Постанова № 120658800, 26.07.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8513/24

3/758/3777/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2024 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Гранд-Дніпро», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2023 через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_3/НОМЕР_4 підприємство перевізник ТОВ «Преміум-Автогаз» (код ЄДРПОУ 38360475), на митну територію України на адресу ТОВ «Гранд-Дніпро» (адреса підприємства на час вчинення правопорушення - Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Перемоги, буд. 73, оф. 21, код ЄДРПОУ 39290307) ввезено товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 20,340 тон, 37,597 тис. л при 15о С, вартістю 10,068 тис. Євро.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:

- митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» від 24.02.2023 № 23UA903040003016U5;

- товаротранспортної накладної CMR від 22.02.2023 № 1090917;

- рахунка від 22.02.2023 № 190001;

- сертифікату (паспорту) якості від 13.02.2023 № В 23-08;

- зовнішньоекономічного контракту від 08.12.2022 № 08/12-2022.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем товару виступає чеське підприємство «PPS Group» s.r.o. (Sazovicka 457/20, 155 21 Praha 55, Czech Republic), товар відвантажено литовським підприємством UAB «Gazimpeksas» (Konstitucijos pr. 4A, LT-09308 Vilnius, Lithuania), одержувачем та покупцем є ТОВ «Гранд-Дніпро».

24.02.2023 зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» № 23UA903040003016U5.

З метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 13.02.2023 № В 23-08, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN ISO 8973, відомості про який внесені до гр. 44 зазначеної митної декларації.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України, митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно з статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

З метою дотримання вищезазначених норм, ТОВ «Гранд-Дніпро» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN ISO 8973 і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 13.02.2023 № В 23-08, який містить посилання на сертифікат (паспорт) якості заводу виробника - РС «Orlen Lietuva» № НОМЕР_2 .

01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання відповіді встановлено, що сертифікат (паспорт) якості № НОМЕР_2 був виданий на партію товару «зріджений вуглеводний газ для комунальних та побутових потреб, марки СПБТ» у кількості 20,180 тон яка була реалізована підприємству UAB «Gazimpeksas» та 14.02.2023 відправлена автомобільним транспортом на адресу даного підприємства.

Попередньо Public Company «Orlen Lietuva» повідомляла (лист від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об`єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов`язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати (посилатись на) сертифікати видані Компанією.

За результатами аналізу бази даних АСМО «Інспектор» в період з 14.02.2023 по 31.03.2023 дев`ятьма українськими підприємствами на митну територію України з використанням сертифікату (паспорту) якості від 13.02.2023 № В 23-08 ввезено товар «газ вуглеводний скраплений паливний» у кількості 1 132,050 тон (2 092,514 тис. л. при 15о С), зокрема, підприємством ТОВ «Гранд-Дніпро» з використанням сертифіката (паспорта) якості від 13.02.2023 № В 23-08 фактично ввезено на митну територію України товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 20,340 тон, що більше на 0,160 тон ніж продано компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Gazimpeksas» згідно з паспортом (сертифікатом) якості № НОМЕР_2.

Крім того сертифікат (паспорт) якості від 13.02.2023 № В 23-08 в якому міститься посилання на паспорт (сертифікат) якості № НОМЕР_2 , виданий компанією «Orlen Lietuva» датований раніше (13.02.2023) ніж фактично відправлений компанією «Orlen Lietuva» товар відповідно до паспорта (сертифіката) якості № НОМЕР_2 - 14.02.2023.

Тобто директором ТОВ «Гранд-Дніпро» ОСОБА_1 до митних органів України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 13.02.2023 № В 23-08 в якому міститься посилання на паспорт (сертифікат) якості № НОМЕР_2 згідно з яким компанією «Orlen Lietuva» продана інша кількість товару (20,180 тон).

Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Гранд-Дніпро» на час вчинення правопорушення (24.02.2023) був громадянин ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.

Таким чином, директором ТОВ «Гранд-Дніпро» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 0,160 тон, 0,296 тис. л при 15о С, вартістю 79,20 Євро або 3 074,79 грн. (станом на 24.02.2023 курс становив 1 Євро = 38,8231 грн), з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність.

23 липня 2024 року ОСОБА_1 на адресу суду надіслав письмові пояснення, у яких просив здійснювати розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що умислу в нього не було на вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МКУ, у вигляді приховування від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, зокрема стосовно переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 0,160 тон, 0,296 тис. л при 15о С, вартістю 79,20 Євро або 3 074,79 грн. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності або обмежитись мінімально можливим адміністративним впливом щодо нього.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи.

Також у судовому засіданні представник митного органу Швед А. О. просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 100% вартості товарів - 3 074,79 гривень із конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ у разі застосування конфіскації просила зазначити про стягнення вартості цих товарів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил № 0157/90300/24 додано копії таких документів: листа (вих. № 7.6-20/20-01/10/52 від 21.05.2024) ОСОБА_2 про направлення протоколу про ПМП №0157/90300/24, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690051267563, службової записки про обставини складання протоколу про ПМП № 0157/90300/24 від 21.05.2024, сертифікату якості від 13.02.2023 № В 23-08, перекладу сертифікату якості від 13.02.2023 № В 23-08, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо бюро перекладів Азбука, контракту від 08.12.2022 № 08/12 2022, додаткової угоди № 2 до контракту від 21.02.2023, ЕМД № 23UA903040003016U5 від 24.02.2023, витягу з ЄАІС щодо ЕА № UA903040/2023/3016 від 24.02.2023, інвойсу від 22.02.2023 № 190001, інвойсу від 22.02.2023 № 0411518, перекладу інвойсу від 22.02.2023 № 0411518, міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 22.02.2023 BL/6A№ 1090917, експортної декларації № 23LTVC0100EK07ADC8, роздруківки курсу валют, встановленого на 24.02.2023, листа Державної митної служби України від 01.03.2023 № 20/20-01-01/7.6/211, адресованого Енергетичній митниці, копія листа представництва «Orlen Lietuva» в Україні від 17.02.2023 № 62, адресованого Міністру Економіки України та в.о. Голови Державної митної служби України, листа Енергетичної митниці від 15.01.2024 №7.6/7.6- 20.3/13/240, адресованого Представництву АТ «Орлен Летува» в Україні, листа ОСОБА_3 від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339, адресованого Енергетичній митниці (вхід. № 1039/13 від 12.02.2024), перекладу листа ОСОБА_3 від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339, адресованого Енергетичній митниці (вхід. № 1039/13 від 12.02.2024), листа Енергетичної митниці від 22.08.2023 №7.6-3/7.6-20.1/13/3578, адресованого Представництву АТ «Орлен Летува» в Україні, листа ОСОБА_3 від 16.10.2023 № D2(12.11-9)-2356, адресованого Енергетичній митниці, перекладу листа Орлен Летува від 16.10.2023 №D2(12.11- 9)-2356, адресованого Енергетичній митниці, запрошень від 14.05.2024 №7.6-3/20-01/13/2473 керівнику ТОВ «Гранд-Дніпро» ОСОБА_4 , від 14.05.2024 № 7.6-3/20- 01/13/2475 керівнику ТОВ «НВ Брок» ОСОБА_5 , зі списком № 14.05.2024 згрупованих відправлень «Рекомендований лист», листа ОСОБА_6 від 19.06.2024 з додатками (вхід. № 4524/13 від 25.06.2024), листа від 05.06.2024 № 7.6-20/20-02/10/85, адресованого ОСОБА_1 , з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690053925070, листа ОСОБА_7 від 12.06.2024 з копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 (вхід. № 36/10/7.6-20 від 13.06.2024), листа від 05.06.2024 № 7.6-20/20-02/13/86, адресованого агенту з митного оформлення ТОВ «НВ Брок» ОСОБА_8 , з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690053927870, листа ОСОБА_8 від 07.06.2024 з додатками.

З огляду на докази, додані до протоколу про порушення митних правил, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Згідно зі ст. ст. 10, 11 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.

Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Оскільки відповідь від митних органів Латвійської Республіки надійшла до Енергетичної митниці 12.02.2024, що свідчить про момент фактичного виявлення правопорушення, а протокол про порушення митних правил надійшов до суду 10.07.2024, тобто у 6-місячний строк з моменту виявлення правопорушення, то слід вважати, що строк накладення адміністративного стягнення не сплив.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що директором ТОВ «Гранд-Дніпро» ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Водночас, частиною 3 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.

На момент вчинення правопорушення санкція статті 483 МК України передбачала накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У той же час на момент прийняття рішення у цій справі набули чинності зміни до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).

Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.

Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.

Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0157/90300/24, вартість товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 0,160 тон, 0,296 тис. л при 15о С, становить 79,20 Євро.

Відповідно до ст. 3-1 МК України для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.

Як вбачається з декларації від 24.02.2023 та документу контролю доставки до неї, перетин кордону припадає на 24.02.2023. Офіційний курс валюти України до іноземної валюти станом на 24.02.2023 становив 38,8231 гривень за 1 Євро.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що складає 3 074,79 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 465, 483, 527, 529 МК України,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 074,79 грн. (три тисячі сімдесят чотири гривні 79 коп.), що становить 100 відсотків вартості товару.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Н. М. Ларіонова