Ухвала суду № 120693218, 30.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13195/24

УХВАЛА

30 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Одеської області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суддівської винагороди та компенсації за невикористані відпустки,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/13195/24 позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Одеської області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суддівської винагороди та компенсації за невикористані відпустки задоволено частково.

Визнано протиправними дії Господарського суду Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік.

Стягнуто з Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 у розмірі 290454 (двісті дев`яносто тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 49 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29.07.2024 ОСОБА_1 (далі - заявник), в інтересах якого діє адвокат Лепеха Костянтин Геннадійович, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить стягнути з Державної судової адміністрації судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи, у розмірі 22000,00 грн. Ухвалою суду від 30.07.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

30.07.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді. В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначає, що суддя Пекний А.С. ухвалює рішення щодо правильного обчислення посадового окладу за 2023 рік різним суддям по різному, тобто не за законом (одним для всіх), а за подвійними стандартами чи уподобаннями, а тому він не може брати участі в подальшому розгляді цієї справи через обґрунтовані сумніви у його неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

При цьому, частиною 11 статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно.

Дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання та зміст заяви про відвід, суд вважає за можливе провести розгляд даної заяви в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частина друга статті 36 КАС України передбачає, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27.07.2006 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться» (§§ 28-32 рішення у справі «Газета Україна-центр» проти України" від 15.07.2010, заява № 16695/04). Подібний підхід висловлено і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (§§ 65-66 рішення від 03.05.2007, заява № 7577/02).

Таким чином, підставами для відводу судді є існування суб`єктивного та/або об`єктивного критеріїв.

На думку представника позивача, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді Пекного А.С. є прийняття ним рішення від 16.06.2023 у справі № 420/8873/23, якою позов Особа 1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд вважає, що наведені представником позивача в заяві про відвід доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б викликати сумнів в об`єктивності або неупередженості судді при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки зводяться до власних припущень заявника, які не містять достатніх обґрунтувань.

При цьому фактично такі доводи свідчать саме про незгоду заявника із прийнятим суддею Пекним А.С. рішенням від 16.06.2023 у справі № 420/8873/23, що не може бути підставою для відводу, як це імперативно передбачено приписами частини четвертої статті 36 КАС України.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Крім того, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Аналізуючи доводи заявленого відводу судді, суд вважає, що заявник не навів обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи чи про необ`єктивне ставлення до позивача у справі.

За вказаних обставин, судом не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Пекному А.С. брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про неупередженість, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід судді Пекного А.С.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Враховуючи, що суд, який розглядає справу, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому заява позивача підлягає передачі до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярії) для здійснення автоматизованого розподілу з метою визначення судді.

Керуючись ст. 31, 36, 39, 40, 243, 248, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача про відвід судді Пекного А.С. визнати необґрунтованою.

Заяву представника позивача про відвід судді Пекного А.С. передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярії) задля визначення судді для вирішення заяви про відвід в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Пекний