Рішення № 120692162, 30.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року № 320/3639/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбау» (далі позивач) з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210214/1 від 03.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001876 від 03.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001976 від 07.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митними деклараціями ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022 та №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Відповідачем, на переконання позивача, неправомірно були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210214/1 від 03.10.2022 і №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022, якими скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів у митних деклараціях ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022 та №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022 відповідно, а також складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001876 від 03.10.2022 та №UA209140/2022/001976 від 07.10.2022, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товарів за ціною, заявленою декларантом.

Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нові митні декларації, в яких скоригував митну вартість товарів із урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів фінансову гарантію).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 відкрито провадження у справі №320/3639/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що ним здійснено контроль наявності в поданих позивачем документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та було виявлено розбіжності в таких документах, а позивачем не було надано всіх витребуваних митним органом додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірні рішення прийняті митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач скористався своїм правом і надав суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбау» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20В, офіс 26/2, ідентифікаційний код 38415761) зареєстровано в якості юридичної особи 17.10.2012, номер запису 1 103 102 0000 032759 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 06.09.2022 між Polski Koncern Naftowy Orlen S.A., компанією, зареєстрованою в Республіці Польщі, (далі продавець) та ТОВ «Інбау» був укладений договір із продажу №PL/610188201/21/0571 (далі договір), відповідно до якого, зокрема, позивач придбав у продавця моноетиленгліколь (код за УКТ ЗЕД 29053100) у кількості 150 тонн, за ціною 620,00 євро за 1 тонну на умовах поставки FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010).

Перевезення організовує позивач або кур`єр від імені позивача, що вказаний позивачем. Позивач зобов`язується надати відповідну кількість вантажних автомобілів, що відповідають вимогам для перевезення товару, й гарантує отримання товару на умовах та в терміни, що узгоджені сторонами; крім того, позивач гарантує належний технічний стан та чистоту цистерн цих вантажних автомобілів.

Період відвантаження: вересень 2022 року.

Терміни оплати: передоплата.

Загальна орієнтовна вартість у рамках договору становить приблизно 93 000,00 євро.

Договір регулюється польським законодавством.

Усі зміни й доповнення до договору повинні бути викладені в письмовій формі, інакше вони будуть недійсні.

07.09.2022 продавець на виконання умов договору виставив позивачу до сплати проформу-інвойс №PL/610188201/21/0571, яка містить посилання на договір.

Загальна вартість товару, придбаного позивачем згідно з проформою-інвойсом №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, склала 93 000,00 євро (150 тонн х 620,00 євро / тонна), а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща.

20.09.2022 позивач відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №20509 перерахував на користь продавця за договором 46 500,00 євро.

27.09.2022 продавець на виконання умов договору виставив позивачу до комерційний інвойс №1875013690, який містить посилання на номер замовлення (2209091), вказаний у проформі-інвойсі №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022.

Загальна вартість товару, придбаного позивачем згідно з інвойсом №1875013690 від 27.09.2022 (далі товар 1), склала 13 652,40 євро (22,02 тонни х 620,00 євро / тонна), а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010).

02.10.2022 позивачем до Львівської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар 1, придбаний за інвойсом №1875013690 від 27.09.2022.

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022 загальна вартість товару складає 13 652,40 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща.

У той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 1 з м. Плоцька, Республіка Польща, до місця ввезення на митну територію України автомобільним транспортом. Розмір таких додатково понесених позивачем витрат склав 24 503,00 грн.

Таким чином, загальна митна вартість товару 1, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 1 (02.10.2022) - 509 997,36 грн. (13 652,40 євро х 35,5611 + 24 503,00 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару 1 митному органу були подані, зокрема:

(0325) проформа-інвойс №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1875013690 від 27.09.2022;

(0730) автотранспортна накладна №1252558 від 26.09.2022;

(3001) банківський платіжний документ, що стосується товару, - платіжне доручення в іноземній валюті №20509 від 20.09.2022;

(3004) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги рахунок на оплату №156 від 28.09.2022, виставлений Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі експедитор);

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - лист експедитора №66 від 28.09.2022;

(3014) прайс-лист продавця б/н від 05.09.2022;

(3016) лист-висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/147 від 23.09.2022;

(4104) договір;

(4301) договір транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладений між експедитором та позивачем;

(9000) заявка клієнта №260922-2 від 26.09.2022 до договору транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладеного між експедитором та позивачем;

(9610) копія митної декларації країни відправлення №22PL445010E2543206 від 27.09.2022.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022 митної вартості товару 1, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин третьої та четвертої статті 53 МК України, витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до статті 254 МК України.

