Ухвала суду № 120659052, 26.07.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27138/24

Провадження № 1-кс/761/17494/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тальне Черкаської області, громадянки України, із вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 03.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000000567,

установив:

26.07.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 70677) клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 03.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000000567.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000567 від 03.05.2024.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий ОСОБА_6 зазначає про таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час, але не пізніше 14.06.2024 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний корисливий умисел направлений на вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, з метою власного збагачення.

У ході досудового розслідування, 24.07.2024 о 18 год. 20 хв. (фактичний час затримання), на підставі ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У подальшому, 25.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначила про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованих їй діяннь, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.05.2024;

-протоколом огляду місця події 14.06.2024;

-висновком експерта № СЕ-19/111-24/36027-НЗПРАП від 21.06.2024;

-протоколами допитів свідків від 14.06.2024;

-протоколом огляду місця події 24.07.2024;

-протоколами допитів свідків від 24.07.2024;

-протоколом про затримання 24.07.2024 ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, та проведення особистого обшуку ОСОБА_5 ;

-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою АДРЕСА_1 ;

-результатами негласних слідчих (розшукових) дій;

-іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, а тому до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю визначення застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, зазначивши, що повідомлення про підозру є безпідставним та передчасним, при цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є недоведеними та необґрунтованими, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого або застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, а саме заставу у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поклавши на останню обов`язки, передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку захисника та заперечувала проти клопотання слідчого.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000567 від 03.05.2024.

24.07.2024 ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, затримано.

25.07.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконного збуту наркотично засобу, а також незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконного збуту наркотично засобу, вчиненому повторно.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що їй інкримінується.

При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації її дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, що може спонукати її до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Крім того, існує ризик того, що підозрювана в змозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлені всі обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, зокрема, вчинення іншого кримінального правопорушення, яке поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваної, яка може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_5 , не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.

Відтак слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання щодо застосування до підозрюваної найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити підозрюваній ОСОБА_5 , розмір застави, у співідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрювана ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування до 21.09.2024 включно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 58 (п`ятдесят вісім) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 вересня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрювану).

Підозрювана або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де остання буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрювана утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_5 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваної з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрювана будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_9