Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 209/259/24
№ провадження 2/208/893/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25 липня 2024 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.
за участю: секретаря судового засідання Паталахи І.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
До провадженняЗаводського районногосуду містаДніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті надійшовзазначений позов,за якимпозивач Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»просить стягнутиз ОСОБА_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»заборгованість закредитним договорому розмірі37571,44гривень,сплачений судовий збір,а такожвитрати напрофесійну правовудопомогу урозмірі 7100,00гривень.
2.Позиція сторони позивача.
12.03.2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 491021778 відповідно до умов
якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 24 455,77 грн. строк кредиту
60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90% річних.
АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок
відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 24 455,77 грн., в свою чергу позичальник
не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого
виникла заборгованість.
Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021
загальний розмір заборгованості становив 37571,44 грн., яка складалась з тіла кредиту в
розмірі 24 043,58 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 13 527,86 грн.
20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ
ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав
вимоги за кредитним договором до відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС»
набуло статусу кредитора за кредитним договором 491021778 від 12.03.2020 року.
Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021
загальний розмір заборгованості становив 37571,44 грн., яка складалась з тіла кредиту в
розмірі 24 043,58 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 13 527,86 грн.
3. Позиція відповідача.
Відповідач, ОСОБА_1 не скористалась своїм правом та не подала в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України,та доказив підтвердженняобставин,на якихґрунтується заперечення,а такожне подалазустрічний позов.
4. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.
24 січня 2024 року до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся позивач ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» з вказаним позовом (а.с. 1-3).
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року цивільну спарву передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с.40).
Протоколом з автоматизованого розподілу судової справи між суддям 16.04.2024 року справу передано в провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 43).
02.05.2024 року ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження по справі та справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 46).
09.05.2024 та 31.05.2024р. на адресу суду від представника позивача надійшли заяви про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного рішення представник не заперечував (а.с.49, 55).
25.07.2024 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська вирішено провести заочний розгляд справи.
Відповідач, будучи належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судові повістки - виклики направлялись відповідачу на відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України, вважається доставленою, що підтверджується повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи та на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Як передбачено п.2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннямист.174 ЦПК Українизакріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8ст. 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбаченост. 279 ЦПК України.
Інші процесуальнідії (забезпеченнядоказів,вжиття заходівзабезпечення позову,зупинення іпоновлення провадженнятощо)не застосовувались.
5. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 12.03.2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 491021778 відповідно до умов
якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 24 455,77 грн. строк кредиту
60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90% річних (а.с. 5).
20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ
ФІНАНС» укладено договір факторингу №4, на підставі якого відбулося відступлення прав
вимоги за кредитним договором до відповідача (а.с.7-11).
Відповідно до додатку №1-1 до Договору факторингу № 4 від 20.12.2021 року фактору ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» передалось право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 491021778 (а.с. 12). Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором 491021778 від 12.03.2020 року.
Відповідно до виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 , 13.03.2020р. їй було надано кредитні кошти в розмірі 24455,77грн.(а.с.13)
Згідно розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021загальний розмір заборгованості становив 37571,44 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 24 043,58 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 13 527,86 грн. (а.с.29).
6. Правові норми законодавства застосовані судом та висновки.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, третьоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зстаттею 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідностатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом положень п. 11 ч. 1ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»факторинг вважається фінансовою послугою.
Частина п`ятастатті 5 вказаного Законувизначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимогЦивільного кодексу Українита вказаного Закону.
Згіднозстаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини другоїстатті 1083 ЦК Україниякщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно доЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставістатті 204 ЦК Україниє обов`язковими для виконання.
Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч.2ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
За змістом положень п. 11 ч. 1ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»В силу ч.1ст.14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Як зазначено в ч.1ст.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1статті 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
Статтею 514 ЦК Українивстановлено, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 491021778 відповідно до умов
якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 24 455,77 грн. на строк
60 місяців.
20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ
ФІНАНС» укладено договір факторингу №4, на підставі якого відбулося відступлення прав
вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до додатку №1-1 до Договору факторингу № 4 від 20.12.2021 року фактору ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» передалось право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 491021778 (а.с. 12).
Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором 491021778 від 12.03.2020 року.
Даними розрахунку заборгованості підтверджується, що загальний залишок заборгованості за кредитним договором становить 37571,44 грн. Наданий позивачем розрахунок є логічним, обгрунтованим та не спростований відповідачем
Таким чином суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Позивачем понесені судові витрати у розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 70 від 09 січня 2024 року, як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.
Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - другастатті 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує:1)чипов`язаніці витратизрозглядомсправи; 2)чиєрозмір такихвитратобґрунтованимта пропорційнимдопредметаспору зурахуваннямцінипозову,значеннясправидля сторін,втомучислі чимігрезультатїї вирішеннявплинутинарепутацію сторониабочивикликала справапублічнийінтерес; 3)поведінкусторонипід часрозглядусправи,щопризвеладо затягуваннярозглядусправи,зокрема,поданнястороноюявно необґрунтованихзаявіклопотань,безпідставнетвердженняабо запереченнястороноюпевнихобставин,якімаютьзначення длясправи,безпідставнезавищенняпозивачем позовнихвимогтощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених сум витрат на правничу допомогу позивачем надано:
-Копію договору на надання юридичних послуг № 02/10/2023 від 02 жовтня 2023 року (а.с.31-32);
- Копію додаткового договору№2 до Договору № 02-10/23 від 02.10.2023 року, згідно якого на виконання вимог п.п. 2.1., 2.2., 2.З., 2.4 Основного договору, Сторони погодили, що Виконавець, за дорученням Замовника, надає послуги, визначені змістом Основного договору, щодо справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.33).
- Копію Акту № 2 від 03.01.2024 року, згідно якого Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Додаткового договору № 1 до договору № 02-10/23 про надання юридичних послуг від 02.10.2023 року. Зазначений акт містить детальний опис робіт та час, витрачений на надання юридичних послуг.(а.с.33 на звороті);
-Копію платіжної інструкції № 16 від 04 січня 2024 року щодо сплати вартості послуг у розмірі 7100 гривень (а.с.34);
Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
У Постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Витрати на правничу допомогу, викладені в акті приймання-передавання, можуть зменшити, проаналізувавши адвокатські послуги та витрачений час. Відповідні правові висновки викладені у Додатковій Постанові Верховного суду від 11 березня 2021 року справа № 911/2681/19.
Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2 заборгованість за кредитним договором №491021778 від12.03.2020 року у розмірі 37571 (тридцять сім тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривня 44 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ЕЛІТФІНАНС»,ЄДРПОУ 40340222,адреса:03035,м.Київ,пл.Солом`янська,2, судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок сплачений судовий збір.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ЕЛІТФІНАНС»,ЄДРПОУ 40340222,адреса:03035,м.Київ,пл.Солом`янська,2, витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Учасники процесу:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, юридична адреса реєстрації: місто Київ, площа Солом`янська, будинок № 2;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Суддя Івченко Т. П.
Судове рішення № 120699499, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 25.07.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 209/259/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: