Ухвала суду № 120674409, 29.07.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13838/24

провадження № 2/753/7934/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Леся Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

У липні 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Леся Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву залищено без руху.

29.07.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, надано Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 24.07.2024, ринкова вартість об`єкта оцінки - земельної ділянки загальною площею 0,0518 га, кадастровий номер: 8000000000:96:027:0014, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату оцінки становить (без ПДВ): 1 004 400,00 грн. Таким чином, з огляду на положення ст. 176 ЦПК України, ціна позову складає 1 004 400,00 грн.

Відповідно сума судового збору, яка належить до сплати становить 1 004 400,00 х 1% = 10 044,00 грн. х 0,8 (коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання позову в електронній формі) = 8 035,20 грн.

Та одночасно з заявою про усунення недоліків позивачем заявлено клопотання про зменшення судового збору до розумного розміру з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Позивач вказує, що розмір судового збору в сумі 8 035,20 грн., який підлягає сплаті за подачу даного позову, є занадто великим для позивача, зважаючи на її матеріальний стан, оскільки сума судового збору є більшою за 5% доходу позивача за минулий рік у підтвердження чому надає довідку про доходи за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Інші джерела доходу відсутні, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військогового збору станом на 26.07.2024. Скрутний майновий стан позивача на день звернення з позовом перешкоджає сплаті судового зобру у повному обсязі, позивач просить зменшити суму судового зобру на 50% тобто до 4 017,60 грн.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначний строк у порядку, встановленому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частина 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначив, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Пунктом 29 Постанови Пленуму №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однієї з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Позивач зазначає, що у неї відсутня можливість сплатити судовий збір у повному обсязі, з огляду на скрутний матеріальний стан, відсутність у неї на банківських рахунках грошових коштів.

Однак, на думку, суду слід відмовити в задоволенні клопотання про зменшення судового збору до розумного розміру.

Так, судом з метою перевірки майнового стану позивача зроблено запит до Державного реєстру речових права на нерухоме майно.

Відповідно до відповіді № 711407 від 29.07.2024 з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач має у власності чотири об`єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:69:077:0009, за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок загальною площею 93,3 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру загальною площею 147,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,0861 га у м. Києві, кадастровий номер: 8000000000:96:027:0002.

На підставі вищевикладеного у задоволенні даного клопотання позивача необхідно відмовити, враховуючи що позивач хоч і пенсіонером проте має у власності не один об`єкт нерухомого майна, що дає змогу доплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як убачається із документів, доданих до матеріалів позовної заяви, та ураховуючи предмет спору, що має майновий характер позивачем має бути сплачено судовий збір з урахуванням визначеної за цією ухвалою суду ціни позову згідно звіту про оцінку спірного нерухомого майна - у розмірі 1% від ціни позову (сукупної дійсної вартості нерухомого майна), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, позивачем до матеріалів позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 4 017,60 грн.

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» позивач має надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору у розмірі 4 017,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Леся Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду вона у встановлений строк усуне недоліки позовної заяви, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: