Рішення № 120661900, 29.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1808/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728), Юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26302537) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_3 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зобов`язання привести земельну ділянку до первинного стану,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728), Юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26302537) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_3 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просить:

зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 привести земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 до первинного стану, шляхом знесення за власний рахунок реконструйоване нежитлове підсобне приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_4 та окремо розташоване на прибудинковій території житлового будинку.

Ухвалою від 15.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом дану справу залишено без руху.

23.02.2021 р. (вх. № 9080/21) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 26.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

10.03.2021 року (вх.№11823/21) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про залишення позову без розгляду.

18.03.2021 року (вх. №13500/21) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про залучення третьої особи.

18.03.2021 року (вх. №13541/21) до канцелярії суду подано заяву про залучення третьої особи.

15.04.2021 року (вх. №ЕП/10309/21) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

15.04.2021 року представником позивача до канцелярії суду подано клопотання щодо перенесення розгляду справи.

15.04.2021 року (вх. №ЕП/10406/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою від 15.04.2021 року залучено до участі у справі третю особу та зупинено провадження у справі.

13.05.2021 року (вх. №ЕП/13026/21) відповідачем до канцелярії суду подано заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 13.05.2021 року у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвалою від 13.05.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

14.06.2021 року (вх. №30890/21) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.07.2021 року (вх. №ЕП/18090/21) відповідачем до канцелярії суду подано заяву про долучення доказів.

05.07.2021 року (вх. №35316/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення додаткових матеріалів.

Ухвалою від 05.07.2021 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 27.08.2021 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

25.06.2021 року (вх. №33512/21) третьою особою до канцелярії суду подано клопотання про долучення додаткових матеріалів.

22.09.2021 року (вх. №52119/21) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою від 22.09.2021 року витребувано письмові докази.

28.09.2021 року (вх. №ЕП/26297/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення матеріалів справи.

25.10.2021 року (вх. №59265/21) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про долучення додаткових матеріалів.

Ухвалою від 26.10.2021 року зупинено провадження у справі.

26.10.2021 року (вх. №ЕП/29189/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання щодо перенесення розгляду справи.

26.10.2021 року (вх. №ЕП/29185/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження по справі.

26.10.2021 року (вх. №ЕП/29188/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

03.11.2023 року (вх. №ЕС/13777/23) відповідачем до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 07.12.2023 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

26.12.2023 року (вх. №ЕС/19923/23) відповідачем до канцелярії суду подано додаткові пояснення.

28.12.2023 року (вх. №ЕС/20296/23) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про витребування оригіналів письмових доказів.

28.12.2023 року (вх. №ЕС/20362/23) третьою особою до канцелярії суду подано клопотання про надання доступу до матеріалів справи через ЄСІТС.

04.01.2024 року (вх. №ЕС/587/24) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про виконання ухвали суду.

05.01.2024 року (вх. №863/24) представником позивача до канцелярії суду подані пояснення.

Ухвалою від 08.01.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

08.01.2024 року (вх. №ЕС/854/24) представником позивача до канцелярії суду подано додаткові пояснення.

08.01.2024 року (вх. №ЕС/887/24) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про виключення з числа доказів не наданих оригіналів документів.

08.01.2024 року (вх. №ЕС/889/24) відповідачем до канцелярії суду подані додаткові пояснення.

26.01.2024 року (вх. №ЕС/4026/24) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

06.02.2024 року (вх. №ЕС/5401/24) представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення на клопотання.

07.02.2024 року (вх. №ЕС/5571/24) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на клопотання.

Ухвалою від 08.02.2024 року витребувано письмові докази.

Ухвалою від 27.02.2024 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 20.05.2024 року продовжено розгляд справи.

30.05.2024 року (вх. №ЕС/22230/24) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про витребування доказів.

31.05.2024 року (вх. №ЕС/22232/24) відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою від 31.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 18.06.2024 року витребувано письмові докази.

15.07.2024 року (вх. №28674/24) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання письмових доказів.

Ухвалою від 23.07.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Приморського районного суду Одеси від 05.02.2018 року по справі №522/11847/14-ц позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру, визнано недійсним договір купівлі-продажу, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.12.2019 року по вищезазначеній справі, скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05.02.2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про приведення об`єкта у первісний стан та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та ухвалено в цій частині нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Одеської міської ради та зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованої добудови до нежитлового підсобного приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_5 , і іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.11.2020 року закрито провадження по справі №522/11847/14-ц в частині позовних вимог про зобов`язання привести реконструйоване нежитлове підсобне приміщення у первісний стан у відповідності до технічної документації та зобов`язання звільнити самовільно захоплену земельну ділянку шляхом знесення самочинно добудованої прибудови до нежитлового підсобного приміщення, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

У судове засідання сторони з`явились, надали пояснення, підтримали пропозицію суду про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, Рішенням Приморського районного суду Одеси від 05.02.2018 року по справі №522/11847/14-ц позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру, визнано недійсним договір купівлі-продажу, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.12.2019 року по вищезазначеній справі, скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05.02.2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про приведення об`єкта у первісний стан та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та ухвалено в цій частині нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Одеської міської ради та зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованої добудови до нежитлового підсобного приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_5 , і іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.11.2020 року закрито провадження по справі №522/11847/14-ц в частині позовних вимог про зобов`язання привести реконструйоване нежитлове підсобне приміщення у первісний стан у відповідності до технічної документації та зобов`язання звільнити самовільно захоплену земельну ділянку шляхом знесення самочинно добудованої прибудови до нежитлового підсобного приміщення.

Так, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.03.2013 року №8-24060, виданого департаментом міського господарства Одеської міської ради на підставі розпорядження органу приватизації від 15.03.2013 року №219621, ОСОБА_3 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності в рівних чатках належить 350/1000 частин квартири за адресою: АДРЕСА_6 , що складає 62,01 кв.м. загальної площі квартири та підсобне приміщення площею 15,3 кв.м.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 22.04.2014 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД142141120650 на «Реконструкцію 350/1000 квартири та нежитлового приміщення з об`єднанням під квартиру та виділом в окремому одиницю без зміни геометричних розмірів АДРЕСА_6 », замовники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Маковецька, К.В.

Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, своїм листом від 30.05.2014 року №01-11/899(2), проінформувала Одеську міську раду, що відповідачами без подання правоустановчих, дозвільних документів виконали будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення площею 15,3 кв.м., яке є частиною вказаної квартири зі збільшенням площі забудови до 70,0 кв.м., а саме здійснено добудову до підсобного приміщення, в результаті якої площа першого поверху складає 35,0 кв.м., а також здійснено надбудову другого поверху, площею 35,0 кв.м. У зв`язку з чим, загальна площа вказаного підсобного приміщення після реконструкції збільшилась до 70 кв.м.

Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради 06.05.2014 року прийнято розпорядження №258 «Про приведення самовільного реконструйованого нежитлового приміщення, розташованого на території двору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в первісний стан», яке в добровільному порядку відповідачами не виконано.

Підставою для видання зазначеного розпорядження стало встановлення факту самовільного виконання відповідачами будівельних робіт об`єкту містобудування, яке окремо розташовано на території двору будинку АДРЕСА_3 .

На підставі проведеної позапланової перевірки дотримання вимог містобудівної діяльності за вищезазначеною адресою та виявлення факту наведення недостовірних даних в зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації (порушення ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 25.07.2014 року наказом №93 «СК» скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації №ОД14214112065 від 22.04.2014 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2017 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною 1 статті 41Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб`єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №533).

Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Пунктом 16 зазначеного Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Виходячи з аналізу наведених правових положень, суд дійшов висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2019 позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, ОСОБА_6 , за адресою об`єкта: АДРЕСА_7 .

У ході перевірки встановлено порушення ОСОБА_6 пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме встановлено факт виконання будівельних робіт без дозвільних документів, про що було зафіксовано в акті від 31.05.2019р. та видано припис про усунення виявлених порушень від 31.05.2019р.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з цим, відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Отже, об`єкти будівництва є самочинними у випадках наявності однієї із вказаних умов: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; збудовані або будуються без належно затвердженого проекту; збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», встановлено визначення таких понять як нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт.

Відповідно до п. 3.2. ДБН А. 2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Пунктом 3.21. ДБН А. 2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукту, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частини (за умови автономності).

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н.Б.В. 1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» даний об`єкт будівництва/реконструкції відноситься до категорії об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до п.1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Вимогами статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р. встановлено, що право на виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів архітектурно-будівельного контролю.

Згідно інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 243а.

Тобто, відповідачами здійснено самовільне виконання будівельних робіт об`єкту містобудування, без отримання дозвільних документів.

Згідно ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 привести земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 до первинного стану, шляхом знесення за власний рахунок реконструйоване нежитлове підсобне приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_4 та окремо розташоване на прибудинковій території житлового будинку.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не понесено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728), Юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26302537) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_3 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зобов`язання привести земельну ділянку до первинного стану - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 привести земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , до первинного стану, шляхом знесення за власний рахунок реконструйоване нежитлове підсобне приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_4 та окремо розташоване на прибудинковій території житлового будинку.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина