Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про поновлення строку звернення до суду
29 липня 2024 року Справа №200/4964/24
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк;
- зобов`язання здійснити ОСОБА_1 виплату суми пенсії, що належала ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з лютого 2018 року по березень 2023 року і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року вказаний позов був залишений без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
25 липня 2024 року представником позивача адвокатом Антофієм Максимом Олександровичем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 гривень та зазначено, що не пропущено строк звернення до суду, оскільки з метою професійної правничої допомоги позивач звернувся до адвоката. 14.02.2024 року адвокатом Антофієм М.О. на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслано адвокатський запит від 14.02.2024 року з проханням повідомити суму невиплаченої пенсії з дати останньої виплати по місяць смерті ОСОБА_2 . 04.03.2024 року на адресу адвоката надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.02.2024 року № 0500-0203-8/19740 в якому повідомлено, що виплату пенсії припинено з 01.02.2018 року та зазначено, що на дату смерті ОСОБА_2 залишились суми недоотриманої пенсії за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року в розмірі 171614,07 гривень, але означені суми не включаються до складу спадщини згідно статті 61 Закону № 2262.
Таким чином вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки позивач дізнався про порушене право саме 04.03.2024 року, тому строк звернення до суду спливає 03.09.2024 року.
Ознайомившись із заявою представника позивача, суд вважає, що представником позивача помилково визначається момент коли позивач дізнався про своє порушене право, враховуючи таке.
Чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Згідно з матеріалами позовної заяви позивачу з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0500-0508-8/77270 від 12.09.2023 року та листа Пенсійного фонду України № 41251-43387/Т-03/8-2800/23 від 07.11.2023 року вже достеменно стало відомо про порушене право, а саме: відмову у виплаті пенсії, яка була недоотримана ОСОБА_2 .
Відтак, суд зазначає, що отримання 04.03.2024 року представником позивача листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.02.2024 року у відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і тому дата отримання представником позивача листа відповідача не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Таким чином, звернення до суду 15.07.2024 року (враховуючи поштовий штемпель Укрпошти) з даним позовом свідчить про порушення шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Отже, твердження представника позивача про те, що позивачем не порушено строк звернення до суду є помилковим, оскільки позивач дізнався про порушене право саме з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0500-0508-8/77270 від 12.09.2023 року та листа Пенсійного фонду України № 41251-43387/Т-03/8-2800/23 від 07.11.2023 року, а не листа від 28.02.2024 року, який наданий на адвокатський запит представника позивача.
Суд зазначає, що жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, представником позивача не вказані і доказів на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.
Зазначені представником позивачем у заяві підстави дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, а відтак позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин.
При цьому, суд зауважує, що звернення позивача до адвоката та вчинення адвокатом відповідних дій, свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Будучи обізнаним з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0500-0508-8/77270 від 12.09.2023 року та Пенсійного фонду України № 41251-43387/Т-03/8-2800/23 від 07.11.2023 року про відмову у виплаті пенсії, яка була недоотримана ОСОБА_2 , позивач не проявляв розумної зацікавленості та не звертався до суду з позовом.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, подана представником позивача заява не містить поважних причин пропуску цього строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, а тому наявні підстави для продовження строку для усунення недоліків шляхом подачі заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
На підставі цього, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
З урахуванням викладеного, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23 липня 2024 року станом на 29 липня 2024 року не виконані та з метою недопущення порушення права позивача на доступ до суду, передбаченого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 23 липня 2024 року з власної ініціативи, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з іншими обґрунтуваннями поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 161, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н ОВ И В:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову, встановлених ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху протягом п`яти днів з дня вручення ухвали від 29 липня 2024 року про продовження строків.
Позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з іншими обґрунтуваннями поважності пропуску строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
У зазначений строк позивач повинен надіслати суду документи на виконання ухвали через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua.
У разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачеві.
Копію ухвали від 29 липня 2024 року невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова
Судове рішення № 120660335, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/4964/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: