Рішення № 120691979, 29.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року м.Київ № 320/3459/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "КІНОКІТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової службиУраїни про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "КІНОКІТ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (надалі - відповідач-1), Державної податкової служби (надалі - відповідач-2), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про результати розгляду заперечення до акту перевірки вих. № 14858Я/26-15-04-11-1- від 03.11.2022, яким залишені без розгляду заперечення ТОВ «КІНОКІТ» вих. №461 від 28.10.2022 на акт № 29856/Ж5/26-15-04-11-03/41132456 від 11.10.2022 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «КІНОКІТ»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 303920411 від 04.11.2022; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги вих. № 749/6/99-00-06-03-01-06 від 09.01.2023, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ «КІНОКІТ» вих. № 494 від 17.11.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є необґрунтованим, оскільки прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а штрафні санкції не відповідають переслідуваній меті та є непропорційними. Вказує, що Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкових накладних та пом`якшено відповідальність платника на період дії воєнного стану на порушення граничних термінів реєстрації, однак, податкове-повідомлення рішення відповідачем прийнято без урахування зазначеного Закону. Стверджує, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних внаслідок тяжкого збігу обставин, що підтверджується поясненнями головного бухгалтера та відповідними документами. Також, позивач не погоджується з прийнятим рішенням та вказує на порушення процедури його прийняття, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено та залишено без розгляду заперечення на акт перевірки з підстав порушення 10 денного терміну на їх подання. Стверджує, що заперечення на акт перевірки були подані своєчасно, однак протиправно не були розглянуті відповідачем. А відтак, процедура порушення прийняття податкового повідомлення-рішення є самостійною підставою для його скасування. Крім того, позивач зауважив, що відповідачем безпідставно та незаконно залишено без розгляду заперечення, а тому такі дії є протиправними, що є наслідком скасування Головного управління ДПС у м. Києві про результати розгляду заперечення до акту перевірки. Також, рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги вих. № 749/6/99-00-06-03-01-06 від 09.01.2023, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ «КІНОКІТ» вих. № 494 від 17.11.2022, є незаконним, оскільки перевірка доводів, викладених в скарзі, ДПС України не давалась, а рішення винесено формально, без дослідження всіх обставин справи, що є наслідком його скасування. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.02.2023 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі надали суду відзиви, в яких заперечують проти задоволення позову та зазначають, що в ході перевірки, яка, на їх думку, проведена у відповідності до норм чинного законодавства, встановлено несвоєчасна реєстрація податкових накладних, що є порушенням ст. 201 ПКУ. Отже, вказані обставини є порушенням податкового законодавства, тому оскаржувані рішення прийнято на підставі та у спосіб, визначений нормами, які регулюють спірні правовідносини. Зазначають, що рішення про результати розгляду заперечень на скарги не є тим рішенням, яке тягне за собою юридичні наслідки для позивача.

Представник позивача подав відповіді на відзиви, в яких заперечував проти доводів відповідачів, викладених у відзивах.

Відповідачами подані заперечення на відповіді позивача, в яких акцентовано увагу на порушенні позивачем податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "КІНОКІТ" (податковий номер - 41132456), якою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних (таблиця 1) в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

За результатами перевірки складено та направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, акт про результати камеральної перевірки від № 29856/Ж5/26-15-04-11-03/41132456 від 11.10.2022, який отримано товариством 18.10.2022.

28 жовтня 2022 року, в межах строку, визначеного в п. 86.7. ст. 86 ПК України, ТОВ "КІНОКІТ" направило ГУ ДПС у м. Києві через електронний кабінет заперечення від 28.10.2022 №461 (копія заперечення з доказами направлення відповідачу долучені до матеріалів справи).

31 жовтня 2022 року ТОВ "КІНОКІТ" повторно поштовим листом відправило заперечення від 28.10.2022 №461, які отримані зареєстровані 31.10.2022.

Листом від 03.11.2022 № 14858/1/26-15-04-11-14 відповідач-1 повідомив позивача про те, що заперечення залишені без розгляду, оскільки акт перевірки позивачем отримано 14.10.2022, а заперечення були отримані відповідачем- 1 лише 31.10.2022.

