Рішення № 120678903, 25.07.2024, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/315/24

Провадження №2/141/128/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/315/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

У С Т А Н О В И В:

10.06.2024 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78484892.

Згідно п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (9000,00 грн) на погоджений умовами договору строк (30 днів), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32050,00 грн, з яких 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23050,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Згідно п. 3.7 договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» будь-які грошові кошти, отримані від боржників, на виконання ними своїх зобов`язань за договорами позики, право вимоги за якими відступлено фактору після передачі права вимоги до фактора. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Всупереч умовам договору позики та незважаючи на повідомлення відповідач не виконав свого зобов`язання, а саме після відступлення позивачу права грошової вимоги він не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту відступлення права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 78484892 від 08.03.2023 в розмірі 32050,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23050,00 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просить суд стягнути на свою користь, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 14.06.2024 відкрито провадження у справі № 141/315/24 та з врахуванням вимог ст.274ЦПК України розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 25.07.2024, а також зобов`язано позивача в порядку ст.83ЦПК України надати суду оригінал або належним чином засвідчену копію реєстру боржників № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 або витяг з реєстру боржників № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 з підписами фактора та клієнта, докази направлення ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості за договором позики № 78484892 від 08.03.2023, докази сплати відповідачем заборгованості за укладеним договором позики № 78484892 від 08.03.2023, а також зобов`язано відповідача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази погашення боргу за укладеним договором позики №78484892 від 08.03.2023.

05.07.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Степанчук О.А. від 04.07.2024 про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2024.

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи, жодних інших заяв чи клопотань суду не подав.

При цьому, в позовній заяві від 17.05.2024 представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В. розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника позивача, а також не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 позовну заяву з додатками та ухвалу суду від 14.06.2024 отримав 26.06.2024 та, будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи №141/315/24, відзив на позовну заяву до суду не направив.

Натомість, 09.07.2024 до суду надійшло клопотання відповідача від 08.07.2024 про неможливість бути присутнім під час розгляду справи, оскільки він пербуває на військовій службі у Збройних Силах України.

Згідно з положенням частини третьої статті 13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст.279ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Також, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи надіслання судом сторонам у справі ухвали суду, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв`язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 178, 279 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи № 141/315/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

08.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78484892, за умовами якого позикодавець зобов`язується надати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.

Згідно пунктів 2.1- 2.3 договору сума позики складає 9000,00 грн, дата надання позики - 08.03.2023, строк надання позики - 30 днів, дата повернення позики - 07.04.2023, знижена процентна ставка в день - 1,0%, процентна ставка за понадстрокове користування становить 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики становить 11700,00 грн.

Договір підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з додатку № 1 до договору позики № 78484892 від 08.03.2023, сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит, а саме дату видачі кредиту - 08.03.2023, чисту суму кредиту - 9000,00 грн, проценти за користування кредитом 2700,00 грн, дату платежу - 07.04.2023 та загальну вартість кредиту у розмірі 11700,00 грн.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

Фактор протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання акту прийому передачі відповідного реєстру боржників зобов`язується направити простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресною доставкою кореспонденції, підготовлені за формою згідно додатку № 3 до договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом права вимоги заборгованості фактору (п. 1.3 договору факторингу).

28.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, відповідно до якої сторони погодились внести зміни до п.1.3 договору, а саме: клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

22.11.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 12 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 32050,00 грн, з яких 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23050,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Отже, первісний кредитор (ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») виконав свої зобов`язання за договором позики №78484892, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором та в межах встановленого строку кредитування.

У свою чергу, відповідач в порушення умов укладеного договору не надавав кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами у повному обсязі, у зв`язку із чим допустив виникнення заборгованості в розмірі 32050,00 грн.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст.207ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Також відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Статтею 1080ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082ЦК України зобов`язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому, аналіз змісту ст.1082ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст.527ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі № 141/315/24 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики № 78484892 від 08.03.2023, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами зазначеного договору позики.