На вказаний запит позивачем не було надано митному органу додаткові документи.

03.10.2022 Львівською митницею в особі її структурного підрозділу - управління митних платежів, контролю митної вартості UA209000 було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210214/1, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 у митній декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022 скоригував із 14 341,44 євро до рівня 16 735,20 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 1, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України ним здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. У рамках реалізації положень статей 52-55, 58, 335 МК України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару 1, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар 1. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001. У контракті відсутня печатка продавця, що свідчить про відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» №57-V від 01.08.2006 та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) у графі 22 CMR зазначається ім?я, адреса та штамп перевізника - відсутня печатка. У графі 4 CMR - зазначено місце розвантаження Україна.

У наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт.

Договір на перевезення до митного оформлення не надано (у графі 44 позначено m).

Прайс-лист (іменний, за суттю - комерційна пропозиція).

У фактурі відсутня печатка продавця. Відповідно до положень Incoterms 2010 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця)) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини десятої статті 58 МК України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 МК України, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини двадцять першої статті 58 МК України.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності в поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Декларанту була скеровано вимога з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару 1.

На вимогу декларантом надано додаткові документи, які дублюють графу 44 митної декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022. Декларантом не надано біржі на сировину товару 1, що документально підтверджує складові показники митної вартості товару 1.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутністю в цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови в митному оформленні товару 1 за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 54 МК України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України.

Застосовано метод 2а (стаття 59 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація №UA209140/2022/95753 від 15.09.2022 - даний імпортер, у наближений час, митна вартість товару становить 0,76 доларів США за 1 кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Львівська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001876 від 03.10.2022.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209140/2022/104527 від 04.10.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 19 997,63 грн.

Судом також встановлено, що 27.09.2022 продавець на виконання умов договору виставив позивачу до комерційний інвойс №1875013688, який містить посилання на номер замовлення (2209091), вказаний у проформі-інвойсі №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022.

Загальна вартість товару, придбаного позивачем згідно з інвойсом №1875013688 від 27.09.2022 (далі товар 2), склала 14 867,60 євро (23,98 тонни х 620,00 євро / тонна), а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010).

06.10.2022 позивачем до Львівської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209140/2022/105496, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар 2, придбаний за інвойсом №1875013688 від 27.09.2022.

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022 загальна вартість товару складає 14 867,60 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща.

У той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару 2 з м. Плоцька, Республіка Польща, до місця ввезення на митну територію України автомобільним транспортом. Розмір таких додатково понесених позивачем витрат склав 28 480,00 грн.

Таким чином, загальна митна вартість товару 2, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 2 (06.10.2022) - 566 920,54 грн. (14 867,60 євро х 36,2157 + 28 480,00 грн.).

На підтвердження заявленої митної вартості товару 2 митному органу були подані, зокрема:

(0325) проформа-інвойс №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022;

(0380) рахунок-фактура (інвойс) №1875013688 від 27.09.2022;

(0730) автотранспортна накладна №1252556 від 26.09.2022;

(3001) банківський платіжний документ, що стосується товару, - платіжне доручення в іноземній валюті №20509 від 20.09.2022;

(3004) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги рахунок на оплату №157 від 28.09.2022, виставлений експедитором;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - лист експедитора №67 від 28.09.2022;

(3014) прайс-лист продавця б/н від 05.09.2022;

(3016) лист-висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/147 від 23.09.2022;

(4104) договір;

(4301) договір транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладений між експедитором та позивачем;

(9000) заявка клієнта №260922-3 від 26.09.2022 до договору транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладеного між експедитором та позивачем;

(9610) копія митної декларації країни відправлення №22PL445010E2547528 від 27.09.2022.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022 митної вартості товару 2, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому, посилаючись на положення частин третьої та четвертої статті 53 МК України, витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до статті 254 МК України.

На вказаний запит позивачем не було надано митному органу додаткові документи.

07.10.2022 Львівською митницею в особі її структурного підрозділу - управління митних платежів, контролю митної вартості UA209000 було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210222/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару №1 у митній декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022 скоригував із 15 654,00 євро до рівня 18 224,80 доларів США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару 2, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України ним здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. У рамках реалізації положень статей 52-55, 58, 335 МК України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару 2, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар 2. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001. У контракті відсутня печатка продавця, що свідчить про відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Графи 16 та 22 CMR заповнені некоректно, не відповідають вимогам Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» №57-V від 01.08.2006 та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956). У графі 4 CMR - зазначено місце розвантаження Україна.

У наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт, платіж також не відповідає сумі контракту.

У заявці на перевезення зазначено, що вартість експортних документів не включена до вартості перевезення, документи готує вантажовідправник. Проте в наданих вантажовідправником документах (інвойсі, проформі-інвойсі) відсутні відомості щодо включення зазначених витрат до ціни товару.

Відповідно до положень Incoterms 2010 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця)) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини десятої статті 58 МК України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов?язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 МК України, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини двадцять першої статті 58 МК України.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності в поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Декларанту була скеровано вимога з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару 2.

На вимогу декларантом надано додаткові документи, які дублюють графу 44 митної декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022. Прайс-лист (за суттю - комерційна пропозиція), висновок експерта щодо вартісних характеристик товару. Інших документів не надано. Декларантом не надано біржі на сировину товару 2, що є документом, який підтверджує складові показники митної вартості товару 2.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутністю в цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови в митному оформленні товару 2 за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 54 МК України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України.

Застосовано метод 2а (стаття 59 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація №UA209140/2022/95753 від 15.09.2022 - даний імпортер, у наближений час, митна вартість товару становить 0,76 доларів США за 1 кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Львівська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001976 від 07.10.2022.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209140/2022/106238 від 07.10.2022 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 20 319,99 грн.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210214/1 від 03.10.2022 та №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022 встановлено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів були винесені відповідачем, так як позивач не підтвердив вартість транспортних витрат, включених ним до митної вартості товару 1 та товару 2, а також витрат на страхування спірних товарів.

При цьому рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022 було також винесене відповідачем через відсутність у поданих документах інформації про включення витрат продавця на оформлення експортних документів до ціни товару 2.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до договору ціна товару визначається на умовах поставки FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010). Ці ж умови поставки товару зазначені продавцем у його проформі-інвойсі №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, інвойсах №1875013690 від 27.09.2022 та №1875013688 від 27.09.2022.

Так, умови поставки FCA згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику в названому місці.

При цьому умови поставки FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

За приписами пунктів 5 та 7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів.

Суд зазначає, що законодавець у частині десятій статті 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товарів необхідно додавати витрати, понесені на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товарів.

Судом досліджено надані позивачем відповідачу в силу приписів частини другої статті 53 МК України та суду транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару 1, а саме: договір транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладений між експедитором та позивачем, та заявку клієнта №260922-2 від 26.09.2022 до нього, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1252558 від 26.09.2022, рахунок на оплату №156 від 28.09.2022, виставлений експедитором, акт надання послуг №165 від 06.10.2022, складений між експедитором та позивачем, лист експедитора №66 від 28.09.2022.

Зі змісту вказаних документів слідує, що позивач здійснив перевезення товару 1 автомобільним транспортом із м. Плоцька, Республіка Польща, до місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що розмір вказаних вище витрат, які позивач додатково сплатив та включив у силу пункту 5 частини десятої статті 58 МК України до митної вартості товару 1, склав 24 503,00 грн.

Судом також досліджено надані позивачем відповідачу в силу приписів частини другої статті 53 МК України та суду транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару 2, а саме: договір транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладений між експедитором та позивачем, та заявку клієнта №260922-3 від 26.09.2022 до нього, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1252556 від 26.09.2022, рахунок на оплату №157 від 28.09.2022, виставлений експедитором, акт надання послуг №168 від 10.10.2022, складений між експедитором та позивачем, лист експедитора №67 від 28.09.2022.

Зі змісту вказаних документів слідує, що позивач здійснив перевезення товару 2 автомобільним транспортом із м. Плоцька, Республіка Польща, до місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що розмір вказаних вище витрат, які позивач додатково сплатив та включив у силу пункту 5 частини десятої статті 58 МК України до митної вартості товару 2, склав 28 480,00 грн.

Відтак, необґрунтованим є висновки відповідача про непідтвердження позивачем при митному оформленні товару 1 та товару 2 такої складової їх митної вартості як транспортування.

Суд також зазначає, що виявлені відповідачем незначні недоліки в поданих позивачем до митного оформлення міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) не можуть спростовувати вищезазначених висновків суду про підтвердження позивачем розміру транспортних витрат щодо перевезення товару 1 та товару 2 автомобільним транспортом.

Суд також звертає увагу, що страхування спірних товару 1 та товару 2 не здійснювалося, що підтверджується відповідними листами експедитора №66 від 28.09.2022 та №67 від 28.09.2022, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не було надано суду належних та достовірних доказів на спростування вищезазначеного.

Суд відхиляє доводи відповідача, зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022, про відсутність у поданих документах інформації про включення витрат продавця на оформлення експортних документів до ціни товару 2, адже, як було встановлено судом, товар 2 постачався на умовах поставки FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010), відповідно яких продавець передав позивачу товар 2, який уже пройшов митне очищення для експорту.

Відтак, витрати продавця на здійснення експортного митного очищення та оформлення вже були включені до ціни як товару 2, так і товару 1 на умовах їх поставки FCA м. Плоцьк, Республіка Польща (Incoterms 2010).

Судом досліджено надані позивачем відповідачу та суду договір, проформу-інвойс №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, яка містить посилання на договір та в якій зазначено номер замовлення позивача (2209091), платіжне доручення в іноземній валюті №20509 від 20.09.2022, яке містить посилання на договір, інвойс №1875013690 від 27.09.2022 на суму 13 652,40 євро, який містить посилання на договір та в якому зазначено номер замовлення позивача (2209091), картку рахунку бухгалтерського обліку позивача 632 за період із 01.09.2022 по 31.12.2022 в розрізі розрахунків між продавцем та позивачем за договором, договір транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладений між експедитором та позивачем, та заявку клієнта №260922-2 від 26.09.2022 до нього, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1252558 від 26.09.2022, рахунок на оплату №156 від 28.09.2022, виставлений експедитором, акт надання послуг №165 від 06.10.2022, складений між експедитором та позивачем, лист експедитора №66 від 28.09.2022, зі змісту яких слідує, що товар 1 постачався продавцем позивачу на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща, а сама вартість товару 1 в розмірі 13 652,40 євро з урахуванням витрат на перевезення товару 1 автомобільним транспортом із м. Плоцька, Республіка Польща, до місця ввезення на митну територію України в розмірі 24 503,00 грн. відповідає заявленій позивачем митній вартості товару 1 в митній декларації IM40ДЕ №UA209140/2022/103761 від 02.10.2022 в розмірі 509 997,36 грн. (13 652,40 євро х 35,5611 + 24 503,00 грн.).

Судом також досліджено надані позивачем відповідачу та суду договір, проформу-інвойс №PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, яка містить посилання на договір та в якій зазначено номер замовлення позивача (2209091), платіжне доручення в іноземній валюті №20509 від 20.09.2022, яке містить посилання на договір, інвойс №1875013688 від 27.09.2022 на суму 14 867,60 євро, який містить посилання на договір та в якому зазначено номер замовлення позивача (2209091), картку рахунку бухгалтерського обліку позивача 632 за період із 01.09.2022 по 31.12.2022 в розрізі розрахунків між продавцем та позивачем за договором, договір транспортно-експедиторського обслуговування №20220613-1 від 13.06.2022, укладений між експедитором та позивачем, та заявку клієнта №260922-3 від 26.09.2022 до нього, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1252556 від 26.09.2022, рахунок на оплату №157 від 28.09.2022, виставлений експедитором, акт надання послуг №168 від 10.10.2022, складений між експедитором та позивачем, лист експедитора №67 від 28.09.2022, зі змісту яких слідує, що товар 2 постачався продавцем позивачу на умовах FCA м. Плоцьк, Республіка Польща, а сама вартість товару 2 в розмірі 14 867,60 євро з урахуванням витрат на перевезення товару 2 автомобільним транспортом із м. Плоцька, Республіка Польща, до місця ввезення на митну територію України в розмірі 28 480,00 грн. відповідає заявленій позивачем митній вартості товару 2 в митній декларації IM40ДЕ №UA209140/2022/105496 від 06.10.2022 в розмірі 566 920,54 грн. (14 867,60 євро х 36,2157 + 24 480,00 грн.).

Суд критично ставиться до посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність у наданих договорі, проформі-інвойсі та інвойсах печатки продавця, що не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №201 від 06.09.2001, так як останній втратив чинність 07.08.2020.

Суд зазначає, що договір та всі документи до нього регулюються законодавством Республіки Польщі, про що прямо зазначено в договорі, а відсутність печатки продавця в поданих позивачем документах до митного оформлення товару 1 та товару 2 не свідчить про недійсність таких документів.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування митної вартості товару 1 та товару 2 стало те, що позивач не надав витребовувані відповідачем додаткові документи, зокрема каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Суд зазначає, що направлені відповідачем на адресу позивача запити щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару 1 та товару 2 не можна вважати обґрунтованими в розумінні приписів частини третьої статті 53 МК України, адже останні не містять будь-якого обґрунтування необхідності надання позивачем додаткових документів.

Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, з урахуванням необґрунтованості самих запитів митного органу щодо їх надання не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару 1 та товару 2, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару 1 та товару 2, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару 1 та товару 2.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості товару 1 та товару 2, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Зі змісту спірних рішень відповідача №UA209000/2022/210214/1 від 03.10.2022 та №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товару 1 та товару 2 базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Судом також встановлено, що відповідачем у порушення прямих вимог пункту 3 частини другої статті 55 МК України в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість товару 1 та товару 2 може бути визнана митним органом.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022 та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

За приписами статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

У матеріалах справи наявна копія митної декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2022/104735 від 05.10.2022, митне оформлення товару за якою було завершено відповідачем за першим (основним) методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Відповідно до зазначеної митної декларації позивач ввіз на митну територію України ідентичний товар, митна вартість якого склала 0,65 доларів США за 1кг (578 980,47 грн. / 36,5686 / 24 480 кг), що є меншою за митну вартість референтного товару в 0,76 доларів США за 1 кг, використану відповідачем у порушення частини сьомої статті 59 МК України при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022, що є самостійною підставою для його скасування в судовому порядку.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару 1 та товару 2 є необґрунтованими, а подальше коригування їх вартості на підставі митної декларації ІМ40ЕА №UA209140/2022/095753 від 15.09.2023 є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваних рішень вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару 1 та товару 2 за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару 1 та товару 2 за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210214/1 від 03.10.2022 і №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001876 від 03.10.2022 і №UA209140/2022/001976 від 07.10.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 7 443,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23372 від 26.12.2022 на суму 4 962,00 грн. та платіжною інструкцією №298 від 21.02.2023 на суму 2 481,00 грн.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7 443,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210214/1 від 03.10.2022 та №UA209000/2022/210222/2 від 07.10.2022, прийняті Львівською митницею в особі її структурного підрозділу - управління митних платежів, контролю митної вартості UA209000.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001876 від 03.10.2022 та №UA209140/2022/001976 від 07.10.2022.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» (код ЄДРПОУ 38415761, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20В, офіс 26/2) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Т. Костюшка, буд. 1) судовий збір у розмірі 7443,00 грн. (сім тисяч чотириста сорок три грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.