Рішення № 120682270, 30.07.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1882/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Фізичної особи - підприємця Плєтньової Юлії Володимирівни, м. Харків про стягнення 128893,77 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Плєтньової Юлії Володимирівни, м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 128893,77 грн заборгованості за період з січня 2022 року по квітень 2023 року за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837 від 01 липня 2013 року. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

30 травня 2024 року через систему "Електронний суд", Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано заяву (вхідний № 14084) про усунення недоліків, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1882/24 та ухвалено розгляд справи № 922/1882/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 03 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 03 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Фізична особа - підприємець Плєтньова Юлія Володимирівна є власником нежитлових приміщень п`ятого поверху № 63 в нежитловій будівлі літ. "А-5" загальною площею 29, 7 кв.м та нежитлові приміщення п`ятого поверху № 89-:-94, 94-а розташованих за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46, нежитлові приміщення 5-го поверху № 89-:-94, 94 а в літ. "А-5" загальною площею 74,2 кв. м. та нежитлові приміщення спільного користування площею 5,7 кв. м .

Вказані нежитлові приміщення вбудовані та знаходяться в контурі житлового будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі". Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами №177/14192 від 02 листопада 2021 року; №177/14193 від 02 листопада 2021 року; №177/14549 від 15 квітня 2022 року; №177/14550 від 15 квітня 2022 року; №177/15104 від 29 листопада 2022 року; №177/15103 від 29 листопада 2022 року; №177/15098 від 29 листопада 2022 року; №177/15099 від 29 листопада 2022 року; №177/15785 від 06 квітня 2023 року; №177/15786 від 06 квітня 2023 року; №177/187 від 21 листопада 2023 року; №177/186 від 21 листопада 2023 року; №177/844 від 26 березня 2021 року; №177/845 від 26 березня 2024 року про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023 до будівель в цілому.

Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.

Будинок за вищезазначеною адресою обладненний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення та гарячої води по об`єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.

01 липня 2013 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивачем, теплопостачальною організацією) та Фізичною особою - підприємцем Плєтньовою Юлією Володимирівною (відповідачем, споживачем) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837, відповідно до якого теплопостачальна організація зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837 в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості.

Згідно розділу 10.1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837, він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 10.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837 не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно пункту 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.4. договору споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Згідно пункту 6.10 договору споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: акт виконаних робіт, рахунок-фактуру; акт звіряння розрахунків.

Матеріали справи свідчать про те, що вартість спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837 складає 128893,77 грн, яка утворилась за період з січня 2022 року по квітень 2023 року. Відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які в повному обсязі сплачені не були.

Таким чином заборгованість Фізичної особи - підприємця Плєтньової Юлії Володимирівни перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837 складає 128893,77 грн.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуєтьсястаттею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Плєтньової Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вул.. Мефодіївська, буд. 11, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13837 від 01 липня 2013 року в сумі 128893,77 грн, що утворилася за період з січня 2022 року по квітень 2023 року, а також 2422,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "30" липня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець