Ухвала суду № 120701189, 30.07.2024, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/275/24

Провадження №2/443/222/24

УХВАЛА

судового засідання

30 липня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

в процесі розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки,

встановив:

Суть справи.

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області подав до суду позов в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 , у якому просить:

визнати недійсним договір оренди землі б/н від 24.09.2021, укладений між Журавненською селищною радою та ОСОБА_1 на підставі рішення 7 сесії VIII скликання Журавненської селищної ради № 7-201 від 17 червня 2021 року, щодо надання у строкове платне користування земельної ділянки для городництва загальною площею 19,3368 га, з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, розташованої на території с.Любша Журавненської селищної ради (колишнього Жидачівського) Стрийського району Львівської області;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути Журавненській селищній раді Стрийського району Львівської області земельну ділянку загальною площею 19,3368 га з кадастровим номером 4621584400:06:000:1248, розташовану на території с.Любша Журавненської селищної ради (колишнього Жидачівського) Стрийського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602707446100).

В обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області покликається на те, що землі сільськогосподарського призначення, які розташовані на території с.Любша, Журавненської селищної ради (колишнього Жидачівського) Стрийського району, Львівської області є землями комунальної власності. Враховуючи, що права Журавненської територіальної громади Стрийського району Львівської області, у тому числі і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, має виключно Журавненська селищна рада. На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення наявності підстав для застосування представницьких повноважень, Стрийською окружною прокуратурою 05.12.2023 на адресу Журавненської селищної ради скеровано запит про надання інформації щодо її обізнаності про порушення прав, вжитих селищною радою законодавчо визначених заходів із захисту інтересів держави, причин їх невжиття, намірів реалізувати ці повноваження. Згідно з наданою у відповідь інформацією Журавненської селищної ради від 13.12.2023 № 2053/05-1/02-26/вих-23, селищна рада не буде звертатися до суду із позовом про визнання договору оренди землі недійсним. З огляду на викладене, з урахуванням того, що Журавненська селищна рада є однією зі сторін договору оренди землі, який підлягає визнанню недійсним, проте, незважаючи на обізнаність про порушене право, не вжила заходів щодо його захисту, наявні підстави для представництва інтересів держави прокурором. На виконання вимог чинного законодавства, Стрийською окружною прокуратурою направлено до Журавненської селищної ради повідомлення про пред`явлення позову від 15.01.2024 № 14.57/05-42-370вих-24.

Позиція сторін.

У судовому засіданні прокурор підтримав повністю наведене у позовній заяві обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області.

Представник Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній основній відпустці.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав до суду клопотання про відсутність заперечень проти відкладення розгляду справи з причини, наведеної представником Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області.

Позиція суду.

Суд, заслухавши аргументи прокурора та вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, а розгляд справи відкладенню, виходячи з такого.

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

Відповідно до вимог частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно з приписами частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Положеннями частини 11 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з вимогами частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 11червня 2024року всправі № 925/1133/18(провадження№ 12-60гс23) дійшла таких висновків:

невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) (пункт 81);

процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі (пункт 103);

у пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 8.8). Поряд із цим таке процесуальне позиціонування прокурора не враховує, що згідно з обставинами справи не виключається, що уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави. У такому випадку визначення цього органу позивачем суперечило б принципу розумності. Отже, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем (пункти 110-111);

у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача (пункт 115);

орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача (пункт 116);

узагальнюючи наведені у цій постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду висновує, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави (пункт 140).

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Суд зауважує, що прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, покликається на те, що зазначений орган місцевого самоврядування є однією із сторін спірного договору.

Водночас, у позовній заяві прокурор також зазначив, що спірний договір оренди землі укладений на підставі рішення Журавненської селищної ради 7 сесії VIII скликання №7-201 від 17.06.2021, прийнятого всупереч земельному законодавству України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, на переконання суду, прокурором залишено поза увагою те, що Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області сама є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, а відтак визначення цього органу позивачем суперечить принципу розумності.

Таким чином, суд доходить переконання, що прокурором не виконано вимоги частини 4 статті 56 ЦПК України та не наведено належного обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави в особі саме Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, наслідком чого є застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої позовної заяви.

Також, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху, за наведених обставин, не перешкоджає суду вирішити питання щодо відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим, взявши до уваги подані учасниками справи клопотання та їх належну обґрунтованість, суд доходить переконання, що розгляд справи слід відкласти.

Керуючись статтями 56, 185, 187, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки залишити без руху.

Надати Першому заступнику керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви (наведення обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області з урахуванням викладених у цій ухвалі мотивів).

Роз`яснити Першому заступнику керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позов буде залишено без розгляду (відповідно до вимог пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України).

Відкласти розгляд справи на 12.08.2024 о 14 год 00 хв.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 ЦПК України складання повного тексту ухвали відкладено на п`ять днів.

Дата складення повного тексту ухвали 31 липня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів