Рішення № 120698129, 30.07.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8648/24

Провадження № 2/344/2522/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.10.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», був укладений Кредитний договір №7988599, відповідно до якого Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.3.-1.8. Кредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору нарахування Кредитором процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору.

07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3295775. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень 4 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України

Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійнок діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 2400 грн. строк позики: до 06.11.2021 року (30 днів).

В подальшому, на підставі укладеної(укладених) між сторонами додатково угоди (додаткових угод) до договору позики строк позики продовжився до 14.11.2021. Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,89550% від суми позики за кожен день користуван позикою в межах повного строку позики. Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Згідно:п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати сум Позики та процентів за користування позикою. Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введеня коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Підписанням Договору позики відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пп. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики).

Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pro- nas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема п. 4.3.1 передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

29.11.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 29/11-1, відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 р., що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, у т.ч. за кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 р., що укладений між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 .

09.02.2022 року між ТОВ «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №3295775 від 07.10.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики №3295775 від 07.10.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 р., що підлягає стягненню станом на 08.04.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6744,73 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 2574,60 грн.; заборгованість з комісії - 0,00 грн.; нараховані 3% річних - 28,60 грн.; ? втрати від інфляції - 141,53 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування Кредитним договором №3295775 від 07.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на 08.04.2024, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30454,32 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 2400,00 грн.; - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 28054,32 грн.; - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн. - заборгованість з комісії - 0,00 грн.

Враховуючи наведене просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитними договорами №7988599 від 13.10.2021 р. та №3295775 від 07.10.2021 у розмірі 37199,05 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі: 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

27.05.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що його ввели в оману, порушуючи Законодавство та вимагаючи більшу грошову компенсацію ніж має право нараховуватись відсотки понад строк договорів. Дані договори також збільшують розмір процентів на прострочену позику, а це неправомірно. Просить визнати договори недійсними та відмовити у позові в повному обсязі.

28.06.2024 року представником позивача подано до суду пояснення по справі, з яких вбачається, що 13.10.2021 між ОСОБА_1 та ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», був укладений Кредитний договір №7988599, відповідно до якого Кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.3.-1.8. Кредитного договору. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору.

07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 3295775. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Підписанням Договору позики відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту, які є невід`ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пп. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики).

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 7988599 від 13.10.2021 р., що підлягає стягненню станом на 08.04.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6744,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту)- 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 2574,60 грн.; заборгованість з комісії - 0,00 грн.; нараховані 3% річних - 28,60 грн.; втрати від інфляції - 141,53 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування Кредитним договором № 3295775 від 07.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на 08.04.2024, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30454,32 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 2400,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 28054,32 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн. заборгованість з комісії - 0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», що підлягає стягненню з Відповідача станом на день підготовки позову, становить 37199,05 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6400,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги - 30628,92 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.; заборгованість з комісії - 0,00 грн.; нараховані 3% річних - 28,60 грн.; втрати від інфляції - 141,53 грн.

Вказана заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви розрахунком заборгованості, та є чинною та такою, що не спростована Відповідачем.

На підставі вищевикладеного, Відповідач у своєму відзиві на позов не спростував доводи позивача щодо недоведеності суми заборгованості за наданим розрахунком за даними Договорами позики. Відповідач, не заперечує факт укладення договорів, факт порушень своїх зобов`язань, посилаючись лише на незгоду із умовами договорів. Також, відповідач не надає суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, чи контррозрахунку. Таким чином, позивачем надані усі можливі докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем, в той час як відповідач жодним чином не спростував доводи позивача та не надав аргументованих доводів своєї позиції.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень. Крім того, отримавши позовну заяву, відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення не подав. Таким чином вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним, не був розірваний, а тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України. Виходячи з наведеного, вбачається, що Кредитодавцем у відповідності до домовленостей між Сторонами, що викладені в кредитному Договорі, було правомірно нараховано заборгованість, в тому числі відсотки в межах дії даного Договору. Просить суд позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та підписав заявку на отримання кредитів та встановлення ділових відносин між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 , зазначена заявка підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора В-511031.

13.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 та був укладений Кредитний договір №7988599, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (надалі - «кредит») Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Тип кредиту: фінансовий кредит. Розмір (сума) кредиту: 4000,00 грн. Кредит надається строком на 15 днів (основний строк, Строк А). Термін (дата) повернення кредиту - 28.10.2021 року. З 1-го по 15-й день Позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 0,0010%. Сторони домовилися, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання Позичальником в повному обсязі зобов?язань зі сплати процентів згідно п. 1.6 та повернення Кредиту у визначений в п. 1.5 термін (після спливу Строку А). У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 13 календарних днів (Строк Б, пролонгований строк), а зазначена в п. 1.5 Договору дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку (Строку Б) Позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 4,95 % від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку. 1.8. Сторони домовилися, що строк надання кредиту може бути подовжений та змінена дата повернення кредиту (п. 1.5, або з урахування пролонгації та подовжень згідно п. 1.7, 1.8) у разі виконання певних дій Позичальником (п.п.1.1.-1.8).

У п.1.9 сторони також передбачили, що умови п.1.7 та 1.8 договору є домовленістю сторін про зміну умов договору на умовах відкладальної обставини відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України.

За користування фінансовим кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом), які нараховується на фактичний залишок виданого кредиту. Тип процентної ставки у п. 1.6, 1.7, 1.8: фіксована. Строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року. На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 0,37%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 4000,60 грн. У випадку настання умов, передбачених у п. 1.7 договору, орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 839,04%, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 6574,60 грн. Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника (п.п.1.10-1.14).

Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника після підписання Сторонами Договору. Сторони мають право укласти договір також з допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ITC). У випадку укладення договору за допомогою ІТС Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника на умовах визначених цим Договором, не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту підписання Сторонами цього Договору. Підписання Договору, що укладається за допомогою ІТС, відбувається електронним підписанням одноразовим ідентифікатором (п.п.2.1.-2.2.).

Як встановлено судом зазначений договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора В-511031.

Згідно додатку 1 до Кредитного договору №7988599 від 13.10.2021 року ОСОБА_1 погоджено графік платежів.

Як вбачається із паспорту споживчого кредиту відповідач був ознайомленим з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, про що свідчить його підпис у паспорті споживчого кредиту, шляхом накладення особистого електронного підпису одноразовим ідентифікатором В-511031.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитного договору, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього перед кредитором виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

Як вбачається з довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 р, станом на 28.12.2021 р. заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 6 574,60 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 2 574,60 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.23, на звороті).

29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №29/11-1, за умовами якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №2 від 29 листопада 2021 року до договору відступлення прав вимоги №29/11-1 (номер 1281 в Реєстрі боржників), ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 в сумі 6 574,60 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 2 574,60 грн. сума заборгованості за відсотками.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Додатку №3 до Договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу ) прав вимоги №10-03/2023/01 (номер 22286 в Реєстрі боржників), ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 в сумі 6 574,60 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 2 574,60 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до копії договору позики № 3295775, укладеного 07.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , останній отримав позику у розмірі 2 400 грн. строком на 30 днів, тобто до 06 листопада 2021 року. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора f37567.

У п.п. 2.4 договору сторони визначили розмір процентів за користування позикою. Так, проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до Договору позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.89550 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою: фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою.

Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01 % від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою (п.п. 2.5 Договору).

Згідно з п.п. 3.2.1 проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим договором у розмірі, визначеному п.2.5 договору, за кожен день прострочення.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 07.11.2021 до вказаного вище Договору позики строк користування позикою продовжено на 7 днів, до 14.11.2021. Середньоденний розмір процентів за користування позикою визначено як базовий, у розмірі 1.99000 %. Загальна сума до сплати передбачена у розмірі 2 734.32 грн., з яких: 2 400 грн. сума позики; 334.32 грн. сума нарахованих процентів за користування позикою.

Позивачем до позовної заяви долучено розрахунок за Договором позики №3295775 від 07.10.2021 року, графік обов`язкових платежів за Додатковою угодою №1 до Договору позики № 3295775 від 07.10.2021 року, паспорт позики, які підписані одноразовим ідентифікатором.

З паспорту позики вбачається, що відповідач був ознайомленим з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, про що свідчить його підпис у паспорті позики, шляхом накладення особистого електронного підпису одноразовим ідентифікатором g25765.

Згідно листа iPAY.ua сервіс онлайн платежів від 05.03.2024 вбачається, що 07.10.2021 року перераховано кредитні кошти на суму 2 400,00 грн на карту НОМЕР_1 .

Із розрахунку заборгованісті за договором позики № 3295775 від 07.10.2021 станом на 09.02.2022 року вбачається, що загальна сума заборгованості становить 6 334,32 грн., яка складається із заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 2 400,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 3 934,32 грн. (а.с.24).

09.02.2022 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 09/02-2022, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належать ТОВ «Маніфою», і стає Новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу № 09/02-2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 3295775 від 07.10.2021 року у розмірі 6 334,32 грн., з яких: 2 400 грн.заборгованість за сумою позики, 2 722,32 грн.заборгованості за процентами за користування позикою, 1 212,00 грн.заборгованість за процентами на прострочену позику.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «Коллект центр», зокрема і до ОСОБА_1 відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023.

29.12.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» підписано додаткову угоду №1 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року.

Згідно змін в реєстрі боржників до Договору відступлення права вимоги № 10-01.2023 року вбачається, що ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги за кредитним договором №3295775 у розмірі 30 454,32 грн., яких: 2 400 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 28 054,32 грн.заборгованість за процентами (а.с.54).

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики №3295775 07.10.2021 року в розмірі 30 454,32 грн.

У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Судом встановлено, ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Однак в порушення умов Кредитних договорів №7988599 від 13.10.2021 року, № 3295775, від 07.10.2021 року ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань щодо повернення тіла кредитів та сплати процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість, зокрема за Кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 року в розмірі 6 574,60 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 2 574,60 грн. сума заборгованості за відсотками; за Договором позики №3295775 від 07.10.2021 року в розмірі 6 334,32 грн., яка складається із заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 2 400,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 3 934,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у встановленому законом порядку набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №7988599 від 13.10.2021 року, оскільки відповідач умови договору про надання споживчого кредиту №7988599 від 13.10.2021 року своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував.

Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст.ст.526,527,530 ЦК України та умови договору ,у зв`язку з чим виникла зазначена вище заборгованість.

Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 000,00 грн. підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо заборгованості за відсотками суд дійшов висновку, що сторони в договорі про надання кредиту погодили їх розмір та порядок нарахування, а тому позивач має право на їх стягнення з відповідача.

Отже, з відповідача підлягають стягненню відсотки у розмірі 2 574,60 грн.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 28,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 141,53 грн.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не повернув позичені кошти у визначений сторонами строк, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 3% річних у сумі 28,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 141,53 грн.

Що стосується вимог позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за Договором позики № 3295775, від 07.10.2021 року в розмірі 30 454,32 грн., слід зазначити наступне.

Як встановлено судом, ТОВ «МАНІФОЮ» надано розрахунок заборгованості за договором позики станом на 09.02.2022 року за період з 07.10.2021 року по 03.01.2022 року, згідно якого загальна заборгованість становить 6 334,32 грн., з яких заборгованість за сумою позики 2 400,00 грн.; заборгованість за процентами 3 934,32 грн.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу № 09/02-2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 3295775 від 07.10.2021 року у розмірі 6 334,32 грн., з яких: 2 400 грн.заборгованість за сумою позики, 2 722,32 грн. заборгованості за процентами за користування позикою, 1 212,00 грн.заборгованість за процентами на прострочену позику.

В той же час, як вбачається із змін в реєстрі боржників до Договору відступлення права вимоги № 10-01.2023 року ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги за кредитним договором № 3295775 у розмірі 30 454,32 грн., яких: 2 400 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 28 054,32 грн.заборгованість за процентами (а.с.54).

Слід зазначити, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Щодо заборгованості за нараховані відсотки слід зазначити наступне.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, крім заборгованості за тілом кредиту, позивач просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та процентами на прострочену позику.

Однак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, вказала, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів відповідно, та 7 днів згідно Додаткової угоди, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як встановлено судом, строк кредитування за Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 був погоджений сторонами та становив 30 днів. Додатковою угодою строк договору продовжено на 7 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Звертаючись з позовом, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалося на наявність у позичальника заборгованості за звичайними відсотками, нарахованими за користування кредитами, що підтверджується також наданими як доказ розрахунками. Однак, заявлена до стягнення сума відсотків нарахована як за період до прострочення боржника, так і за період після такого прострочення за кредитним договором.

У п. 2.3.4. зазначено, що строк позики 30 днів, додатковою угодою передбачено продовження строку позики на 7 днів до 14.11.2021 року.

Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість Договором позики № 3295775, від 07.10.2021 в розмірі 30 454,32 грн., яких: 2 400 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 28 054,32 грн. заборгованість за процентами.

В той же час, суд приходить до висновку, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не обґрунтовувало заявлені позовні вимоги в частині стягнення відсотків і як таких, що нараховані як річні проценти в обумовлених сторонами розмірах кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягають стягненню проценти, які є звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а саме за період з 07.10.2021 до 06.11.2021 року у розмірі 644,76 грн. за Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 та згідно Додаткової угоди до Договору позики № 3295775 від 07.10.2021 за період з 07.11.2021 року по 14.11.2021 року у розмірі 334,32 грн.

Таким чином загальна суму заборгованості за відсотками за Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 становить 979,08 грн.

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що 07.11.2021 року відбулось погашення процентів за користуваня позикою у розмірі 644,76 грн., а також заборгованість за процентами на прострочену позику у розмірі 44,76 грн., що разом становить 692,52 грн. (а.с.24).

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 року в розмірі 2686,56 грн., з яких: 2 400 грн. заборгованість за сумою позики, та 286,56 грн. заборгованість за процентами.

Заборгованість за процентами на прострочену позику відсутня.

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання за Договором позики №7988599 від 13.10.2021 року та Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 року, що підтверджується розрахунками заборгованості, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики №7988599 від 13.10.2021 року в розмірі 6 744,73 грн. та заборгованість за Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 року в розмірі 2 686,56 грн.

В той же час суд не приймає до уваги зазначені відповідачем у відзиві обставини, оскільки укладені кредитні договора відповідач не оспорював. Такі договори не визнані недійсними, а тому є чинними відповідно до ст. 207, 208 ЦК України.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 767,60 грн судового збору (9 431,29 грн. / 37 199,05 грн =0,2535*3 028,00 грн=767,60 грн.)

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

Як слідує з матеріалів справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року, заявку на надання юридичної допомоги № 725 від 01.03.2024 року, витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 року та платіжну інструкцію № 0421240000 від 15.03.2024 року.

За змістом договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору. Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного розрахунку для оплати. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає(п. 4.1, 4.2, 4,5 договору).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №725 від 01.03.2024 року сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованість з ОСОБА_1 , а саме надання усної консультації з вивчення документів (1 год. 2000,00 грн) витрачено 2 год. 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год. - 3000,00 грн) витрачено 3 год. 9 000,00 грн, загальна сума 13 000,00 грн.

Позивачем надано платіжну інструкцію № 0421240000 від 15.03.2024 року на підтвердження виконанням ним умов договору щодо оплати правових послуг наданих адвокатським об`єднанням.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 295,50 грн витрат на правничу допомогу (9 431,29 грн. 37 199,05 грн =0,2535*13 000,00 грн=3 295,50 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за Договором позики №7988599 від 13.10.2021 року у розмірі 6 744 (шість тисяч сімсот сорок чотири) гривні 73 копійки, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000 (чотири тисячі ) 00 гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками в розмірі 2574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) гривні 60 копійок; 3 % річних в розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 60 копійок; інфляційні втрати у розмірі 141 (сто сорок одну) гривню 53 копійки; заборгованість за Договором позики № 3295775 від 07.10.2021 року в розмірі 2 686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) гривень 56 копійок, яка складається із заборгованості за сумою позики у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) 00 копійок, заборгованості за процентами на прострочену позику у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, витрати по сплаті судового збору у розмірі 767 (сімсот шістдесят сім) гривень 60 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 295 (три тисячі двісті дев`яносто п`ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 30 липня 2024 року