 березня 2015р., на умовах, визначених Контрактом №5-ІV від 13 лютого 2012р., укладеного між Міністерством інфраструктури України та ОСОБА_2 та Додатковими Угодами до Контракту №5-ІV від 13 лютого 2012р., боржник: ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Заявником зазначено, що вказаний виконавчий документ пред`явлено до виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

В подальшому, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мілоцького О.Л. від 04 серпня 2016р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016р., яка залишена без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2016р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017р., визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мілоцького О.Л. від 04 серпня 2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа у справі №761/10285/15-ц від 08 липня 2016р.

В обґрунтування підстав для визнання виконавчого листа №761/10285/15-ц від 18 липня 2016р. таким, що не підлягає виконанню, заявник зазначив, що боржник позбавлений можливості виконати вказаний виконавчий документ з об`єктивних причин в силу закінчення строку дії Контракту №5-ІV від 13 лютого 2012р. (13 лютого 2017р.) та відповідно відсутності в останнього повноважень на видання наказу/розпорядження про поновлення начальника державного підприємства ОСОБА_2 на посаді, що не залежить від волі боржника ДТГО «Південно-Західна залізниця».

11 червня 2024р. на адресу суду надійшло письмове заперечення представника заінтересованої особи (стягувача), в якій остання просила суд відмовити в задоволення заяви боржника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Свою позицію мотивувала тим, що, на думку сторони стягувача, правові підстави для задоволення вказаної заяви відсутні, оскільки, заявником не наведено неможливості виконання вказаного виконавчого листа, так як, в силу положень ст. 432 ЦПК України, закінчення дії контракту не є правовою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на на те, що судове рішення, в частині поновлення позивача на посаді, на підставі якого було видано вказаний виконавчий документ на данний час не виконано.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала з підстав, наведених у поданій до суду заяві та просила задовольнити; представник заінтересованої особи (стягувача) заперечувала щодо задоволення заяви з підстав, викладених у письмових запереченнях; інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність інших учасників справи, враховуючи положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відсутні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2016р., яке залишене без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2016р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016р., зокрема, в частині поновлення позивача на роботі у цивільній справі №761/10285/15-ц позов ОСОБА_2 задоволено частково, та, серед іншого, поновлено позивача на посаді начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 25 березня 2015р. на умовах, визначених Контрактом №5-ІV від 13 лютого 2012р., укладеного між Міністерством інфраструктури України та ОСОБА_2 та Додатковими Угодами до Контракту №5-ІV від 13 лютого 2012р.

Судом встановлено, що 18 липня 2016р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №761/10285/15-ц з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду від 08 липня 2016р. в частині поновлення позивача на посаді, який пред`явлено до виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, та, в подальшому, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мілоцького О.Л. від 04 серпня 2016р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016р., яка залишена без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2016р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017р., визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мілоцького О.Л. від 04 серпня 2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа у справі №761/10285/15-ц від 18 липня 2016р.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник просив визнати виокнавчий лист таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на неможливість виконання рішення боржником в частині поновлення стягувача на посаді після закінчення строку дії контракту. Тобто, боржник фактично позбавлений можливості виконати вказаний виконавчий документ з об`єктивних причин в силу закінчення строку дії Контракту №5-ІV від 13 лютого 2012р. (13 лютого 2017р.) та відповідно відсутності в останнього повноважень на видання наказу/розпорядження про поновлення начальника державного підприємства ОСОБА_2 на посаді, що, на переконання ДТГО «Південно-Західна залізниця», не залежить від волі боржника.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997р. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Судове рішення, яке підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України).

Суд зауважує, що доводи заявника щодо неможливості виконання вищезазначеного рішення суду суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються, оскільки виконавчий лист, що виданий на підставі рішення суду є обов`язковим до виконання особою, на яку покладено такий обов`язок в силу положень Конституції України, та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також наведене повністю узгоджується із вищезазначеними висновками Верховного Суду та позиціями Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, враховуючи те, що обов`язок боржника ДТГО «Південно-Західна залізниця» за виконавчим листом №761/10285/15-ц в частині поновлення позивача на посаді не припинився, виконання боржником рішення суду від 08 липня 2016р. в зазначеній частині судом не встановлено, вищевикладені доводи заявника та обставини, викладені в поданій заяв не можуть бути правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відтак у задоволенні даної заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 432 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 18 липня 2016р. по цивільній справі №761/10285/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», Голови комісії з реорганізації у зв`язку із злиттям Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» ОСОБА_3, про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання не чинити перешкод - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 15 липня 2024р.

Суддя: