Ухвала суду № 120658605, 13.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6303/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , захисників-адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваної - ОСОБА_8 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з уточненнями прокурора),-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000000435 від 11.04.2022 року за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, що дає достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрювана ОСОБА_8 та її захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення, тому в задоволенні клопотання про продовження тримання під вартою просили відмовити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

08.02.2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000435 від 11.04.2022 року продовжено до шести місяців, тобто до 19.03.2024 року.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 складає сукупність належних даних, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженню даними, а саме: показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; отриманими на запит документами АТ «Сумський завод «Насосепергомаш»; даними зафіксованими в протоколі огляду сайту від 07.11.2022; даними зафіксованими в протоколі огляду речей та документів від 24.01.2023; даними зафіксованими в протоколі огляду від 22.02.2023; даними зафіксованими в протоколі огляду загальнодоступних сервісів мережі Інтернет; даними зафіксованими в протоколах огляду мобільних телефонів; протоколом проведення обшуку від 05.09.2023 в приміщенні офісу ТОВ Енергія»; документами вилученими під час обшуку в приміщенні офісу ТОВ «Енергія»; - матеріалами отриманими в ході виконання доручення (відомості із баз даних та інше).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваної, яка має визначене місце проживання, має міцні соціальні зв`язки за місцем постійного проживання характеризується позитивно, майновий стан, відсутність судимостей, вік та стан здоров`я, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу, пов`язаного з триманням під вартою.

Доводи сторони обвинувачення, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим виникла необхідність застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, нічим не підтвердженими, та наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам може запобігти більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, який в повній мірі зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, сторона обвинувачення не надала слідчому судді доказів чи будь-яких інших фактичних даних того, що ОСОБА_8 має на меті переховуватися від органів досудового розслідування та суду, більш того дані твердження сторони обвинувачення спростовані стороною захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, в судовому засіданні встановлено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про те, який запобіжний захід відносно підозрюваної слід застосувати, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, як такий що зможе забезпечити належне виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, заборонивши їй залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з уточненнями прокурора).

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з 20-00 год. до 07-00 год., заборонивши їй залишати місце свого проживання ( АДРЕСА_1 ), строком до 19.03.2024 року включно, але не більше строку досудового розслідування, за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту та зобов`язати підозрювану прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого.

Покласти на підозрювану ОСОБА_8 , наступні обов`язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити 19.03.2024 року включно, але не більше строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1