Ухвала суду № 120667634, 30.07.2024, Селидівський міський суд Донецької області

242/1259/24

1-кп/242/680/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30липня 2024року Селидівськийміський судДонецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши кримінальне провадження № 12024050000000014 від 02.01.2024 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірник Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, особу з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, де сторонами кримінального провадження є прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться на розгляді матеріали кримінального провадження № 12024050000000014 від 02.01.2024 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

Встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Ухвалою суду призначено підготовче судове засідання, в яке викликані учасники судового провадження.

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , яке мотивоване тим, що останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, почати впливати на свідків. Просить продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП №4» на 60 днів.

Прокурор підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою, просить його задовольнити. Просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисник заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просить змінити тримання під вартою на домашній арешт, а також розмір застави. Проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував.

Обвинувачений підтримав доводи захисника з приводу клопотання прокурора. Проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вирішуючи питання щодо призначення судового розгляду даного кримінального провадження, то суд вважає, що воно підсудне Селидівському міському суду Донецької області. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали тримання під вартою та слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.06.2024 відносно ОСОБА_6 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП №4» до 06.08.2024 року та визначений розмір застави 242240 грн.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідноч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вважає, що прокурором надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема: ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, а очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування, при цьому таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права; співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки за обвинувальним актом інкримінується значна тривалість та епізодичність у часі вчинення кримінальних правопорушень; впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, які на даній стадії ще не були допитані, враховуючи специфіку скоєних злочині, а також обставини кримінального провадження, які стали їм відомі в ході здійснення досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а тому вважає доведеним, що на час розгляду поданого клопотання ризики, які стали підставою для обрання такого заходу як тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки застосований захід забезпечення кримінального провадження з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому не вбачає підстав для застосування менш суворим запобіжних заходів та вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу, то суд враховує наведені вище ризики, а також фактичні обставини кримінального правопорушення, які були вчинені як за місцем реєстрації, так за місцем проживання обвинуваченого, що на даній стадії виключає застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При вирішенні питання про зменшення розміру застави, то суд виходить з того, що воно належним чином не обґрунтовано, оскільки в поданому клопотанні тільки вказаний інший розмір, а посилання на пенсійні виплати належними доказами та їх розміри не підтверджено, що на даній стадії унеможливлює суду перевірити майновий стан обвинуваченого та розмір застави в такому випадку є завідомо непомірним для нього. Більш того, сам розмір застави визначений в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КК України.

Суд звертає увагу, що він не перевіряє обґрунтованість попередніх підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого попереднього рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування раніше обраного запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч. 7ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно дост. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відео-конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) для забезпечення оперативності судового провадження. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.

Згідно ч. 2, 9 ст. 336КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

За таких обставин, враховуючи необхідність забезпечення права учасників судового процесу на доступ до правосуддя, дотримання розумних строків розгляду справи в суді, з метою забезпечення оперативності судового провадження, суд вважає доцільним проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції з ДУ «Дніпровська УВП №4» за участі обвинуваченого, а іншими учасниками із застосуванням власних технічних засобів поза приміщенням суду через систему відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційному вебпорталі судової влади України vkz.court.gov.ua за допомогою КЕП/ЕЦП.

Керуючись ст. 199, 314, 315, 331, 336, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у вигляд тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Дніпровська УВП №4» продовжити до 25 вересня 2024 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 , отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 25.09.2024 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Дніпровська УВП №4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Дніпровська УВП №4», негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження № 12024050000000014 від 02.01.2024 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, на 28 серпня 2024 року о 11 годині 30 хвилин.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Судове засідання в даному кримінальному провадженні проводити в режимі віедоконференції з ДУ «Дніпровська УВП №4» за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доручити відповідальній особі ДУ «Дніпровська УВП №4» забезпечити проведення відеоконференції та підготувати відповідне приміщення для проведення судового засідання за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З іншими учасниками відеоконференція буде проведена за допомогою системи відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за веб-посиланням: https://vkz.court.gov.ua

Роз`яснити учасникам справи, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно: зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за 10 хвилин до визначеного часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; очікувати запрошення секретаря судового засідання для участі в судовому засіданні.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом до мережі Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою в той же строк, з часу отримання копії ухвали суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1