16 листопада 2022 року ТОВ "КІНОКІТ" отримано від ГУ ДПС податкове повідомлення-рішення № 303920411 від 04.11.2022, оформлене на підставі Акта перевірки, якими передбачено застосування до ТОВ "КІНОКІТ" фінансової відповідальності у формі штрафу в загальному розмірі 460 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДПС у м. Києві про результати розгляду заперечення до акту перевірки вих. № 14858/1/26-15-04-11-1- від 03.11.2022 та податковим повідомленням-рішенням № 303920411 від 04.11.2022, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Державна податкова служба України розглянула скаргу і прийняла рішення № 749/6/99-00-06-03-01-06 від 09.01.2023, відповідно до якого скаргу залишила без задоволення, а ППР без змін.

Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість.

Законом України №2876-ІХ від 12 січня 2023 р. "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08 лютого 2023 р., підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 89, 90 такого змісту:

"Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. N 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем);

"Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Проте, Верховний Суд у постанові від 30 січня 2024 р. у справі № 280/4484/23 сформулював наступний правовий висновок:

" Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року)."

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного документа (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, як це передбачено в абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, та не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку на реєстрацію податкових накладних, а також подання заяв контролюючому органу щодо неможливості виконання обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних. Наслідком порушення термінів реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПК України, є застосування штрафу відповідно до статті 120-1 ПК України.

Введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, без обґрунтування того, яким чином ця обставина вплинула на можливість виконання податкового обов`язку, та з урахуванням того, що незважаючи на продовження дії воєнного стану позивач продовжує здійснювати реєстрацію податкових накладних.

Згідно з матеріалами справи позивач здійснив несвоєчасну реєстрацію 4 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у липні 2022 року, які складені з 23.06.202, кількість днів затримки становить 5 днів.

При цьому, суд вважає, що хвороба та складні життєві обставини головного бухгалтера не можуть звільняти платника податків від його обов`язку щодо своєчасної реєстрації ПН, а тому такі доводи як підстава для скасування рішення, суд вважає безпідставними та необгрунтованими.

Сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто з врахування наведених вище змін в ПК України.

Отже, відповідач правильно застосував норми чинного законодавства України при обчисленні розміру штрафу, що, в свою чергу, свідчить про відповідність прийнятого податкового повідомлення-рішення критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Щодо доводів позивача про безпідставне залишення заперечень без розгляду, які мали обґрунтовані докази щодо відсутності можливості зареєструвати вчасно податкові накладні, суд зазначає наступне.

Порядок оскарження рішення податкових органів визначений статтею 56 Податкового кодексу України.

Положеннями п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Приписами п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абзац перший п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із п.п.86.7.2 п.86.7 ст. 87 ПКУ у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст. 87 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Так, судом встановлено, що акт перевірки № 29856/Ж5/26-15-04-11-03/41132456 від 11.10.2022 надісланий на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий уповноваженою особою позивача 18.10.2022, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 19.10.2022.

Суд звертає у вагу, що враховуючи норми п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ, яким передбачено, що строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України було 01.11.2022.

Заперечення на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу через електронну пошту 28.10.2022 та повторно засобами поштового зв`язку 31.10.2022 та зареєстровані відповідачем 31.10.2022, що не заперечується сторонами.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки позивача в порядок та спосіб, встановлений ПК України. Суд наголошує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення фактичної перевірки.

Проте, суд звертає увагу на те, що дії контролюючого органу щодо залишення заперечень без розгляду, свідчать про недотримання процедури встановленої ПК України, водночас зазначені порушення не можуть слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням встановлених судом обставин щодо порушення позивачем законодавства в частині своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, що дії контролюючого органу щодо залишення заперечень без розгляду не могли істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства в частині своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Подібна правова позиція викладена в постанові ШААС від 20.09.2023 у справі № 320/7415/23.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги вих. № 749/6/99-00-06-03-01-06 від 09.01.2023, яким залишено без задоволення скаргу ТОВ «КІНОКІТ» вих. № 494 від 17.11.2022, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 56.16 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 Податковим кодексом України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

За змістом пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Судом встановлено, що прийняте Головного управління ДПС у м. Києві № 303920411 від 04.11.20221 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 460000,00 грн позивач оскаржив в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня. Рішення ДПС України відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на податкове повідомлення-рішення.

Належність такого висновку підтверджується змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може оцінювати повноту розгляду ДПС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд звертає увагу на те, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі, оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення, прийнятого вищестоящим податковим органом за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, суд також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід….

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.