Поряд з цим, визначаючись щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд керується наступне.

На підтвердження розміру заборгованості за договором позики № 78484892 від 08.03.2023 позивачем надано суду розрахунок, відповідно до якого сума заборгованості станом на 22.11.2023 складає 32050,00 грн, з яких: сума заборгованості за основним боргом (тіло кредиту) складає 9000,00 грн, сума заборгованості за процентами складає 23050,00 грн.

Суд не погоджується із розрахунками тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, які надані позивачем, оскільки вони жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, та з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Також статтею 1050ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено, що відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 договору від 08.03.2023 позика надається у розмірі 9000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 2,5% (базова) та 1% (знижена процентна ставка, яка застосовується у відповідності до умов програми лояльності).

Згідно п. 15 договору позики № 78484892 від 08.03.2023, у разі якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (ТМ «MYKREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01%)»для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (ТМ «MYKREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена в п.п.2.3 п. 2 договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачуються позичальником в повному обсязі за весь період строку позики. Процентна ставка може бути змінена на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

Також відповідно до п. 6 договору позики № 78484892 від 08.03.2023, продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника, шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3 п. 2 договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальником в особистому кабінеті.

Однак, суд зауважує, що належних доказів того, що після 07.04.2023 (закінчення 30-ти денного терміну позики) строк дії договору позики за волевиявленням сторін було пролонговано шляхом укладання відповідних додаткових угод (п. 6 договору позики) та строк користування кредитом було продовжено на певну кількість календарних днів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, строк, на який надається позика за договором №78484892 від 08.03.2023, становить 30 днів з 08.03.2023 по 07.04.2023.

Від так, оскільки відповідач своєчасно (07.04.2023) не повернув суму позики в розмірі 9000,00 грн, сума процентів у відповідності до умов п. 2.3 та п. 15 договору позики №78484892 від 08.03.2023 становить 6750,00 грн (9000,00 грн*2,5%*30 днів = 6750,00 грн).

При цьому, як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №78484892 від 08.03.2023, ОСОБА_1 здійснив часткову оплату кредитних коштів, а саме 04.04.2023 у розмірі 2430,00 грн, 03.05.2023 у розмірі 2610,00 грн та 29.08.2023 у розмірі 3950,00 грн (всього на загальну суму 8990,00 грн), які були зараховані позивачем в рахунок оплати процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи №141/315/24, а також часткову оплату відповідачем кредитної заборгованості, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №78484892 від 08.03.2023 у сумі 6760,00 грн (9000,00 грн + 6750,00 грн - 8990,00 грн = 6760,00 грн).

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості за договором позики в повному обсязі у строки та розмірах, визначених умовами договору позики №78484892 від 08.03.2023, відповідачем суду не надано та матеріали справи №141/315/24 не містять.

Також суд зазначає, що після спливу визначеного договором позики №78484892 від 08.03.2023 строку кредитування (починаючи з 08.04.2023), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

При цьому, суд зауважує, що позивач своїм право на нарахування та заявлення до стягнення індексу інфляції за весь час прострочення боржником, а також трьох процентів річних від простроченої суми згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в межах справи №141/315/24 не скористався.

Отже, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи №141/315/24, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №78484892 від 08.03.2023 у розмірі 6760,00 грн, що є сумою заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 638,66 грн.

Керуючись ЗакономУкраїни «Проелектронний цифровийпідпис»,Законом України«Про електроннукомерцію»,ст.ст.11,203,207,215,512-517,610-612,625-629,639,1048-1050,1077-1080,1082ЦК України,ст.ст.4,5,10,12,13,76-81,89,141,273,279,352,354ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики №78484892 від 08.03.2023 в розмірі 6760,00 грн (шість тисяч сімсот шістдесят гривень 00 копійок), що є сумою заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, розрахунковий рахунок IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 638,66грн (шістсот тридцять вісім гривень 66 копійок).

5. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 30.07.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київської області, 07400, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Климчук